Політика Влада

Свій майже для всіх: чому Банкова і олігархи завзято підтримали нового главу Міненерго

17:13 30 кві 2021.  1222 Читайте на: УКР РУС

Перш ніж піти на тривалі пленарні канікули, які триватимуть до 18 травня, депутатський корпус Верховної Ради поповнив урядові ряди новим міністром. Крісло глави Міненерго зайняв Герман Галущенко, який займав до цього керівну посаду в державному Енергоатомі. Хто стоїть за цією фігурою і буде «підгортати» енергетичну галузь, розбиралася Lenta.UA.

У четвер, 29 квітня, конституційною більшістю в 305 голосів народні обранці підтримали кандидатуру Юрія Галущенка в якості повноцінного глави Міністерства енергетики. Це призначення поставило крапку в річний паузі, коли профільним відомством керували виконувачі обов'язків міністра з вельми обмеженими повноваженнями. За цей час в міністерстві змінилося чотири в.о міністра. Останнього, Юрія Вітренка, який днями був призначений керівником «Нафтогазу», двічі «прокочували» в сесійній залі.

Не можна сказати, що фігура Галущенка, ініціатором призначення якого виступила Банкова, стала для нардепів несподіваною. Цю кандидатуру в парламентських кулуарах обговорювали кілька тижнів поспіль, а в правлячому монобольшінстве навіть проводили сигнальне голосування у внутрішньофракційному чаті, яке показувало навіть більше необхідного мінімуму в 226 голосів. Тобто, «слуги» під час розгляду даного кадрового рішення цілком могли обійтися власними силами, не залучаючи до процесу, як часто буває, ситуативних союзників ззовні.

Читайте також: Усі дороги ведуть на Банкову: хто і як вирішив взяти під контроль будівельний бізнес в Україні

Втім, вони - партнери - «намалювалися» самі собою і в результаті уродженця Львова, 47-річного Галущенка підтримали конституційною більшістю в 305 голосів. Крім 227-ми представників правлячої СН своє «так» новому керівнику Міненерго сказали 20 нардепів від ОПЗЖ, 17 парламентаріїв, які представляють «Батьківщину», 14 і 19 членів Депгрупа «За майбутнє» та «Довіра» відповідно і 8 власників мандатів, які не мають фракційної прописки.

Затяті противники пана Галущенка сконцентрувалися в двох фракціях - Європейської солідарності і Голосі. Зокрема, 24 з 27-ми народних обранців, що входять в ЄС, натиснули червону кнопку, тоді як найменша фракція ВР розділилася таким чином: 6 - «проти», 7 утрималися, 3 не голосували і четверо були відсутні. Показово, що за Галущенко не голосував глава профільного комітету Андрій Герус, а в ОПЗЖ - група депутатів, яка орієнтується на Віктора Медведчука.

Герман Галущенко до недавнього часу займав пост віце-президента НАЕК «Енергоатом», куди повернувся в травні 2020 го, після багаторічної перерви з часів, коли працював на посаді виконавчого директора з правового забезпечення компанії. Взагалі, треба сказати, що послужний список новоспеченого «енергетичного» міністра дуже строкатий. Крім вже згаданої посади в Енергоатомі, в кар'єрному портфелі пана Галущенка - робота в львівській прокуратурі, МЗС, Адміністрації президента при Кучмі і Секретаріаті - при Ющенку. Також новий урядовий кадр був директором департаменту судової роботи Мін'юсту і викладачем міжнародного приватного права в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Шевченка.

Таким чином, можна констатувати, що головним енергетиком країни, зусиллями 300 з гаком нардепів стала людина, яка до енергетики має лише непряме відношення, оскільки в тому ж Енергоатомі він займався виключно питаннями юриспруденції. У зв'язку з цим виникає логічне запитання: чому парламентарі, проявивши небувалу солідарність, висловили підтримку фактичного профану у ввіреній йому сфері?

За технічним і «ручним», як називають Галущенка в політкулуарах, міністром енергетики, проглядаються кілька фігур. По-перше, це нардеп Андрій Деркач, який знаходиться під американськими санкціями через «роботи на Кремль», по-друге - помічник президента Сергій Шефір, ну, і по-третє, радник глави ОП Милованов.

Галущенко з Деркачем в 2006-2007 роках разом працювали в Енергоатомі і виключений з «зеленої» фракції депутат Гео Лерос стверджує, що у владні коридори тепер уже міністра енергетики, завела Банкова в знак подяки Деркачу за оприлюднення скандальних плівок «Байдена-Порошенка». Цю конспірологічну гіпотезу прагматичним поясненням «розбиває» екс-нардеп від політсили Порошенко Тетяна Чорновіл: «У мене є інформація з засідання фракції СН минулого тижня, на якому Шефір (давній друг Зе, а нині - перший помічник президента - ред.) лобіював Галущенка на керівника Міністерства енергетики. Зверніть увагу, так само гаряче за Галущенка виступав Герус і всі депутати-«слуги» з умовної групи Коломойського. І правда, Енергоатом Галущенка з істотним дисконтом продавав енергію оптом трейдеру Коломойського весь останній рік».

Утім, в останній момент Герус відмовився підтримувати Галущенко.

А ось по Шефіру ситуація цікавіша. Якщо вірити керівнику фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії, то кадрова пропозиція по Галущенку, який «неодноразово був учасником робочих нарад у президента щодо ситуації в енергетиці», надійшла з ОП. Це узгоджується з твердженнями про близькість новоспеченого міністра до Сергія Шефіра, який є «смотрящим» Зе-влади, серед іншого, за енергетичним сектором. За інформацією Lenta.UA, новий міністр на регулярній основі консультував першого помічника Зеленського протягом останнього року.

Сам Галущенко, виступаючи вчора перед призначенням в Кабмін, прогнозовано назвав розмови про зв'язки з Деркачем або Шефіром «фейк». Фейком ж насправді виглядають запевнення представників чинної влади про побудову в країні вертикалі ефективного менеджменту. Як інакше пояснити таку ситуацію: якщо одна держкомпанія - «Нафтогаз» - отримала серйозні збитки, то потрібно звільнити Коболєва, а якщо другий державний концерн Енергоатом також пішов в мільярдний мінус, то необхідно його топ-менеджера Галущенка... призначити міністром енергетики. Нагадаємо, що за підсумками 2020 року Енергоатом відзвітував про 5 млрд грн збитків, а це - 57,6% загального обсягу фінансових втрат державних підприємств, підзвітних Міненерго, який тепер очолює екс-віце-президент найзбитковішої держкомпанії...

До слова, за підсумками 2019-го, тобто, до приходу пана Галущенка в Енергоатом, дана компанія отримала 3,6 мільярда гривень прибутку, а роком раніше - 4,6 млрд. Тому можна скільки завгодно розповідати про ефективному менеджменті, але цифри говорять самі за себе.

Перевернути статистичну піраміду на свій лад і піднести Галущенка як профі своєї справи, як кажуть в кулуарах, допоміг приятель новоспеченого глави Міненерго, екс-міністр економіки, а нині радник голови ОП Тимофій Милованов, до якого нібито прислухається Зеленський.

«Милованов в історії з блискучим бліцкригом по Галущенку після ганебної епопеї з призначенням на цю посаду Вітренка, зіграв дуже важливу роль - інформаційну. Саме він, оперуючи модною економічною термінологією, «вклав у вуха» Зеленському, що Галущенко - супер-професіонал, який в 2019 разом з ним був одним з претендентів на пост глави Мінекономіки. На цьому функція Милованова завершилася. На потоках він сидіти, ясна річ, не буде - все поділено між Деркачем з одного боку і «енергетичним» тандемом Шефіра/Єрмака, з іншого», - зазначає в розмові з Lenta.UA , близький до Банкової політолог.

А ось ще один досить лояльний до ОП експерт Володимир Фесенко звертає увагу на роль олігархів, причетних до даного рішення: «Є в мене підозра, що конкуруючі в сфері енергетики олігархи вирішили різко стримати свій запал, і перестали перетворювати Міністерство енергетики в ристалище конфліктів своїх інтересів. Що ж так вплинуло на їх поведінку? Гіпотеза перша - «санкції життєдайні», точніше, їх профілактичний ефект. Гіпотеза друга - конфлікт навколо Міненерго став створювати величезні проблеми для всіх, в тому числі і для конфліктуючих сторін. З високою ймовірністю, під патронатом Офісу президента і був знайдений баланс різних бізнес-інтересів».

Дійсно, судячи зі складу тих, хто проголосував за Галущенка, новий міністр підійшов основним групам впливу в енергетичній сфері, зокрема, двом найбільшим гравцям - Ахметову і Коломойському. Цікава лояльність до Галущенка, що володіє токсичною іміджевим бекграундом, у фракції Юлії Тимошенко. Екс-нардеп, а нині один з штатних політологів колишнього президента Порошенка Тарас Чорновіл вважає, що парламентська команда ЮВТ це голосування конвертувала в фінансові бонуси: «Батьківщина», на жаль, вже давно перетворилася в політичну повію, яка хоч за самого Путіна проголосує, якщо отримає належну вдячність. До речі, тепер Тимошенко особисто несе відповідальність не тільки за майбутні тарифи та інші антисоціальні заходи. Але і за результати попередніх дій Галущенка. Адже завдяки його зусиллям в нокаут відправлена ядерна генерація, яка давала дешеву електроенергію для населення. Нагадаю, що скасування пільгового тарифу за перші 100 кіловат та інші антисоціальні заходи - прямий результат роботи Галущенка в Енергоатомі».

Про політичну еквілібристику фракції пані Тимошенко каже і нардеп ВР попереднього скликання Олександр Черненко: «Найбільший парадокс - це «опозиційність» «Батьківщини». Ця фракція вже якось підтримала бюджет нинішнього уряду, а зараз критикує його за відсутність коштів на вакцини. Вчора депутати цієї фракції підтримали голосами міністра енергетики, а завтра, не сумнівайтеся, будуть голосно кричати про високі тарифи. Це вагітним не можна бути трішечки, а трішечки опозиційним - легко».

Характерно, що в неформальних бесідах представники «Батьківщини» фігуру пана Галущенка критикують уздовж і поперек. «Фактично саме він, займаючи посаду віце-президента Енергоатому, запустив імпорт електроенергії з Росії, а під час перебування Януковича при керівникові Деркача юридично супроводжував кампанію з відмови від диверсифікації атомного палива в результаті чого американське пальне було заборонено Кабміном Азарова. Незабаром після Євромайдан ми, звичайно, повернулися до співпраці з Westinghouse (одна з провідних електротехнічних компаній США - ред.). Як результат - сьогодні майже половина наших енергоблоків працює не на російському паливі, що вибиває у РФ один з козирів - шантаж відмовою від поставок ТВЕЛів», - підкреслює в розмові з нашим виданням представник «Батьківщини», котрий проголосував за Галущенка «через корпоративну солідарність».

Наш співрозмовник, до речі, переконаний, що Герман Галущенко затримається в уряді ненадовго: «Нагадаю, що з першого травня закінчуються терміни ПСО (публічні спеціальні зобов'язання - ред.), і потрібно щось терміново вирішувати. МВФ, як відомо, наполягає, щоб рішення було на користь ринкових тарифів, які можуть відразу підскочити і до 3 грн за кіловат. А коли Україна приєднається до європейської енергосистеми, ми можемо отримати тариф в 30 євроцентів, тобто 10 грн і більше за кіловат. Ось тут Галущенко, як перехідна, транзитна фігура і зіграє свою ключову роль - на нього повісять «всіх собак» і вкажуть на вихід».

Профільні фахівці в переважній своїй більшості вважають новопризначеного главу Міненерго технічним міністром з фігуральним функціоналом. Головну ж скрипку на енергоринку, на переконання експертів, буде грати новопризначений глава «Нафтогазу» Юрій Вітренко, який так і не став повноцінним міністром, але зумів заручитися залізної підтримкою Банкової.

Наталія Ромашова

Читайте також: Рука Єрмака і не тільки: навіщо Банкова влаштувала переворот в «Нафтогазі»

Крыжак Дмитрий

Новини

Найпопулярніше