Політикагеоекономіка

ТОП-10 упущень Заходу у роботі з Україною озвучив колишній посол Канади (ВІДЕО)

15:54 24 лис 2020.  423Читайте на: УКРРУС

Дипломат назвав джерело перманетної кризи української держави.

Колишній посол Канади в Україні Роман Ващук (2014-2019 роки), зачитуючи доповідь на онлайн-конференції Наукового товариства імені Шевченка в Канаді (The Shevchenko Scientific Society of Canada) про реформаторський досвід в Україні, перерахував допущені промахи. Про це повідомило інтернет-видання Страна.ua.

Дипломат визнав в тій чи іншій мірі втручання у внутрішні суверенні справи незалежної української держави, а також впровадженні провідними міжнародними інституціями в області фінансування реформ, які мали негативний соціальний ефект і негативно позначилися на добробуті українських громадян.

1. Першою помилкою Ващук назвав "реформ-більшовизм" - спробу впровадити прозахідні реформи по максимуму, не задовольняючись результатом в 70-80%. У цьому він звинувачує учасників грантових програм з фонду Джорджа Сороса, які блокували нормальну роботу відомств. І тільки за широкої реакції громадськості їх вийшло реформувати. Наприклад, Верховний Суд.

Колишній посол Канади також визнав наявність в посольстві Канади в Україні співробітників, під чиїх "невсипущим контролем" відбувалася координація реформ у сфері правосуддя.

2. Друга, на думку Ващука, помилка - рівнозначність війни з Росією і боротьби з корупцією.

"Найважливіша війна для України - зовнішня, і не можна зсередини палити будинок і одночасно його захищати. Говорячи це, я, може, стаю де-факто союзником якихось не надто прогресивних сил, але все-таки державність для мене в пріоритеті", - сказав Ващук.

На його думку, така конструкція виявилася нежиттєздатною, але при цьому є зручним обґрунтуванням для того, щоб десятками років "боротися з Москвою" на екранах телевізорів, при цьому ні в чому собі не відмовляючи в "освоєнні бюджету", чим і займалася влада Порошенка, зазначає "Страна".

3. Третя помилка, на думку Ващука, випливає з другої - зацикленість Заходу на антикорупції. У наскрізь корумпованих суспільствах це може викликати ефект відторгнення. Ващук наводить приклад Гватемали, де президент-комік, який переміг на виборах, вислав з країни західну комісію, яка займалася боротьбою з корупцією.

"У вересні 2019 року, після 10 років фінансування цієї комісії не тільки Канадою, а й Америкою і ЄС, президент Джиммі Моралес викинув її з Гватемали за згодою обох кандидатів, що вийшли до 2-й тур на президентських виборах", - розповів колишній посол.

Тому "фронтальний наступ на всіх і вся рано чи пізно захлинеться, і більш урівноважений і селективний підхід, напевно, був би більш успішним", - зазначив Ващук, таким чином визнавши, що корупція в Україні - державотворчий фактор.

Як бачимо по Україні, це приблизно так зараз і відбувається. Конституційний Суд скасував антикорупційні закони. А ще раніше "уряд соросят" і лояльного до них генпрокурора Рябошапку відправили у відставку. Занадто велика старанність загрожує бунтом.

4. Четверта - і, мабуть, найважливіша помилка (якщо це взагалі можна назвати помилкою, а не свідомою політикою) - ігнорування Заходом інтересів більшості українців.

Роман Ващук каже, що посольства надмірно опікуються долею вразливих груп на кшталт інвалідів або ЛГБТ. "Однак при цьому якось забули про більшість населення України", - каже екс-посол. - "Жителі сіл, малих міст і райцентрів, які довго страждають від економічного занепаду, відчували себе забутими в період з 2014 до 2019 року. Вони були серед тих, хто зголосився йти на війну, але вони відчували, що Київ, а тим більше закордон, про них не турбувалися ".

І "поки МВФ дбав про макрофінанси, поки ми пеклися про маргіналізовані групи, ці 50% або більше українців, про яких ніхто не думав, як раз стали тим електоратом, що в минулому році втер носа усім цим реформаторам і їхнім західним партнерам".

Тобто посол відверто зізнається, що про користь для більшості жителів України Захід і його протеже в Україні взагалі не думали.

5. П'ята помилка випливає з попередньої - реформатори в Україні говорили мовою, яка є не зрозумілою для більшості населення. Ващук дорікає структури, які розробляли реформи, в "засиллі інфографік".

6. Шоста помилка - "Лавина іноземних вимог і візитів" і "перевантаження підзвітністю".

Тут Роман Ващук виступив проти постійних "набігів" іноземних делегацій в Україні. І розкрив цікаву деталь - виявляється, українська влада писала таким делегаціям цілі звіти про виконану роботу.

"Якщо ви половину їх часу забираєте на заповнення ваших звітів і підготовку прийомів ваших делегацій, то коли вони повинні ті реформи робити?" - обурюється посол.

7. Сьомою помилкою Ващук вважає неквапливість Заходу в допомозі Україні. Як приклад наводить прохання до нього від заступника голови адміністрації Порошенко Дмитра Шимківа - прискорити доплати українським чиновникам по лінії західних урядів.

Ващук каже, що Канада тоді, в 2014 році, гроші дала, але інші країни були не так розторопні. Але цікавий сам факт отримання українською владою іноземних грошей.

Екс-посол згадує, що глава Мінфіну Наталія Яресько в 2014 році теж просила доплат від міжнародних структур. Правда ті запустили програми по оплаті праці окремих функціонерів міністерства тільки через три роки, журиться Ващук.

8. Захід експериментував на Україні і привозив сюди управлінські моделі, які забороняв у себе. "Країна - лабораторний кролик", - написав з цього приводу колишній посол.

Причому Ващук відверто говорить, що багато моделей в західних країнах впроваджувати не дозволили. Тому їх автори вирішили нав'язати свої ідеї Києву.

"Якщо ви фахівець з державного управління, але у вашій країні вам не дозволили чогось зробити, ви такі:" Оу, є ж Україна, ну повеземо цю наднову неймовірну модель туди, де вони можуть відмовитися, є якесь фінансування, і ми це запровадимо, it's gonna be great", - передає міркування таких" реформаторів "колишній посол.

Він наводить приклад з електронними деклараціями.

"Приклад: система електронних декларацій. Якось я запитав представників Світового банку за робочим сніданком:" Як сталося, що стільки людей в Україні мають їх подавати? Скільки їх планувалося на початку? ". Вони сказали:" Ну, ми думали, може 300 системно важливих людей повинні їх заповнювати ". Я сказав:" Так чому ми маємо тепер 1,2 млн? "" Ну, знаєте, думали, може треба трохи масштабніше", - передає зміст розмови Ващук.

При цьому колишній посол вважає, що тепер українські олігархи використовують е-декларації, щоб публікувати в своїх ЗМІ компромат на політичних опонентів.

9. Екс-посол розкритикував "соросят" за те, що вони лаяли Порошенка і його прем'єра Гройсмана за піар на дорогах і дитячих садках. Насправді, на думку Ващука, це будівництво стало можливим завдяки децентралізації.

10. Фіксація на другорядних деталях. Ващук вважає, що МВФ діє недалекоглядно, змушуючи Україну підвищувати ціни на газ для населення і не слухаючи заперечень місцевих еліт, що це поставить політичний хрест на переобранні.

Тим самим, вважає екс-посол, буде зупинена програма реформ, які підв'язані під кошти МВФ. Однак у фонді, за словами Ващука, вважають інакше. "Ну, якщо цей уряд не може цього зробити, то прийде інший і зробить те, що ми хочемо", - цитує дипломат говорив з ним чиновника МВФ.

Тобто МВФ, по суті, є політичним гравцем в Україні, який, шантажуючи кредитами, змінює уряди в країні на більш лояльні.

Відзначимо, що в історії вже існував прецедент, коли країна з колишнього соціалістичного табору - Румунія - повністю розплатилася за боргами МВФ, знекровивши до 1989 року національну економіку.

Раніше український економіст назвав ключовою умовою для виходу України з боргової ями МВФ.

Крім того, щодо Вашингтонського консенсусу в експертному середовищі існує думка, що якби ті ж монетарні правила, які застосовував МВФ до країн з перехідною економікою в рамках «програм структурної перебудови» в 80-90-ті роки минулого століття, застосовувалися б до самих ЄС, США, Великобританії і країн Британської співдружності протягом одного-двох поколінь, то вони виконали б зворотний шлях в своєму розвитку до положення "країни третього світу".

Нагадаємо, в 1992 році в незалежній Україні був закріплений принцип currency board і була здійснена передача прав на активи і грошову емісію зовнішньому джерелу і регулятору (ФРС, МВФ, СБ, БМР), у результаті чого Україна так і не отримала фінансовий суверенітет .

Слід також зазначити, що фінансовий суверенітет (слово іноземного походження «суверенітет» походить від романо-германського фр. souveraine і нім. Souverän, що перекладається як «верховний володар, самодержець» - ред. Lenta.UA ) має на увазі суверенітет політичний. Політичний суверенітет - це можливість проводити незалежну внутрішню і зовнішню політику, друкувати гроші, які вільно конвертуються, робити довгострокові внутрішні інвестиції, розвивати інфраструктуру країни, створювати промисловість, фінансувати науку, освіту, охорону здоров'я, культуру.

Раніше Lenta.UA повідомляла про те, що українці звернулися до президента України Володимиру Зеленському з проханням відмовитися від національної валюти гривні, введеної в 1996 році, і повністю перейти у всіх розрахунках на долар США.

Також слід зазначити, що в Україні з кінця 2018 го по 2020-й рік вибухнула «війна інституцій» , в той час як підозрювані в корупції , які збільшили з 2014 року статки до трійки лідерів Forbes, незважаючи на існування восьми антикорупційних відомств, розгулюють на свободі.

Нагадаємо, запит ДБР щодо офшорів п'ятого президента України Петра Порошенка (2014-2019) засекречений. У рамках даного кримінального провадження планувалося допитати компетентні органи Кіпру, Британських Віргінських островів і Панами.

Відзначимо, що Британські Віргінські острови, Панама і Кіпр входять в категорію країн, де з кінця 1960-х різко прискорився процес створення офшорних зон, в які трансформувалися багато колишніх колоній Великобританії. Причому основні країни, де офшорні операції як і раніше контролюються - політично Лондоном, а в фінансово-економічному плані - Лондон-сіті і британськими фінансовими структурами, розташовані в Карибському регіоні. Виняток становлять острова Гернсі, Джерсі, Гібралтар і Кіпр.

Активізувався цей процес з листопада 1966 року, коли незалежність від Лондона, хоча і в складі Британської Співдружності, отримали східнокарибські острови Антигуа (3 листопада) і Барбадос (30 листопада).

Фото: depo

 

Ірина Костюченко

Найпопулярніше