Політика Влада

Сім'ї Героїв Небесної Сотні позбавляють права на справедливість - Володимир Бондарчук

16:06 03 чер.  323 Читайте на: УКР РУС

Про активізацію «Опозиційною платформи - За Життя» та інших пророссійкіх політиків, охочих скасувати амністію для учасників Революції Переваги, Lenta.UA поговорила з Володимиром Бондарчуком, членом громадської організації «Сім'ї Героїв Небесної Сотні», батько якого загинув на Майдані.

У вівторок, 2 червня, стало відомо про те, що в КСУ надійшло подання 50-ти парламентаріїв, які просять визнати антиконституційним закон, який передбачає амністію учасників Революції Гідності. Під документом поставили свої автографи всі нардепи від ОПЗЖ, виключені з «Слуги народу» Антон Поляков і Анна Скороход, позафракційний Вадим Новинський і представник СН Олександр Дубинський.

Про те, як цю новину сприйняли учасники масових громадських протестів зразка 2013-2014 років, є також родичами загиблих в ті дні людей, а також про те, як за рік президентства Зеленського змінилася динаміка справ Майдану, Lenta.UA поговорила з Володимиром Бондарчуком, членом громадської організації «Сім'ї Героїв Небесної Сотні», батько якого загинув на Майдані.

- Вам, напевно, відомо, що у вівторок, 2 червня, група нардепів звернулася до КСУ щодо відповідності Конституції закону про амністію учасників Революції Переваги. Ваша оцінка ситуації.

- Тут складно підібрати слова насправді... Цей закон - остання опорно-захисна точка учасників Революції Переваги, яка блокувала їх ймовірне переслідування. Якщо цей закон про амністію буде скасований, це буде мати дуже, м'яко кажучи, негативний вплив. Можливо, якби це відбувалося в інших умовах, в іншому контексті і при іншій ситуації в країні, ризики були б не такі високі...

- Що конкретно ви маєте на увазі, коли говорите про іншому контексті і ситуації в країні?

- Я говорю, перш за все, про якої політичної погоди. За період, що минув після зміни влади в ключовому справі Майдану - справі по 20 лютого (18 - 21 листопад 2014 року, в Києві пройшли наймасовіші з початку Євромайдана зіткнення протестуючих і силовиків - Ред.) обвинувачених випустили на свободу без рішення суду. Крім того, існують певні рішення нинішнього генпрокурора, а на якомусь етапі в.о голови Державного бюро розслідувань (ДБР) пані Венедиктової, які теж привели до негативних наслідків, таких як призначення на посаду заступника голови ДБР колишнього адвоката Януковича Бабікова. Та й взагалі, якщо говорити відверто, то багато дій і заяви Венедиктової, скажімо так, не схиляють до довіри до неї зокрема і Офісу генпрокурора, в цілому. А в період кадрових перестановок в ОП і ДБР якраз йшла боротьба за тих слідчих, які працювали в Генпрокуратурі і повинні були перейти за спрощеною процедурою в ДБР і продовжувати розслідування справ Майдану. Однак, по-перше, значна частина слідчих просто покинула органи прокуратури, а по-друге, цією спрощеною процедурою скористалися несумлінні прокурори, які будь-якими можливими і неможливими способами намагалися потрапити в ДБР. В цілому, проблеми з розслідуванням були завжди, однак ставлення безпосередньо до Революції Гідності після останніх президентських і парламентських виборів змінилося і ми явно бачимо зміну вектора в цьому напрямку.

- Як зміна вектора, про яку ви говорите, може вплинути на юридичні та судові акценти в ключових епізодах справ Майдану?

- Складно щось прогнозувати, але незважаючи ні на що, якась робота все ж триває. Наприклад, були оголошені підозри одному з представників правоохоронних органів, який звинувачується у вбивстві Олега Ушневіча, є і деякі рухи за іншими епізодами, але однозначно сьогодні можна сказати, що все відбувається без проблем і перешкод. Не можу також не сказати про те, що увага суспільства, так і держави в цілому до справ Майдану істотно скоротилося, тому завершення хоча б одного з ключових процесів сьогодні є досить примарним.

- З чим, на вашу думку, пов'язано в'янення уваги до тих трагічних подій на Майдані?

- Я так розумію, що основний акцент зараз йде на те, щоб, як сказав наш президент, будь-якими силами зупинити війну. До речі, під цим гаслом зараз ламається і правосуддя. Ті ж обміни полоненими, коли в процесі були задіяні колишні беркутівці, по суті позбавили значну частину родичів і близьких загиблих можливості домогтися правосуддя. Ну, а в цілому... минуло вже сім років і суспільство, очевидно втомилося від цієї теми. Але у нас - усіх рідних і близьких Героїв Небесної Сотні менше боліти не стало, і ми продовжуємо цю нелегку боротьбу. Знаєте, я був на суді, коли відпустили «беркутівців» і, повірте, дивитися на те, що відбувається було надзвичайно боляче. Це «вбило» шість років судового процесу. Безумовно, ми раді, що наші хлопці повернулися додому, обміни звичайно ж повинні відбуватися, але все-таки необхідно враховувати те, якою ціною це все відбувається. А відбувається так, що більш ніж у двісті людей відбирають право на справедливість.

- Ви говорите про те, що рівень уваги суспільства до трагедії Майдану істотно впав. Але він не впав у затятих критиків Майдану, наприклад, Олени Лукаш, Андрія Портнова, які ведуть агресивно-наступальну діяльність по дискредитації Революції Гідності та її учасників. Ваша громадська організація якось реагувала на їх активності?

- Так, ми, родичі загиблих, подавали позови в прокуратуру і СБУ проти пана Портнова щодо його безпосереднього причастя до держзради. Але справа ще й у тому, що у нас немає широких інформаційних можливостей, щоб озвучувати і відстоювати свої ідеї і цінності. А той же Портнов має в розпорядженні всі медійні ресурси Медведчука, які він активно використовує для дискредитації Революції Гідності. Але сьогодні дуже прикро і боляче, що нинішня влада демонструє таке ставлення до ідеалів Майдану. Взяти той же закон про мову. Спікер Разумков вже недвозначно натякає, що його можуть переглянути. Сумно це все...

- Які з цих справ Майдану на даний момент знаходяться, скажімо так, за крок до винесення вироків?

- Дуже близьким був епізод якраз по 20 лютого, де в якості обвинувачених проходило п'ять «беркутівців», і ми або в наступному, або навіть в нинішньому році повинні були вийти на вирок. Але вийшли на їх участь в обміні полоненими... Є і більш прості епізоди, де виявлені потенційні вбивці. Я зараз говорю про справу Олега Ушневіча (уродженець міста Дрогобич, загинув від снайперського пострілу - Ред.). Ця справа може бути розглянута протягом року, я так думаю. Справи 18-19 лютого, що стосуються проведення так званої антитерористичної операції тривають вже шостий рік і за оцінками самих потерпілих, надії на те, що хто-небудь з них доживе до завершення цієї справи, фактично немає. Є дві справи, які по ідеї близькі до завершення. Це справа по вбивству журналіста Веремія, а також тортур і вбивства Вербицького. Але частина обвинувачених втекла і знаходиться в розшуку. Багато справ є, де все ще триває досудове розслідування, зокрема, по Нігояну і Жізневському. А ось справа по загибелі Сергія Дідича практично завершено. Це - одна з небагатьох справ, яку майже доведено до кінця.

Найголовнішою справою повинно було стати справу щодо причетності Януковича і ряду інших високопоставлених чиновників до вбивств 18,19, 20 лютого. Ця справа повинна стартувати, наскільки мені відомо, за заочною процедурі і певні рухи там є. Але я не знаю, чи вдасться запустити цю справу повноцінно.

- Який з факторів є домінуючим в процесі зрушень або ж, навпаки, гальмування справ Майдану: особистість президента, персона генпрокурора або система як така?

- Тут не можна сказати однозначно. Я думаю, що кожен з факторів по-своєму і всі вони в сукупності важливі. Відповідно до закону, президент не повинен якимось чином впливати на судові процеси або ж процеси розслідування. І попередній, і нинішній президенти саме на це завжди посилаються, коли їм задають питання про справи Майдану. Але, тим не менш, саме глава держави подає на розгляд парламенту кандидатуру генерального прокурора, від позиції і волі якого дуже багато залежить. Система теж дає збої...

На превеликий жаль, якісних змін в силових структурах з моменту Майдану не відбулося. Змінювалися імена генпрокурорів, але незмінними залишалися проблеми в справах, що стосуються Революції Переваги. Разом з тим, є й суб'єктивні речі, які так чи інакше впливають на процес. Наприклад, станом на 2014 рік матеріально-технічне забезпечення Генпрокуратури було фактично нульовим. За ці роки за нашими уявленнями була закуплена техніка, зокрема мікроскопи, такі необхідні для проведення балістичних експертиз.

- Це в якому році було?

- Якщо не помиляюся, в 2016.

- З того часу з цим мікроскопом можна було пройти по всіх місцях вбивств на Майдані вздовж і поперек не один десяток разів.

- Як дивно це не звучало б, але ні, не можна було. Справа в тому, що на всю Україну є аж півтора фахівця, які можуть працювати з такою технікою. Крім того, ця техніка - одна на всю країну і її використовують у всіх кримінальних виробництвах, де є вогнепальні ураження.

- Вам відомо про те, в якому зараз стані перебувають існуючі у справі про розстріли на Майдані речові докази?

- Більшість з існуючих доказів, зокрема, у справі 20 лютого, були досліджені в суді, тому вони вже фігурують без жодних повторних перевірок.

- Як часто рідні і близькі Героїв Небесної Сотні коммуницируют між собою?

- Періодично спілкуємося і, незважаючи на те, що після звільнення «беркутівців» у більшості буы дуже пригнічений психологічний стан, не припиняємо свою боротьбу по дорозі до справедливості. Більшість сімей загиблих знаходяться не в Києві, тому під час карантину ключову комунікативну роль грала адвокатська група, яка інформувала всіх про новини.

- Якщо допустити, що КСУ може визнати закон про амністію учасників Революції Гідності, скільки людей можуть опинитися під ударом?

- Якщо врахувати, що учасників Революції налічується кілька мільйонів, то багато. Безумовно, активних учасників тих подій менше, але все одно йдеться про велику кількість людей.

Після Майдану був період, коли громадянське суспільство мало якусь вагу в суперечках з держструктурами і з системою в цілому. На даний же момент представники правлячої політичної еліти чомусь вважають, що в Україні не існує громадянського суспільства, і, отже, нема до кого прислухатися. Зустрічі сімей Героїв Небесної Сотні з керівництвом країни проводилися хіба що для галочки і, на превеликий жаль, серйозні питання там не піднімалися.

- Що ви думаєте про Євромайдан сьогодні, через шість років?

- Я думаю, що Євромайдан або Революція Гідності дала Україні величезна кількість громадських ініціатив, що стосуються процесу державного будови. Тільки заради того, що в Україні з'явився прошарок активних, небайдужих до долі країни людей, варто було боротися, тому Революція Переваги точно не була марною...

Наталія Ромашова

Найпопулярніше