Шеф-кухар поділився рецептом травневого полуничного торта

Сьогодні відомий кулінар Уріель Штерн, ексклюзивно для Lenta.UA розповів як приготувати травневий полуничний торт.

Я дуже люблю гормадян, що ностальгують за Союзом, тих хто з'явився на світ після його розпаду. Такий безкоштовний цирк! Зрозуміло, що ця туга про прекрасну країну, де всі були ситі, медицина - безкоштовна, а продукти коштували копійки щеплена старшим поколінням. Але ж щеплена ж!

Так ось, дорогі ностальгуючі друзі! Копійки коштували тільки ті продукти, які були, та й ті - далеко не завжди були дешеві. Це зараз посеред зими можна обурюватися в супермаркеті, мовляв, полуниця фальшива - красива, а не пахне. В ту ностальгічну пору поза сезоном полуниці просто не було.В сезон з нею теж творилися чудеса - принаймі, в Одесі. На ринках вона з'являлася зазвичай після травневих - ще невелика, але стигла і ароматна, за мільйони грошей.

Средньостатистичним одеситам вона була не по кишені; всі чекали, щоб її стало більше, а ціна пішла вниз. Так-так, на одеських ринках ринкова ж економіка працювала при соціалізмі по повній програмі. Тут потрібно додати, що в магазинах «Фрукти - овочі» перша полуниця в продажу просто не з'являлася. Взагалі. Друга - теж. Починалося все відразу з третьої, але я не про це.

Але бабусі - о, ці одеські бабусі! - вони точно знали, що дітей в травні потрібно не просто годувати, а годувати їх делікатесами. Таким делікатесом по сезону була перша полуниця. Бабуся відкладала частину своєї копійчаної пенсії і йшла на ринок. Там вона довго блукала серед торговок, прицінювалася, торгувалася і приносила додому цілих півкіло першої полуниці. Це було не для дорослих. Це було для онуків. Полуницю мили, чистили і розкладали в стаканчики - по ягідці, щоб було порівну. Посипали цукром, поливали сметаною, хто любив, і так і видавали, в стаканчику.

Більше щастило травневим іменинникам. Для них брали цілий кілограм найкрасивішої, ароматної і стиглої, і робили полуничний торт. Простий, смачний і дожив до наших днів.

Тісто - народний бісквіт в стилі шарлотки, я вже описував докладно його приготування. Готовому бісквіту даємо ніч постояти, розрізаємо порівну - на два коржі.

Збиваємо сметанний крем: 500 грам дуже холодної сметани жирністю не менше 25% збиваємо зі склянкою цукрової пудри (цукру). Цукор додаємо по ложці. Збиваємо, починаючи з низькою швидкості, поступово переходимо на високу. Стежимо за станом маси. Коли обсяг збільшився майже вдвічі, а вінчик залишає чіткі сліди, варто зупинитися. Це як раз той випадок, коли хазяйську сметану брати не варто: міксер може збити її до грудок масла. Додавати желатин в «дитячий» крем було не прийнято.

Сметанний крем при всій його простоті - штука примхлива. Зайва ложка цукру - і він знову стає рідким. Зменшити ризик не досягти густого крему можна, якщо попередньо відцідити сироватку зі сметани: вилити в марлевий мішок і підвісити над раковиною або покласти під невеликий гніт на 2-3 години. Такий спосіб попередньої обробки сметани був популярний в ті прекрасні роки, коли в одеських магазинах 80-х картонні банки зі сметаною практично витіснили скляні. Сметану в картонних банках можна було легко переплутати з кефіром, - це якщо тобі пощастило, і вона ще не розшарувалася з сироваткою.Але живучі одеські бабусі справлялися з усім. 

Повернемося до торту. Полуницю чистили. Один корж покривали ягодами, розрізаними навпіл, і покривали шаром крему. Накривали другим коржем. Змащували його тоненьким шаром крему. На нього полуницю намагалися поставити цілком, гострим кінчиком вгору, покривали кремом верх і боки торта. Ставили на пару годин в холодильник, щоб промок і склеївся, і - перший, найбільший і красивий шматок йшов імениннику, а далі насолоджувалися дорослі.

Немає тієї країни; не треба плакати! Травень ще буде, і сметана, і полуниця, і легкий весняний торт на всі часи.

Нагадаємо, раніше Lenta.UA писала, про те як приготувати ніжний десерт.