Стати червонішим за комуніста: чому у Путіна перед виборами в Держдуму знову заговорили про Сталіна

У кремлівських «веж» - серйозні проблеми. На виборах в Держдуму, які відбудуться в РФ 17-19 вересня, головна провладна партія «Єдина Росія» може зазнати фіаско. Звичайно - мова йде не про повноцінний програш: в фактично тоталітарній державі з надзвичайно сильною адміністративною вертикаллю допустити це практично неможливо. Але в Кремлі хотіли б дотримати хоча б якісь форми пристойності - якщо так, звичайно, можна висловитися після фактичної заборони на балотування в Держдуму будь-якої «несистемної» опозиції - і перемогти, демонструючи традиційну для путінського режиму, високу підтримку російського суспільства.

Однак поки що все йде до того, що в Держдумі 8 скликання путинці, яких ведуть міністри оборони і закордонних справ Сергій Шойгу і Сергій Лавров, втратять монобільшість: рейтинги «Єдиної Росії» повільно, але впевнено падають.

Читайте також: Лавров заступився за Сталіна і пояснив, чому його «очорнюють»

Зокрема, згідно з даними Всеросійського центру дослідження громадської думки (ВЦИОМ), опублікованих в середині серпня, «єдинороси» набирають 27,2% голосів. При цьому рейтинги у партії влади знижуються вже третій місяць поспіль. І це - незважаючи на активну виборчу кампанію, «плюшки» і гучні заяви. Не допомагає. Єдина надія - на мажоритарників, але й там можуть бути нюанси через появу в деяких регіонах досить сильних кандидатів з інших політсил.

Згідно з цими ж опитуваннями, друге місце займають комуністи (16%), і що цікаво - їх підтримка зростає. Водночас, і ЛДПР і «Справедлива Росія - За правду» долають 5% виборчий бар'єр, «вигрібаючи» на яскраво-радикальних заявах.

Звичайно, соціологія в Росії - річ невірна. Проте, тенденції більш ніж красномовно показують, що «єдинороси» на фініші виборчої кампанії ніяк не можуть підібрати ключик для успішного фінішу.

Панічні пошуки цього-самого ключика очікувано призводять до абсурду - спроб «єдиноросів» заскочити на електоральну «територію» комуністів. Нещодавно на зустрічі з громадськістю та молоддю в Волгограді скандально відомий Лавров вирішив погратися в сталініста.

«До речі, нападки на Сталіна як на головного лиходія, звалювання в одну купу всього, що він зробив в довоєнний час, під час, після війни - це ж теж частина тієї самої атаки на наше минуле, на підсумки Другої світової війни», - заявив Лавров.

Навіть в самому екс-Сталінграді ця заява шокувала багатьох. «Ймовірно, передбачалося, що Волгоград - той самий майданчик, де можна говорити про Сталіна таким чином і завоювати симпатії тієї частини електорату, яка йому симпатизує. Це спроба перехопити порядок денний КПРФ... Це неоднозначний крок, і я б не став стверджувати, що так можна заробити очки - навіть в Волгограді, де люди вже втомилися від військової історії і не хочуть жити в місті-меморіалі», - сказав місцевий політолог Костянтин Калачов в коментарі BBC.

У свою чергу, київський журналіст Віктор Огієнко звертає увагу на серйозні проблеми у Кремля, який змушений буквально битися з комуністами за «сталінський» електорат.

«Причина сталінспіч проста - пропутінська «Єдина Росія» почала просідати і втрачати електорат, який, багато в чому, йде до КПРФ. В умовах зачищеного опозиційного поля, та ще й в умовах майже домінуючого ідеологічного поля (Імперія, віра, армія) навіть умовно підКремлівські і прокремлівські партії (КПРФ, ЛДПР, СправРоси) починають не тільки конкурувати між собою (в чому і було їхнє завдання), а відкушувати електоральний відсоток у «ЕдРа». І тут, навіть при тотальному адмінконтролі і фальсифікації, існує ризик електоральних сюрпризів в регіонах, що вплине на кількість крісел в Думі. А це - зміна внутрішньокланових розкладів і в команді Кремля і в тих, хто навколо Кремля. Ось і намагається Лавров стати червонішим червоного жовтня, щоб хоч якось привернути ЦА (цільову аудиторію, - Ред)», - зазначає Віктор Огієнко.

Варто відзначити, що в низці регіонів у «Єдиної Росії» спостерігається явний провал. Наприклад, в Хабаровському краї підтримка становить всього 12%, в Бурятії - 19%, Забайкальському краї - 22%, а в Приморському краї - 25%. Найбільшою популярністю партія влади, за даними опитування, проведеного «Науково-методичним центром з проблем сільської молоді», які мають відношення до адміністрації президента Росії, традиційно користується в Чечні (83%), Туве (82%) і Дагестані (69%).

Цікаво, що рейтинг «Єдиної Росії» став стрімко знижуватися після 2018 року. Багато експертів в Росії пов'язували це з «пенсійною реформою», яка призвела до підвищення пенсійного віку, а також змін в нарахуваннях пенсіонерам. Є й інші вагомі причини цих змін - зокрема, явне неприйняття путінського «застою» молоддю. В результаті, електоральна база ЕР помітно стиснулася.

«Домальовувати» голоси в Кремлі, звичайно, вміють. Для цього, зокрема, згодиться окупований Донбас, де роздають паспорти. Та й сама електронна система голосування, за допомогою якої можна маніпулювати результатами як завгодно, дозволить непогано намахлювати. Але Путіну потрібна картинка. На що можуть піти в Кремлі, щоб російський виборець «клюнув»?

Традиційний сценарій - чергова маленька переможна війна. У цьому контексті варто звернути на загострення ситуації на Донбасі, де проросійські бойовики посилили обстріли. Також акурат перед виборами - з 10 по 16 вересня - в Білорусі пройдуть грандіозні навчання «Захід 2021», в яких візьмуть участь близько 200 тисяч російських і білоруських військових. Проте, не дивлячись на небезпеку ескалації, не схоже, щоб за час, що залишився до виборів росіяни могли здійснити якийсь бліцкриг.

На вирішенні соціальних питань «вигрібати» путіністам не виходить - навіть незважаючи на зростання цін на енергоресурси. Ось і лишається Лаврову співтовариші знову піднімати на щит радянського диктатора в надії, що це дозволить добрати голоси. Більш того, судячи з риторики самого Путіна, в Кремлі явно вирішили дістати з запиленої шафи ще одну монструозну історичну особистість - Івана Грозного.

Губернатор Тверської області Ігор Рудень, кажучи Путіну про плани відновлення церкви знищеного в радянські роки Отроч монастиря в Твері, згадав, що це церква, де в 1569 році глава опричників Малюта Скуратов задушив мітрополіта Філіпа, який виступав проти політики царя. «Це тільки одна з версій», - лаконічно відповів Путін.

«Відповідно до нинішньої політики, Грозний - видатний московський державник, а не маніяк і мучитель. Відповідно, Скуратов - зразковий держслужбовець, лояльний царю, а не такий же кривавий маніяк. Розуміти треба кон'юнктуру моменту! У російських ЗМІ негайно з'явилися заголовки «Путін поставив під сумнів, що Скуратов вбив митрополита». А що їм залишається? Путіну видніше, яку історію Московії вважати «справжньою і єдино правильною», - зазначає політолог Олексій Голобуцький.

Таким чином, зі Сталіним і Іваном Грозним на чолі «ЕдРо» постарається «злетіти». Така убогість ідеологічних «якорів» викликає все більше підозр, що Кремлю врешті-решт доведеться йти по беззаконню, «малюючи» результати виборів прямо в Центрвиборчкомі. І сподіваючись, що росіяни проковтнуть ці «художества»...

Читайте також: З Росії висилають коміка за жарт про любов росіян до фекалій