Сенат США ухвалив фінальну резолюцію про визнання геноциду вірмен

Сенат Конгресу США в четвер одностайно ухвалив резолюцію про визнання геноциду вірмен в Османській імперії в 1915 році. Трансляцію засідання вів телеканал C-Span, передає NEWSru. 

"Ми тільки що прийняли резолюцію про геноцид вірмен, і це гідно і правильно, що Сенат тим самим стає на правильну сторону історії", - заявив демократ Роберт Менендес (від штату Нью-Джерсі), з ініціативи якого була розглянута резолюція.

За прийнятими у верхній палаті Конгресу правилами, будь-який сенатор може запросити згоду на розгляд і прийняття законопроекту або резолюції, а також може і заблокувати законодавчу ініціативу. У четвер заперечень на пропозицію Менендеса не було. 

Раніше розгляд у верхній палаті резолюції, що визнає геноцид вірмен, блокував республіканець Ліндсі Грем (від штату Південна Кароліна). 

Керівник управління зв'язків з громадськістю адміністрації президента Туреччини Тайіпа Ердогана Фахреттін Алтун заявив в четвер, що прийнята Сенатом резолюція загрожує майбутньому двосторонніх відносин між Анкарою і Вашингтоном. 

"Поведінка деяких членів Конгресу США шкодить турецько-американським відносинам. Схвалений вчора комітетом у закордонних справах Сенату Конгресу США пакет санкцій [проти Туреччини] і прийнята сьогодні в Сенаті вірменська резолюція [про визнання геноциду вірмен в Османській імперії в 1915 році] загрожує майбутньому наших двосторонніх відносин", - написав Алтун на своїй сторінці в Twitter. Він також зазначив, що "санкції і загрози не завадять [Туреччині] захищати інтереси національної безпеки". 

Комітет у закордонних справах Сенату Конгресу США в середу схвалив пакет санкцій проти Туреччини та її фінансового сектора у зв'язку з проведенням Анкарою військової операції на північному сході Сирії і покупкою російських зенітно-ракетних комплексів С-400. Тепер документ надійде на розгляд Сенату повного складу, де в нього можуть бути внесені корективи. Схожий законопроект був схвалений Палатою представників Конгресу США в кінці жовтня. 

У жовтні президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган засудив рішення контрольованої демократами Палати представників Конгресу США визнати геноцид вірмен в Османській імперії. Він висловив надію, що Сенат не повторить "подібної помилки". За ініціативу тоді проголосували 405 конгресменів, 11 висловилися проти. 

Резолюції Палати представників і Сенату, які приймаються окремо в кожній палаті Конгресу, не мають юридичної сили і носять рекомендаційний характер. Таким чином законодавці висловлюють свою позицію з того чи іншого питання, а виконавча влада має право ігнорувати подібні документи. 

У квітні президент США Дональд Трамп в своїй заяві, приуроченій до річниці початку депортації вірмен з Константинополя, знову не став називати трагедію геноцидом. Його попередник демократ Барак Обама в своїх заявах на даний рахунок також уникав слова "геноцид". 

В кінці XIX - початку XX століття в Османській імперії велися гоніння на вірмен, які досягли піку в 1915 році, під час Першої світової війни. Тоді було знищено понад 1,5 мільйона вірмен. Вірменія називає ці події геноцидом. День пам'яті жертв геноциду вірмен відзначається 24 квітня: в цей день в Стамбулі 100 років тому були затримані і вбиті понад 800 представників місцевої інтелігенції вірменського походження. 

Факт геноциду вірменського народу в Османській Туреччині визнаний багатьма державами, Європейським парламентом і Всесвітньою радою церков. 

Туреччина не сприймає використання терміну "геноцид" щодо подій 1915 року, заявляючи, що тоді в Османській імперії йшла братовбивча війна і всі сторони несли великі втрати. Анкара оголосила про відкриття османських архівів і запросила істориків вивчити їх "для вироблення об'єктивного підходу" до подій 100-річної давності. 

При цьому турецька влада суворо дотримується крайньої точки зору, беззастережно заперечує геноцид. Так, в 2015 році Туреччина відкликала свого посла у Відні, після того як парламент Австрії прийняв декларацію, яка засуджує геноцид вірмен в Османській імперії. До цього Туреччина відкликала посла з Ватикану після того, як Папа Римський Франциск вжив слово "геноцид", говорячи про масові вбивства вірмен. У 2016 році Туреччина відкликала свого посла в Берліні в знак протесту проти того, що нижня палата німецького парламенту (бундестаг) "переважною більшістю" визнала геноцид вірмен. В Анкарі це рішення назвали "історичною помилкою". 

Державна дума РФ прийняла в 1995 році постанову "Про засудження геноциду вірменського народу 1915-1922 років на його історичній батьківщині - в Західній Вірменії". 

У той же час деякі країни відмовляються визнавати геноцид вірмен, побоюючись погіршення відносин з Анкарою. Так, кнесет Ізраїлю 14 лютого 2018 року відхилив законопроект про визнання геноциду вірмен. Заступник міністра закордонних справ країни Ципі Хотовелі заявила, що в Єреван була спрямована парламентська делегація на 100-річчя геноциду в 2015 році, але країна не буде займати офіційну позицію з цього питання через його складність і дипломатичні наслідки, а також яскраво виражений політичний характер. 

Незважаючи на спільний кордон, між Вірменією і Туреччиною немає дипломатичних відносин. У 2009 році в Цюріху глави МЗС двох держав підписали протоколи про встановлення дипломатичних відносин і про принципи взаємин, проте ці документи не були ратифіковані сторонами. 1 березня 2018 року Вірменія оголосила про анулювання згаданих протоколів.

Фото: NEWSru