Стало відомо, чому Бойко та Льовочкін не змогли домовитися з Медведчуком

Lenta.UA спробувала розібратися в тому, що не поділили в такий важливий для політсил "виборний" рік, а також у проблемах, що виникли в оточенні Ріната Ахметова, кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук з групою «газовиків». 

За майже три тижні з моменту початку президентської кампанії документи в Центрвиборчком подали вже більше десятка осіб. Показово, що до сих пір немає ніяких публічних дій з боку двох угруповань, сформованих у кінці 2018 року в результаті розколу «Опозиційного блоку». 

Нагадаємо, в листопаді минулого року з Оппоблоку виключили одного з лідерів «газовиків», співголову фракції Юрія Бойка. Також «пішли» й екс-главу Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Сергія Льовочкіна. Приводом для розколу стало рішення Бойко і Ко об'єднатися з проектом Медведчука-Рабіновича «За життя». В результаті було публічно оголошено про створення політичного руху «Опозиційна платформа - За життя». Після виключення Бойка і Льовочкіна з Оппоблоку про підтримку «Опозиційної платформи» (читай - «газовиків») заявили шість обласних осередків - Кіровоградська, Сумська, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська та Київська. 

Остаточний же розкол має відбутися після висунення «газовиками» та «ахметівцями» кандидатів у президенти. Серед останніх на виборах роблять ставку на Олександра Вілкулу. За інформацією Lenta.UA, з'їзд Оппоблоку, на якому відбудеться висунення Вілкули, пройде найближчої неділі, 20 січня, в Запоріжжі - ключовому місті для Ахметова, куди після окупації Донецька перемістився центр з оперативного управління його промисловими активами в Україні. 

Утім, особливих надій на президентські вибори в оточенні найбагатшого олігарха України немає. Ставка робитиметься на парламентські вибори, які пройдуть восени цього року. Також варто враховувати й те, що висунення Вілкули - своєрідне підігрування Банковій, з якою в Ахметова вибудувалися досить теплі відносини. Там максимально зацікавлені у відсутності єдиного кандидата в президенти від «біло-синього» флангу. 

«Газовики», у свою чергу, спочатку були налаштовані на висунення Юрія Бойка. Але після об'єднання із «За життя» виявилося, що в новоствореному партійному об'єднанні вони знаходяться на пташиних правах. Це вже призвело до шорсткості у відносинах між ними і Віктором Медведчуком, якого називають головним бенефіціаром союзної політсили. 

Як повідомили Lenta.UA відразу кілька джерел серед екс- «регіоналів», через це у Бойка почали розглядати можливість його балотування в президенти як самовисуванця. Але це не дуже влаштовує їхніх партнерів: після публічної відмови Вадима Рабіновича від висунення у Медведчука розраховували на те, що Бойко буде висуватися саме від партії «Опозиційна платформа - За життя». 

В результаті запланований на 16 січня з'їзд «Опозиційна платформа - За життя», на якому повинні були висунути Бойка, так і не відбувся. Вадим Рабінович публічно запевняє, що збори активу політсили було перенесено через його хворобу. При цьому він анонсував швидке висування кандидата в президенти від «Опозиційної платформи - За життя». Чи зможуть домовитися «газовики» з групою Медведчука, стане зрозуміло вже найближчим часом. 

Як би там не було, але розкол Оппоблоку й похід «ахметовців» і «газовиків» на президентські вибори різними колонами в перспективі може зіграти з ними злий жарт. Справа в тому, що окремо всі вони ризикують опинитися біля розбитого корита. Варто нагадати, що на парламентських виборах 2014 року Оппоблок набрав 9,43% голосів. При нинішньому виборчому законодавстві й п'ятивідсотковому бар'єрі обидві політсили, що «пасуться» на одному, досить обмеженому електоральному полі, можуть просто не розійтися. Слід враховувати, що свою партію «Наші» запускає ще один вихідець із «регіонального» середовища - Євген Мураєв, який також може відхопити від потенційного електорального «пирога» екс-регіоналів чималий шматок. А значить, вікно можливостей для потрапляння в парламент ще більше звузиться. 

Не виключено, в таборі «біло-блакитних» урахують цю загрозу. Тому вже зараз, незважаючи на взаємні образи й конфлікти всередині груп Ахметова та «газовиків», існує ймовірність того, що їм знову доведеться об'єднуватися. Але чи вдасться нинішнім конкурентам знайти компроміс, стане зрозуміло тільки після президентських виборів. Якщо ж цього не відбудеться, то 2019 рік може стати останнім для «спадкоємців» Партії регіонів у Верховній Раді.

Дмитро Крижак,  Lenta.UA

Читайте також: Ще один нардеп подав документи в ЦВК

Читайте також: «Оппоблок» заблокував підписання закону про перехід у ПЦУ