ПолітикаМіжнародні відносини

«Шольцомат» наближається: чого чекати Україні від наступника Меркель на канцлерській посаді

12:52 25 лис 2021.  688Читайте на: УКРРУС

Не в добре знайомому українцям турборежимі, але й без таймінгової прострочки створили правлячу коаліцію німецькі партії, які перемогли на вересневих виборах до Бундестагу. У середу, 24 листопада, широкому загалу було представлено їхній договір про співпрацю, а також програму дій майбутнього уряду Німеччини, який вже найближчим часом замість «вічної» Ангели Меркель очолить соціал-демократ Олаф Шольц. Про те, чи слід очікувати після владного перезавантаження у ФРН кардинально-якісних змін офіційних відносин Києва і Берліна — розбиралася Lenta.UA.

Ні багато-ні мало — цілих 16 років незмінний канцлер ФРН Ангела Меркель у новорічну ніч з'являлася на телеекранах і, поряд з побажаннями всього найкращого, знайомила рядових німців із соціально-економічними орієнтирами на найближче майбутнє. У 2021-му картинка буде кардинально іншою: замість стриманої в буденному житті і яскраво-рябої в гардеробному плані саме в новорічну ніч фрау головним владним персонажем під ошатною ялинкою стане її ймовірний наступник на канцлерському посту, 63-річний Олаф Шольц.

Учора три провідні німецькі партії, які стали лідерами електоральних симпатій на виборах, що відбулися у вересні - соціал-демократи, зелені та вільні демократи - домовилися про формування нового уряду Німеччини на чолі з лідером соціалістів Шольцем, який в уряді Меркель займав крісло віце-канцлера і міністра фінансів. Напередодні публічного оголошення про остаточно досягнуті коаліційні домовленості Шольц подарував фрау кущ кизилу, що йде на політичну пенсію. Цей презент, як відзначають німецькі таблоїди, досить символічний, оскільки кизил повинен рости в дуже вологому грунті, німецькою це описується словом sauer. Воно звучить так само, як і прізвище чоловіка Меркель Йоахіма Зауера. Тобто, без п'яти хвилин канцлер Шольц недвозначно натякнув Меркель, що тепер у неї буде значно більше часу для того, щоб займатися і улюбленим городництвом, і сім'єю.

Читайте також: У Німеччині сформували урядову коаліцію та назвали ім'я канцлера

Коаліцію перелічених вище партій в інформаційному просторі охрестили «світлофором» - за аналогією з брендово-логотипними кольорами даних політсил. Щоправда, в коаліціаді німецькою ще рано ставити фінальну точку — протягом десяти днів спільній програмі діяльності на своїх партз'їздах мають дати «добро» делегати всіх політсил, які представляють майбутню більшість у Бундестазі. Зелені мають намір винести його на суд усіх членів партії, а соціал-демократи та вільні демократи запланували партійні конференції на 4-5 грудня.

Майбутній уряд працюватиме до 2025 року включно, а формування в Німеччині коаліції з трьох партій знаменує остаточний відхід епохи, що тривала десятки років, в яку дві великі політсили - правоцентристський блок ХДС/ХСС і лівоцентристська Соціал-демократична партія - правили країною, час від часу біля керма чи вступаючи в коаліцію один з одним. Тепер експерти задаються закономірним питанням, на яке поки ні в кого немає однозначної відповіді: наскільки стабільним і дієздатним буде уряд, який складається з лівоцентристів (соціал-демократів), лівих (зелених) та правих лібералів (вільних демократів)?

Від нової політичної лінії ФРН багато в чому залежить і становище України на геополітичній шахівниці. Ось що пишуть про нашу державу три партії у своїй коаліційній угоді: «Ми продовжуватимемо допомагати Україні у відновленні повної територіальної цілісності та суверенітету. Ми прагнемо поглибити енергетичне партнерство з Україною, маючи великі амбіції у сфері відновлюваної енергії, виробництва зеленого водню, енергоефективності та скорочення викидів CO2». При цьому важливо зазначити, що прямої обіцянки членства в Євросоюзі для України в цьому документі немає: «Ми працюємо разом із ЄС та його державами-членами для подальшого розвитку Східного партнерства. Такі держави, як Україна, Молдова та Грузія, які прагнуть приєднатися до ЄС, повинні мати можливість наблизитись за допомогою послідовних реформ на основі верховенства права та ринкової економіки».

«Ми вимагаємо негайно припинити спроби дестабілізації проти України, насильство на Донбасі та незаконну анексію Криму», - передали новоспечені німецькі коаліціанти «привіт» Путіну. До речі, якщо, як прогнозують німецькі ЗМІ, посаду міністра закордонних справ ФРН займе співголова «зелених» Анналена Бербок, слід чекати ще жорсткішої риторики щодо Кремля, оскільки представники цієї політсили, м'яко кажучи, непривітні до РФ з низки причин. По-перше, вони – за принципову зовнішню політику, засновану на західних цінностях та захисті прав людини/громадянських свобод і систематично жорстко критикують Путіна за грубі порушення у цій сфері. А по-друге, німецькі «зелені» категорично проти копалин палива і рішуче виступали за зупинку будівництва другої гілки російського газопроводу «Північний потік».

До речі, представники цієї політсили вже досягли включення до коаліційного договору пункту про повне згортання вугільної енергетики – до 2030 року. Крім цього, в рамках боротьби за клімат нова коаліція хоче довести до зазначеного періоду частку відновлюваних джерел в енергетиці Німеччини до 80%, кількість електромобілів на дорогах країни до 15 млн, а також на чверть збільшити обсяг вантажних перевезень залізницями – скоротивши менш екологічні перевезення на вантажівках та літаках.

Дуже важливо, що «зелені» - єдина політсила ФРН, яка відкрито й наполегливо бореться за якнайшвидшу інтеграцію України як повноцінного члена до Євросоюзу.

До складу майбутнього уряду, крім пані Бербок, найімовірніше, увійде ще один лідер «зелених» Роберт Хабек, який пропонував у серпні поточного року надати Україні летальну зброю, за що її критикували представники інших політсил ФРН. Йому пророкують або посаду міністра захисту довкілля, або міністра економіки. Втім, через коаліційну неоднорідність, скільки-небудь серйозних змін щодо Берліна до нашого головного зовнішнього ворога -РФ- очікувати навряд чи доводиться, оскільки інші учасники правлячого тандему більш прихильні до Москви. Але при цьому майбутній глава німецького уряду Олаф Шольц поводиться зовсім інакше, ніж його колишній шеф у партії Герхард Шредер, який називав Росію «цілком повноцінною демократією», а потім з посади канцлера перейшов на газпромівську зарплату.

Слід зазначити, що Шольц, як і лідери інших провідних політсил ФРН, у ході останньої виборчої кампанії мало уваги приділяли зовнішній політиці, наголошуючи на актуальних проблемах типу боротьби з горезвісним коронавірусом. Ключова збірна геополітична теза майбутнього канцлера сформульована так: Берлін має вести узгоджену, спільну з усім Євросоюзом зовнішню політику. Загалом, позиція «моя хата з краю», при тому, що Німеччина в ЄС має більший вплив.

Зазначимо, що Шольца та його міністрів ще мають затвердити депутати новообраного Бундестагу і станеться це орієнтовно у період із 6 по 12 грудня.

Ну, а для повноти картини подамо кілька штрихів до політичного портрета майбутнього канцлера країни, яка є учасником важливого для України нормандського квартету.

Німецький Оснабрюк, де Олаф Шольц народився 14 червня 1958 року, відомий світові як рідне місто письменника Еріха Марії Ремарка. Для Шольца ж знаковим став населений пункт, у якому він виріс і збудував фундамент своєї політкар'єри – Гамбург. Тут майбутній канцлер Німеччини здобув середню та вищу освіту: у 1984 році він став юристом, закінчивши Гамбурзький університет. Замість служби в армії пройшов альтернативну цивільну службу. Фахівець у галузі трудового права Олаф Шольц розпочав професійний шлях з посади партнера юридичної фірми Zimmermann, Scholz und Partner.

Втім, політика завжди цікавила його значно більше юриспруденції. Ще в 1975 році старшокласник Шольц приєднався до руху Jusos – молодіжного крила Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD), яка згодом стала його провідником у світ великої політики.

У 1998 році Шольца вперше обрали до Бундестагу: до німецького парламенту він потрапив у 40-річному віці і провів у статусі депутата кілька років, перш ніж зайняти першу держпосаду-сенатора внутрішніх справ Гамбурга.

У 2002 році Шольц пройшов до парламенту за підсумками загальнонаціональних виборів, і тоді став секретарем Соціал-демократичної партії Німеччини. На той момент цю політсилу очолював канцлер ФРН Герхард Шрьодер, однак у 2004 році політик зіткнувся з різкою критикою однопартійців на тлі низьких рейтингів партії та пішов з головного посту. Слідом за ним посаду секретаря СДПН залишив і Шольц, який, зосередившись на роботі в парламенті, став головною особою соціал-демократів у Бундестазі. Власне, у цьому статусі Шольц вів переговори про створення великої парламентської коаліції соціал-демократів із консерваторами-правоцентристами (союз партій ХДС/ХСС), коли обидві політсили досягли майже однакових результатів на парламентських виборах у 2005 році. Тоді саме ця коаліція вперше обрала канцлером Ангелу Меркель, а СДПН у межах домовленостей отримала право зайняти 8 із 16 місць у її уряді. Шольц же увійшов до першого уряду Меркель після двох років його роботи: у 2007 році він замінив свого однопартійця на посаді міністра праці та соціальних питань. На цій посаді Шольц пропрацював два роки – доти, доки за результатами нових парламентських виборів (2009) СДПН не втратила місце у коаліції, а з ним і право брати участь у формуванні Кабінету міністрів.

2009-го Олаф Шольц не лише повернувся до Бундестагу, а й став віце-президентом СДПН. А у 2011 році партія висунула його кандидатуру на виборах мера Гамбурга, які Шольц успішно виграв. Сім років перебування в кріслі мера стали для Олафа Шольца відмінним плацдармом для нарощування репутації політика загальнонаціонального рівня. Як відомо, поряд з Берліном і Бременом Гамбург є одним із трьох німецьких міст, що мають статус окремої землі та власний уряд, тому і роль його градоначальника, а фактично регіонального прем'єр-міністра, набагато ширша за мерську посаду в інших європейських містах.

У березні 2018 року, поле того, як уже четвертий уряд Ангели Меркель після виснажливої коаліціади, нарешті, було приведено до присяги, Олаф Шольц обійняв посаду віце-канцлера-міністра фінансів ФРН.

Найбільшим репутаційним ударом для Шольца став гучний скандал навколо компанії Wirecard – збанкрутілої німецької платіжної системи, топ-менеджери якої були заарештовані за підозрою у шахрайстві та маніпуляціях. До речі, один із них «із кінцями» втік до Росії. Аудитори тоді недорахувалися на рахунках компанії майже 2 млрд євро, а загальні збитки Німеччини через банкрутство Wirecard експерти оцінювали у 30 млрд євро. У правлячій ХДС та опозиції покладали політичну відповідальність за цю історію саме на міністра фінансів Шольца, який провалив систему дієвого фінмоніторингу у ФРН.

Проте, незважаючи на наявність у політичній біографії цієї іміджевої плями, на виборах-2021 німецькі соціал-демократи вирішили зробити ставку саме на 63-річного Шольца. Його кандидатуру офіційно затвердили на партз'їзді у травні – за Олафа Шольца проголосували 96,2% членів СДПН.

Німецькі ЗМІ у розпал виборчої кампанії іронізували над Шольцем через його спроби копіювати стиль Ангели Меркель. Зокрема, майбутній канцлер не раз намагався відтворити під софітами телекамер знаменитий «ромб фрау» - її своєрідну звичку складати кисті рук. «Це унікальний спосіб ведення кампанії: ще ніколи раніше кандидат на посаду канцлера не намагався уявити себе клоном свого попередника», - виразив у редакційній колонці впливовий німецький журнал Spiegel.

Однак поряд із цим видання називало і Шольца, і Меркель «неперевершеними професіоналами, досвідченими політиками-кар'єристами, які майже завжди справляють враження впевнених у собі людей, що дає виборцям почуття захищеності».

Деякі німецькі газети, коментуючи прийдешнє канцлерство Шольца згадують про те, що під час перебування мера Гамбурга, підлеглі за очі використовували абревіатуру OWI ("Olaf wants it" - "цього хоче Олаф"), після чого продовжувати з ним дискусію про спірне питання . Через свою десь навіть не природну емоційну стриманість Шольц відомий у Німеччині як «шольцомат». Буквально за кілька тижнів до виборів йому навіть довелося пояснювати таке прізвисько у телеінтерв'ю німецьким дітям. Політик припустив, що надто часто давав однакові відповіді на запитання. "Можливо, це було необхідно, але не дуже винахідливо", - визнав він.

«Олаф Шольц – не Герхард Шредер, це інший тип політика, більш діловий, швидше схожий на Меркель, - заявив в одному з інтерв'ю Штефан Майстер, експерт Німецького товариства зовнішньої політики. - Він не з тих, хто піде з Путіним до сауни».

На думку німецьких політологів, Шольц не має наміру переглядати ні антиросійські санкції, ні позицію Берліна щодо невизнання окупованих територій України.

«Чого чекати від нового уряду ФРН? Не думаю, що якихось рішучих кроків. Невиразність подаватиметься під соусом помірності, а безликість приправлена розмовами про «відповідальність» і «солідність». Виклики серйозні. Чи впораються з ними нові особи німецької політики? За ними дуже уважно спостерігатимемо. Хоча поки що, на мої передчуття, жодних проривів не передбачається. Але й «стабільність» і «зваженість» Мутті (так часто називають Ангелу Меркель — ред.) вже перегорнута сторінка. У будь-якому випадку буде дуже непросто», - зазначає політолог Андрій Баумейстер.

У свою чергу відомий журналіст Віталій Портніков констатує: «Новий уряд ФРН формуватимуть партії з нерідко діаметральними уявленнями про внутрішню та зовнішню політику країни. Спостерігачі говорять про «нову епоху» після Меркель, але це може бути епоха нескінченного з'ясування відносин у новій владі».

Справді, поки що не до кінця зрозуміло, як в одному урядовому будинку будуть уживатися «зелені», вільні демократи, які вимагають радикальних і витратних реформ, виступають за сувору фінансову політику та соціал-демократи Шольца, яким доведеться демонструвати заради «свого» канцлера дива переговорно-компромісної еквілібристики.

Читайте також: Тихановська звинуватила Меркель у «стокгольмському синдромі»

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше