Судді КСУ заявили масовий самовідвід перед голосуванням щодо антикорупційної реформи

Відразу 13 з 15 суддів Конституційного суду, серед яких голова КСУ Олександр Тупицький і доповідач Ігор Сліденко, перед голосуванням за визнання неконституційної частини антикорупційного законодавства писали заяви про самовідвід. Про це повідомляють "Схеми" у розслідуванні "КСУ: Хроніки свавілля".

Журналісти відзначають, що заяви судді писали, тому що сумнівалися щодо власної неупередженості та об'єктивності через ймовірний конфлікт інтересів. Але самі ж проголосували за відмову у задоволенні цих заяв.

У цих заявах судді пояснювали, що можуть мати конфлікт інтересів через те, що знаходяться в полі зору НАЗК або НАБУ і підкреслювали, що "окремі положення цього законодавства є предметом конституційного контролю у зазначеній справі".

Такі заяви, як встановили журналісти, на розгляд Великої палати КСУ направили:

1. голова КСУ Олександр Тупицький,
2. суддя - доповідач Ігор Сліденко,
3. Віктор Городовенко,
4. Ірина Завгородня,
5. Олександр Касмінін,
6. Віктор Колесник,
7. Віктор Кривенко,
8. Василь Лемак,
9. Олександр Литвинов,
10. Володимир Мойсик,
11. Олег Первомайський,
12. Сергій Сас
13. Петро Філюк.

Крім того, у справі про скасування частини антикорупційної реформи, як виявили "Схеми", також не було дотримано однієї з формальних процедур. Зокрема, КСУ прийняв рішення, не дочекавшись відповідей з експертними висновками всіх наукових установ, до яких звернувся.

Як з'ясувалося, суддя-доповідач Ігор Сліденко, відповідно до закону, направив листи, в тому числі, чотирьом науковим установам - серед яких Національний університет "Києво-Могилянська академія", але відповіді звідти не отримав. В університеті на запит журналістів заперечували, що отримували звернення від Конституційного суду по цій справі.

27 жовтня по поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, які стосувалися декларування суддів.

Рішення КС означало автоматичне скасування електронного декларування. Через лакуни в законодавстві, яке врегулювало б умови декларування суддів спільно з ВРП і ВККС, в Україні виникла "конституційна криза", за якою послідували звернення до Венеціанської комісії.

Нагадаємо, 11 березня керівник Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков визнав, що порядок декларування суддями своїх доходів не узгоджений з Вищою радою правосуддя.

"Закон, який відновив повноваження НАЗК, передбачав, що порядок перевірки статків суддів затверджується за погодженням з Вищою радою правосуддя ... Тобто на сьогоднішній день не існує такого документа як порядок перевірки суддів і суддів Конституційного суду в розумінні антикорупційного законодавства", повідомив Новіков, пояснивши також, що "внутрішні документи державних органів, що передують ухваленню рішення, є службовою інформацією".

Фото: УП