Справи Майдану можуть стати макулатурою - керівник організації «Сім'ї Небесної Сотні»

Сергій Горбатюк, звільнений 23 жовтня з посади начальника управління спецрозслідування Генеральної прокуратури України (ГПУ) через небажання проходити атестацію (хоча він сам заявляє, що його до неї не допустили), зробив гучну заяву. За його словами, на даний момент головне слідче відомство країни зупинило розслідування справ, що стосуються злочинів у відношенні активістів Революції Гідності. У свою чергу, один з адвокатів сімей Героїв Небесної Сотні Павло Дикань каже, що віра в справедливе завершення розслідування у родичів загиблих згасає з кожним днем.

Чи так це, і чи дійсно нове керівництво ГПУ «заморожує» справи Майдану, - поцікавилася Lenta.UA у в.о. голови громадської організації «Сім'я Героїв Небесної Сотні» Володимира Бондарчука.

- Чи справді справи щодо вбивств на Майдані під час Революції Гідності зараз поставлені на паузу?

- Скажу так. Звільнення Сергія Горбатюка однозначно негативно позначиться на «справах Майдану». Одне питання, що вони (справи - Ред.) будуть поставлені на паузу. Інше питання полягає в тому, що багатьох слідчих звільнили, і на даний момент взагалі незрозуміло, хто буде передавати всі справи до Державного бюро розслідувань (ДБР), з кого будуть питати, хто буде проводити аудит? Тобто, так - можна говорити про паузу і складно прогнозувати, скільки вона триватиме.

Може виникнути ситуація, коли нове керівництво Генпрокуратури скаже: «У нас немає матеріалів справи. Був поганий слідчий, він нічого не зробив, нічого не залишив з матеріалів і ми його звільнили». І все, на цьому кінець: ні матеріалів справи, ні якогось контролю, взагалі нічого. Тобто, таким способом можна абсолютно вільно закрити більшість справ, що стосуються злочинів Майдану.

- Звільнені слідчі, про які ви говорите, не пройшли переатестацію?

- Саме так. Багато слідчі були звільнені, і тепер виникає маса питань: хто їх замінить, хто буде передавати справи в ДБР. Більш того, справи Майдану сьогодні фактично нікуди передавати, оскільки в ДБР так і не створено підрозділ, який буде цим займатися. Тому якщо справи і передадуть в ДБР, вони будуть там лежати як макулатура. Чому? По-перше, якщо немає спецпідрозділу і фахівців, які будуть цим займатися, справи просто лежатимуть і припадатимуть пилом.

По-друге, якби навіть було створено підрозділ і відповідні фахівці могли працювати, їм, за моїми оцінками, доведеться витратити не менше півроку тільки для того, щоб ознайомитися з матеріалами справи. Треба розуміти, що там сотні томів тільки в рамках однієї конкретної справи. Наприклад, я можу говорити про справу вбивства мого батька 20 лютого. Так ось, ця справа налічує 187 томів і близько трьох терабайт відео. Очевидно, що людині, яка цим ніколи не займалася, доведеться витратити колосальну кількість часу тільки для ознайомлення, після якого можна буде приступати до проведення якихось слідчих дій, проведення експериментів тощо.

Так, підрозділ Горбатюка рано чи пізно потрібно було або скоротити, або перевести в повному складі в ДБР. Але це потрібно було робити вже після створення відповідного підрозділу в ДБР і чіткого прописування прозорого переходу слідчих в цей підрозділ.

- Наскільки ефективним було відомство, очолюване Горбатюком саме у веденні справ Майдану?

- Я не можу сказати, що Горбатюк був ідеальним керівником. У нього було багато помилок, на які і наша організація, і адвокати постійно вказували, вимагаючи певних дій. Але водночас ми бачили, що справа не стоїть на місці - були зрушення і рух вперед. Зроблено було дуже багато, але дуже багато що ще належить зробити.

- Скільки справ Майдану на сьогоднішній день передано в суди?

- Скільки в цілому, важко відповісти, а що стосується безпосередньо вбивств, то десь близько двадцяти справ. Але тут теж є нюанси. Наприклад, готувалося до передачі справа щодо заочного засудження за причетність до вбивств на Майдані високопоставлених чиновників, зокрема Януковича. Однак враховуючи завершення терміну дії заочного засудження - а це проблема законодавства - справу так і не передали до суду.

І таких справ, де фігурують колишні топ-чиновники, які перебувають за межами України - безліч. І було б ще більше, однак попередній парламент не врегулював законодавство, та й нинішня Верховна Рада, на жаль, поки що не приділяє уваги на чітке врегулювання цих юридично-законодавчих моментів.

- Про кого конкретно з екс-чиновників, які підпадають під заочне засудження, йдеться?

- По двадцятому лютого (розстріли на вулиці Інститутській - Ред.) справа стосується Януковича, Захарченко, Якименко, Пшонки, командира полку Косюка, який зараз служить в ОМОН в Москві, ну і, власне всій вертикалі МВС і СБУ, яка була задіяна в цьому процесі. Це, зокрема, генерал Щеголев, генерал Гриняк і інші особи, яким інкримінується причетність до організації злочинної групи, яка, за матеріалами прокуратури, зробила терористичний акт в результаті якого загинули Герої Небесної Сотні.

- Один з адвокатів сімей Героїв Небесної Сотні Павло Дикань каже, що за станом на сьогоднішній день близько тридцяти членів сімей героїв Небесної Сотні померли, не дочекавшись винесення судом вироків у справі про розстріл Євромайдану. Природно, настільки складні справи нереально розслідувати в турборежимі, але, тим не менше, не вважаєте ви, що в залежності від політичної погоди в країні, розслідування, та й взагалі, увага слідчих органів до справ Майдану, змінюється?

- Так, на сьогоднішній день 27 батьків Героїв Небесної Сотні передчасно пішли на той світ через переживання, через хвороби, викликані цим великим горем... Вони так і не дочекалися вироків. І сказати, що це сумно і боляче - нічого не сказати...

- Яким чином зараз ви комунікуєте з іншими родичами Героїв Небесної Сотні, і які їхні очікування від нової влади?

- Я представляю організацію, яка об'єднує 97 сімей. Ми об'єдналися, щоб контролювати розслідування і допомагати всім, чим тільки можемо. Ми знаходимося в постійному контакті. Співпрацюємо з Генпрокуратурою безпосередньо і за допомогою наших представників - адвокатів. Що стосується надій... Надій зі зміною влади не додалося, однак ми продовжуємо боротьбу, ретельно відстежуємо процес, намагаємося вплинути, в тому числі, ініціюючи внесення змін до законодавства, які могли б прискорити хід справ Майдану. Це різні зміни, які стосуються покращення умов роботи прокуратури, забезпечення її технічними засобами тощо. Словом, ми робимо все від нас залежне, щоб забезпечити сприятливі умови для завершення розслідування і, власне, покарання винних.

- Чи встановлений контакт з новим генпрокурором Русланом Рябошапкою?

- Особисто я з ним не контактував, але представники сімей Героїв Небесної Сотні зустрічалися з ним, обговорювали хід розслідування. Але в підсумку все вийшло не зовсім так, як про це говорили. На нещодавній програмі «Свобода слова» на ICTV генпрокурор заявляв, що слідчі, які вели справи Майдану, будуть і надалі продовжувати їх вести і буде створено спецпідрозділ в ДБР. Однак ми цього всього так і не побачили, а побачили масове звільнення працівників Генеральної прокуратури, від яких дійсно багато чого залежало.

- Які конкретно механізми для більш ефективного розслідування справ Майдану ви обговорювали з представниками діючої влади?

- З генпрокурором і міністрами проговорювалося кілька кроків. Це, зокрема, скасування «поправки Лозового», продовження дії заочного засудження, щоб ми могли передати справи по Януковичу і його прибічників до суду, а також деякі зміни в Кримінальний процесуальний кодекс.

Якщо говорити про взаємодію з нинішньою владою в цілому, можу також відзначити, що були зустрічі з міністром культури. Ми обговорювали будівництво меморіалу і музею. Разом з тим, побічно ці зустрічі стосуються і проведення деяких слідчих експериментів.

Інших зустрічей поки що не було. Ми писали листи президентові про необхідність проведення зустрічі у напрямку розслідування злочинів на Майдані, але поки що така зустріч не відбулася. Але ми не збираємося опускати руки і робитимемо все можливе, щоб винні у вбивствах наших близьких були неодмінно покарані.

- Про покарання. Скільки судових рішень у справах Майдану є на сьогодні?

- Не так і багато. Реальний термін - це п'ять років Крисіну щодо вбивства журналіста Веремія і Віталія Васильцова. Це - події 18 лютого на вулиці Велика Васильківська. Є також кілька умовних вироків. В цілому, на даному етапі реальних вироків близько десяти.

Проблема полягає також у тому, що багато судових процесів знаходяться на стадії підготовчого засідання вже півтора-два роки і більше. У підсумку, змінюються судді, роблять самовідводи тощо. Тобто, все стопориться...

Наталія Ромашова