Справа про розстріл "Небесної сотні": реальне слідство або імітація діяльності

Через п'ять років після загибелі «Небесної сотні» у в'язниці опинилися лише кілька так званих «тітушок». Справи проти співробітників «Беркута», зокрема, і тих, які стріляли на Інститутській, все ще розслідуються або слухаються в судах. Чому справа «майданівців» рухається зі страшним скрипом? 

Почнемо з того, що вбивства на Майдані офіційно підозрюють 66 осіб. 46 з них, за інформацією правоохоронців, покинули межі України і зараз знаходяться в розшуку. Ще частина підозрюваних все-таки опинилися під вартою і чекає вироку. Реальні тюремні терміни отримали 9 чоловік. Всі вони, за словами голови управління спецрозслідування ГПУ Сергія Горбатюка, є так званими «тітушками». В інших вироках - а їх більше 40 - йдеться або про умовні терміни, або про інші види покарань. Жоден реальний організатор цих злочинів в тюрмі не виявився. 

Адвокат декількох сімей «Небесної сотні» Віталій Титич, зазначає, що жоден з «беркутівців» за вбивство засуджений не був, і це, за словами правозахисника вельми дивно, «тому що в дні розстрілів на Інститутській було багато стаціонарних і персональних камер, які фіксували події «від» і «до» і можуть бути беззаперечними доказами в судах». 

Син Сергія Бондарчука - активіста, вчителя фізики в одній зі шкіл Старокостанова Хмельницької області), загинув 20 лютого 2014 року під час винесення поранених з Інститутської - Володимир стверджує, що знає підрозділ, де служив вбивця батька. «Відповідальні особи - спецпідрозділ київського «Беркута», яким керував Дмитро Садовник», - говорить він. Спочатку Садовник був затриманий, але пізніше суд відпустив його з домашній арешт, після чого він оперативно покинув межі країни і, за словами, Володимира Бондарчука, ховається в Росії. 

В цілому, адвокати і члени сімей «Небесної сотні» називають кілька головних причин, через які «справа честі» багатьох сьогоднішніх високопосадовців помітно пробуксовує. Перша причина - фактична відсутність співпраці між МВС і СБУ. А саме там служили і продовжують служити деякі фігуранти справ про розстріли. Друга причина - ситуація в Генпрокуратурі, а конкретно - далеко не безхмарні стосунки між Сергієм Горбатюком і генпрокурором Юрієм Луценком. До речі, Горбатюк неодноразово публічно скаржився на заступників генпрокурора: мовляв, вони заважають слідству. 

Третя, і, мабуть, ключова причина полягає в тому, що, за словами нашого джерела в ГПУ, приблизно через півроку справи «Небесної сотні» будуть передані з управління спецрозслідування Генпрокуратури в Державне бюро розслідувань (ДБР).

За словами Володимира, сина загиблого на Майдані Сергія Бондарчука, перенесення і затягування судів - «справжні тортури» для родичів загиблих і постраждалих у справах про кровопролиття взимку 2014 року. 

«Новий президент, якого українці оберуть 31 березня, повинен негайно вирішити дилему. Управління спеціальних розслідувань Горбатюка знаходиться в ГПУ, а за новим законом розслідуванням незабаром буде займатися Державне бюро розслідувань. Потрібно вирішити питання про переведення підрозділу ГПУ до складу ДБР, щоб вони могли продовжувати працювати. Зараз в ДБР немає жодної людини, яка готова підняти сотні тисяч томів і почати розбиратися в справах Майдану майже з нуля. Тому ще раз наголошую: аби не втратити час, потрібно прийняти рішення про переведення слідчих управління спеціальних розслідувань в ДБР для ефективного продовження роботи», - зазначив Володимир Бондарчук у коментарі Lenta.UA. 

Буквально на днях начальник управління спецрозслідування головного слідчого управління Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк в ході спеціального брифінгу розповів про хід розслідування справ про злочини, вчинені під час Революції гідності. Власне, його брифінг в ці дні (розстріли на Майдані) зовсім не дивний, оскільки саме від Генпрокуратури всі минулі роки чекали результатів розслідування щодо вбивств 18-20 лютого. Однак висновок можна зробити такий: Горбатюк зібрав брифінг для того, щоб повідомити про відсутність остаточних результатів розслідування і про тих, хто різними способами вставляв палки в колеса слідчого «автомобіля». 

За словами голови управління спецрозслідування, мова йде про СБУ, чиї співробітники не тільки не допомагали в більшості випадків, але і часом втручалися в процес розслідування. Сергій Горбатюк нарікає, що 36 співробітників правоохоронних органів, підозрюваних у злочинах проти Майдану, до цих пір працюють в правоохоронних органах, причому 10 з них займають керівні посади. 

Однак, на думку експертів-кримінологів про ключову причину відсутності результатів розслідування через п'ять років Горбатюк не сказав, оскільки це означало б виступ не тільки проти окремих структур нинішньої влади, але і в цілому проти неї. 

Головна причина того, що справа Майдану досі не розслідувана - це фактична заборона на проведення слідства щодо учасників Майдану. Справа в тому, що дії «попередників» і нинішньої влади тоді були настільки переплетені, що апріорі неможливо знайти винних в одному таборі, не провівши слідства щодо низки персонажів з іншого. «Спливти» може дуже цікавих фактів, які стануть сильним іміджевим ударом по нинішній владі. Виходить як у відомому анекдоті: головне мистецтво прокурора не вийти на самого себе ... 

Як зазначив Сергій Горбатюк, протягом 2018 року було отримано дозволи на проведення спеціального заочного досудового розслідування, але 27 листопада 2018 року з початком діяльності Державного бюро розслідувань можливості завершення досудового розслідування саме в заочному порядку загублені. Саме ДБР фактично з нуля має братиме на себе справу Майдану.

Читайте також: Справи Майдану: правозахисники розкритикували розслідування, а в ГПУ заявили про саботаж

«Кривавий» Майдан: як це було 

Масова акція протесту проти припинення урядом підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом стояла в центрі Києва з листопада 2013 року. За кілька місяців були зроблені спроби розгону, а Віктор Янукович провів переговори з опозицією і навіть пообіцяв формування коаліційного уряду. Однак з 18 лютого ситуація різко загострилася. 

Вранці протестувальники почали рух від Майдану до Верховної Ради, яке переросло в бої між «Майданівці», силовиками і так званими «тітушками» - провладними мітингувальниками. Тисячі мітингувальників пройшли по вулиці Інститутській, потім змогли подолати кордони правоохоронців та вийшли на вулицю Грушевського, де знаходяться будівлі уряду і парламенту. 

Уже ввечері силовики змогли витіснити протестувальників з урядового кварталу вглиб Майдану, прорвавши барикади на Інститутській. Почався штурм, який влада назвала антитерористичною операцією, в результаті якого було вбивства. 

Горіли барикади, пожежа почалася в таборі Майдану і в Будинку профспілок, в якому в той час протестувальники розмістили свій госпіталь. 

В результаті зіткнень на Майдані і навколо нього 18 лютого загинуло 23 активіста, ще 500 були поранені. 

Після штурму лідери опозиції в черговий раз ходили на переговори до тоді ще чинного президента Віктора Януковича. А за підсумками зустрічі повідомили, що штурму Майдану більше не буде, так як сторони домовилися про перемир'я. 

Але вранці 20 лютого поновилися зіткнення з боку Інститутської. Пізніше «Беркут» і внутрішні війська почали відступати з Майдану. Протестуючі сприйняли це як можливість просування по Інститутській вулиці далі. Активісти стали підніматися по вулиці і потрапили під перехресний обстріл. За офіційними даними, в цей день загинули 48 активістів. 

Вранці з'явилася інформація, що Віктор Янукович готовий оголосити дострокові президентські вибори. У цей день значна частина силовиків і спецтехніки залишили урядовий квартал. Опівдні президент і лідери опозиції в присутності делегації ЄС підписали угоду для врегулювання кризи, яка передбачала повернення до Конституції 2004 року, дострокові вибори президента і розслідування подій на Майдані. 

Увечері Майдан прощався із загиблими. Виступи політиків люди зустріли невдоволеними вигуками. Мову Віталія Кличко перервав лідер однієї з груп протестуючих Володимир Парасюк, який заявив, що без відставки Януковича активісти підуть на збройний наступ. Увечері Віктор Янукович у супроводі охорони вилетів до Харкова, а звідти через Крим - в Росію. 

За різними оцінками, з 18 по 20 лютого 2014 на Майдані і біля нього загинуло від 78 до 83 активістів. Наймолодшому з них - Назару Войтовичу було 17, найстаршому - Івану Наконечному - 83 роки. Після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 учасників протесту. Так «Небесна сотня» стала сотнею в буквальному сенсі. 

Сьогодні генпрокурор Луценко наполягає, що процес безперервно просувається, а досудове розслідування у справі про винних у розстрілах на Майдані вже завершено. Сергій Горбатюк закінчення досудового розслідування категорично заперечує. Адвокат родичів «Небесної Сотні» Віталій Титич каже, що, якщо все й далі буде затягуватися, то родичі загиблих подадуть колективний позов до Європейського суду з прав людини через перешкоджання розслідуванню.

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA