Стівен Спілберг зніме нову версію знаменитого фільму жахів

Стрічка «Щелепи», якщо мати на увазі першу частину франшизи, що вийшла в 1975-му році, була першою в світовому кінематографі в жанрі «фільм-катастрофа». Планувалося, що це будуть фільми, що лякають глядача за рахунок максимально великого екрану і ефекту присутності. Наприклад, якщо на екрані відбувається землетрус, то спеціальний пристрій буде трусити крісла в залі для глядачів. Все це виглядає сьогодні досить наївним, оскільки великі екрани встановлені в кінотеатрах для фільмів всіх жанрів, а звукова кінотеатральна апаратура стала такою потужною, що крісла в залі тремтять навіть просто від музики. І все-таки треба відзначити, що почалося все це з «Щелеп».

«Щелепи» стали також першим в історії блокбастером, тобто фільмом, який з самого початку планувався до одночасного виходу на великій кількості кіноекранів (зараз це норма, а тоді було новиною), і з гучною рекламною кампанією, в якій фігурувала величезна акула-людожер, створена з максимальним ступенем достовірності. До цього, як згадує Квентін Тарантіно, який любив у дитинстві дивитися фільми жахів, нікого не бентежила навіть застібка-блискавка, чітко видна на «шкірі» якогось монстра.

Проблема, однак, була в тому, що ця цілком механічна модель гігантської акули, яка отримала кличку Брюс, безперервно ламалася. Через це режисера «Щелеп» Стівена Спілберга, якому було всього 28 років, зйомки виснажили настільки, що він був впевнений в провалі фільму. До того ж вони обійшлися на кілька мільйонів доларів дорожче, ніж було заплановано, і затягнулися набагато довше. (А насправді «Щелепи» на довгий час стали найкасовішим, якщо не враховувати інфляцію, фільмом в історії кіно).

Правда, у постійних поломок Брюса була і своя позитивна сторона - його довелося показувати на екрані дуже рідко і частіше натяком. В кіно цей ефект, коли довге очікування чого-небудь страшного лише підсилює ефект, називається «саспенс», майстром якого був Альфред Хічкок. У «Щелепах» він спрацював повною мірою, і все-таки Спілберг використав його тільки вимушено, через постійні аварії механічної акули, які змусили показувати її в кадрі якомога менше.

Тому вельми цікаво, якою стане нова версія «Щелеп» зараз, коли технологічні можливості кіно дозволяють адекватно відтворити на екрані практично будь-яку картинку. Правда, 73-річний Спілберг оголошений поки тільки як продюсер майбутнього фільму. А минулий рік вже приніс нам приклад, як повернення творця Термінатора Джеймса Кемерона як саме продюсера, а не режисера нового фільму про нього, приніс студії багатомільйонні збитки.

Та й смаки публіки, що не кажи, змінюються. Кого сьогодні, в еру кінокоміксів, здивуєш гігантської акулою-людожером? Втім, поживемо - побачимо.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Заставне фото: Pinterest