Трагедія як привід: чому збитий український лайнер призвів до масових протестів в Ірані

У столиці Ірану Тегерані і низці інших великих міст країни тривають антиурядові протести, ключова вимога яких - покарати винних у катастрофі українського «Boeing-737», збитого іранськими військовими. Символ протестів - чорна карта Ірану і червоний силует літака. Акції почалися в минулу суботу, якраз після того, як командування Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) офіційно визнало, що «помилково» збило ракетою український пасажирський лайнер.

«Смерть брехунам», «Головнокомандувач, йди!» - вигукують демонстранти, вимагаючи відставки верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, відповідальних за атаку на літак.

Зерно, яке проросло в протести - це соцмережі, де жителі Ірану активно обговорюють трагедію з українським літаком і засуджують дії своєї влади за те, що спочатку вони відкидали версію з ракетою.

Тут варто зазначити, що переважна більшість загиблих в катастрофі, це або громадяни Ірану, або іранці за походженням. Таким чином, виходить, що іранські ППО вбили більше сотні своїх же співвітчизників і при цьому кілька днів до ряду заперечували свою відповідальність за страшну трагедію. Судячи з усього, саме це і стало каталізатором протестів, учасники яких вимагають виконання наступного: відставки верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, судового переслідування винних в авіакатастрофі військових і посадових осіб, «упокорення» Корпусу вартових ісламської революції. КВІР, відзначимо, підпорядковується безпосередньо аятолли і вважається оплотом його влади.

Один з іранських студентів написав в Twitter: «Ваша помилка була ненавмисною. Ваша брехня була навмисною. Не можна обманювати людей з міркувань доцільності. Я ніколи не пробачу влади своєї країни. Чи не прощу людей, які були на місці події і нахабно брехали в очі».

«Якщо український літак був вражений однією ракетою, то довіра громадськості була вражена тисячами ракет. Людську помилку можна зрозуміти, але нечесність з людьми - ніколи», - обурюється журналіст «Asriran» Джафар Мохаммаді.

Президент США Дональд Трамп виявив солідарність з іранськими протестуючими мовою фарсі: «Хороброму, багатостраждальному народу Ірану: я був на вашому боці з початку свого президентства, і моя адміністрація буде продовжувати виступати за вас. Ми уважно стежимо за вашими протестами і натхненням вашої відвагою».

На заяву господаря Білого дому вкрай різко відреагував високопоставлений співробітник іранського МЗС Аббас Мусаві. «Руки і мови, забруднені погрозами, санкціями і терором іранської нації, не мають права ганьбити стародавню перську мову», - заявив іранський дипломат.

До речі, про дипломатів. Під час недільного протесту в Тегерані на кілька годин затримали посла Великобританії в Ірані. Дипломата заарештували, коли він знімав на свій смартфон учасників акцій протесту. Сам Роберт Макейр запевняє, що відправився нема на протести, а на захід, який було заявлено як бдіння в пам'ять про жертви катастрофи українського літака. «Арешт нашого посла в Тегерані без підстав або пояснень - кричуще порушення міжнародного права. Іранська влада знаходяться зараз на роздоріжжі. Вони можуть продовжити шлях в країну-ізгоя з політичної та економічної ізоляцією або вжити заходів для деескалації напруги і вийти на дипломатичний шлях», - заявив міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб.

Ядро нинішніх протестних акцій складають студенти місцевих вузів, в тому числі одного з найпрестижніших в країні - Технологічного університету імені Шаріфа. За непідтвердженими офіційно даними, мінімум 10 загиблих в авіакатастрофі були випускниками цього університету.

Тамтешня влада заявляє, що протести інспіруються ворогами Ірану - США, Ізраїлем і Саудівською Аравією, які зацікавлені в дестабілізації ситуації і ослабленні впливу Тегерана на Близькому Сході.

«Якщо відкинути всю цю навмисність про прогресивне студентство і зняти верхній шар інформаційно-пропагандистських гойдалок з усіх боків (і іранської теж), то перед нами - черговий етап внутрішньополітичних розборок», - зазначає політексперт Ілля Куса, коментуючи протестні акції в Ірані.

На його думку, крах українського пасажирського авіалайнера стало приводом для загострення протистояння всередині іранських еліт між помірно-реформістським і консервативним крилом істеблішменту: «Корпус вартових ісламської революції (КВІР) намагається провину за авіакатастрофу поширити і на місцеві столична влада (ставленики президента), і на адміністрацію президента Рухані, і на керівництво аеропорту ім. Імама Хомейні. До того ж КВІР і армія - це конкуруючі структури. У світлі останніх подій з катастрофою українського «Боїнга» і смерті 176 людей помилково КВІР кидає тінь на цю структуру, яка вважається військово-політичною елітою Ірану».

«Контроль над потоками і економікою - ось це основа політичних гойдалок в Ірані, а український літак і протести - це чисто тимчасовий фон, яким користуються всі, кому не лінь», - резюмує політолог.

«Зрозуміло, що наявність такої потужної військово-політичної сили як КВІР неабияк напружує світське керівництво Ірану. І воно явно вирішило скористатися трагедією з нашим літаком, щоб зменшити самостійність і значимість КВІР. Тобто, буде внутрішньоіранское розслідування, призначення винних і можливі зміни в керівництві КВІР. Все старе, як світ: в серцевині будь-якій ситуації опиняються гроші і влада», - зазначає політолог Олександр Кочетков.

У свою чергу, експерт по Ірану, колишній депутат Європарламенту Пауло Касак в інтерв'ю «Deutsche Welle» робить наступний акцент: «Президент Роухані і народ Ірану йдуть різними шляхами. Я думаю, що він втратив довіру народу і зараз не може вплинути на те, чи будуть в країні репресії чи ні. КВІР повністю незалежний від Роухані. Його контролює верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї. Режим сам себе завів у глухий кут. Він може вижити тільки шляхом посилення репресій. Питання в тому, чи вдасться іранському уряду утриматися при владі, незважаючи на його непопулярність, як це відбувається в Сирії і Іраку?».

У цілому, на думку експертів, нинішні протести в Ірані обумовлені, перш за все, складними взаєминами між КВІР і тамтешньої армією, а трагедія із загиблим українським лайнером - лише черговий привід. Черговий, перш за все тому, що вуличні протести в Ірані проходять регулярно з різних причин. Останній масовий спалах була в листопаді минулого року, коли влада підняла ціни на бензин на 50%.

Зараз же в хід йдуть інші цифри. Держбюджет, затверджений в грудні 2019 року, різко урізав витрати на Міноборони, Генштаб і військову розвідку Ірану, але разом з цим збільшив бюджетне донорство КВІР, довівши його до позначки $ 4,8 млрд. Після трагедії з українським «Боїнгом» в іранських політкругах активно дискутують, ставлячи ребром питання: на що конкретно витрачається майже п'ять мільярдів доларів, щорічно виділяються бюджетом на КВІР, тоді як на армію йде в 10 разів менше?..

Наталія Ромашова