Історія Генеалогія

Шлюб за розрахунком. Як російські царі німцями виявилися

06:38 20 вер.  367 Читайте на: УКР РУС

Останній нащадок роду Романових, який претендував на престол, син Миколи II — царевич Олексій — мав понад 70% німецької крові, 25% датської і менше ніж 0,4% російської.

У 1730 році зі смертю імператора Петра II (внука Петра I) перервалася російська чоловіча лінія дому Романових, а у 1761 році після смерті імператриці Єлизавети Петрівни (дочки Петра I) обірвалася і жіноча лінія, — пише Тарас Рєпін на сайті «Русская семерка».

Парадний портрет Єлизавети Петрівни, худ. Шарль ван Лоо, 1760

Племінниця Петра I бездітна Анна Іоаннівна, що перебувала на російському престолі, задумала позбавити жіночу лінію нащадків Петра Великого шансів на трон. З цією метою у 1733 році імператриця запросила до Росії дочку своєї покійної сестри, принцесу Мекленбург-Шверінську, яка у 1739-му році під ім'ям Анни Леопольдівни була заручена з герцогом Антоном Ульріхом Брауншвейзьким.

У 1740 році у пари народився син Іван, який став незабаром російським самодержцем Іваном V при регентстві Йоганна Бірона. Однак після палацового перевороту 25 листопада 1741 року російський трон знову перейшов до Романових в особі дочки Петра I Єлизавети Петрівни. Нова імператриця теж була бездітна і звернула увагу на сина своєї сестри Анни Петрівни, якому судилося стати родоначальником нової гілки правлячої російської династії.

Ця історія починається у 1725 році, коли герцог Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський уклав шлюб зі старшою дочкою Петра I Анною. Шлюбний договір позбавляв Анну і Карла права претендувати на російський престол, але ніяк не обмежував впливу подружжя при дворі.

Карл Петер Ульріх — імператор Росії Петро III, худ. Л. Пфанцельт, 1761

Їхній син Карл Петер Ульріх, в православ'ї Петро III, був проголошений імператором Росії 25 грудня 1761 року. Ця дата і стала початком царювання Гольштейн-Готторпської гілки Ольденбурзького дому на російському троні. Представники цієї династії займали і продовжують займати престоли в таких країнах, як Норвегія, Швеція, Данія та Греція. Зокрема, до Ольденбурзького дома належить чоловік королеви Великобританії Єлизавети II, принц Філіп Маунтбеттен герцог Единбурзький.

У Росії Гольштейн-Готторпська гілка по жіночій лінії зберегла ім'я Романових. «Гольштейн-Готторп-Романови» — так вона називалася в європейських документах і довідниках XVIII — XIX століть. Однак, у XIX столітті стосовно російської імператорської сім'ї було не заведено вживати прізвище «Романови». Можливо, це було пов'язано із тим, що з кожним новим імператором у династії ставало все менше російської крові. Так, якщо у Анни Петрівни було 50% російської крові, то у Павла I її залишилося вже 12,5%. У останнього представника династії Романових, Миколи II, російських генів було лише 0,78%.

Остання російська імператриця Олександра Федорівна, худ. Н. Бондаревський, 1907

До такого результату привела практика шлюбів російських цесаревичів з німецькими принцесами (тільки дружина Олександра III була датчанкою). Тож не дивно, що у царевича Олексія було лише 0,4% російської крові.

Вживання назви «Гольштейн-Готторпи» стосовно імператорського прізвища стало дратувати дружину Миколи II — Олександру Федорівну. Мабуть, вона виявилася занадто чутлива до звинувачень, пов'язаних з германізацією правлячої династії. Імператриця пропонувала навіть заборонити ввезення до Росії «Готського альманаху» — найбільш авторитетного джерела родоводів європейських династій, де згадувалося німецьке коріння російської імператорської родини.

Про «Романових», як про царську родину, стали говорити лише у 1913 році — напередодні 300-річного ювілею сходження на престол засновника династії Михайла Федоровича. Урочисті заходи повинні були зміцнити в народі уявлення про непорушність самодержавної влади, заснованої на споконвічному російському корінні. Надалі прізвище «Романови» вже міцно увійшло у побут і використовувалось у різних джерелах щодо членів Російського імператорського дому. Правда, були і винятки. Правнучка імператора Миколи I, молодша дочка великого князя Костянтина Костянтиновича, княжна Віра Костянтинівна до самої смерті у 2001-му іменувала себе princess Vera of Russia.

На ілюстрації: Народний дім Миколи II в Санкт-Петербурзі, прикрашений до святкування 300-річчя дому Романових

Новини

Найпопулярніше