Російська пропаганда виявилася замішана у справі Марківа

Свідчення викликають тривогу щодо того, наскільки підроблені новини, проникаючи в західні засоби масової інформації і виборчі процеси, тепер також потрапляють в суди. 

Відповідне дослідження опублікувало видання The New York Times , передає прес-центр МВС України. 

Мало хто оскаржував провину Віталія Марківа, українця, який також має італійське громадянство, коли італійський суд засудив його до 24 років позбавлення волі цього літа. 

Велика частина доказів того, що він допомагав координувати артилерійський удар в зоні конфлікту в його рідній країні, убивши італійського військового фотографа, була отримана з його електронних пристроїв. 

Але, викликав здивування факт того, що коли суд опублікував свої аргументи восени, серед доказів, представлених італійською прокуратурою, були повідомлення з публікацій, які зазвичай вважаються джерелами російської пропаганди. 

Експерти кажуть, що включення двох відеороликів з Russia Today, а також повідомлення на веб-сайті «Русская весна», який український уряд назвав неправдивими, поставило питання про те, в якому ступені підроблені новини, проникаючи в західні засоби масової інформації і вибори, тепер проникають в суди. 

«Зараження дезінформацією за своєю природою схильне до поширення» - сказав Лучіано Флориди, професор філософії і етики інформації в Оксфорді, який вивчав вплив дезінформації. Вона може легко поширюватися в ЗМІ і політиці, і навіть в судовій системі, додав він. 

Прокурори заявили, що не вважають репортажі Russia Today вирішальними факторами при винесенні вироку, і крім того, членам журі не дозволяється обговорювати аргументи, які переконали їх у виновності пана Марківа. 

Але поява в суді матеріалів, що містять пропаганду і дезінформацію, незалежно від їх переконливості, викликало тривогу у експертів і деяких політиків. 

У листопаді український уряд, який був співвідповідачем у цій справі і, таким чином, ніс відповідальність за відшкодування економічного збитку, оскаржив це рішення. А в цьому місяці ліберальна партія «Велика Європа» стверджувала, що процес був зіпсований «чутками і забобонами», і направила запит до Європейського союзу з проханням направити спостерігачів на апеляційний судовий розгляд, який, як очікується, почнеться навесні. 

Пан Марків, якому зараз 30 років, поїхав з Італії, щоб взяти участь в протестах Євромайдану в Києві в 2014 році. Коли через кілька місяців почалася війна в східному регіоні Донбасу, він вступив до лав Національної гвардії України для боротьби з російськими сепаратистськими силами. 

У той час, коли він був на військовій службі, згідно звинуваченням прокурорів, він допоміг скоординувати атаку сил української армії на групу цивільних осіб. Серед членів групи був італійський фотограф Андреа Роккеллі, який був убитий у віці 30 років артилерійським вогнем разом з іншими журналістами 24 травня 2014 року. 

Але влітку 2016 року, за словами пана Занончеллі, в пошуковій системі Google він знайшов статтю, опубліковану провідною італійською щоденною газетою Corriere della Sera. 

Це було нібито інтерв'ю з анонімним капітаном української армії, який дислокувався в цьому районі. 

«Не приїжджайте сюди, це стратегічна зона», - сказав капітан. «Зазвичай ми не стріляємо по місту або мирним жителям, але як тільки ми бачимо, що щось рухається, ми запускаємо важку артилерію. Ось що сталося з двома журналістами та їх перекладачем». 

Прокурор розцінив це як визнання провини, незважаючи на те, що італійська журналістика відрізняється недоліком об'єктивності. 

Коли поліція допитала автора статті, журналістка сказала їм, що інтерв'ю - це добірка висловів, які вона почула в розмові між солдатом і фотографом. 

Згодом, італійська поліція встановила, що анонімним капітаном армії був пан Марків. 

Італійська влада почала прослуховувати розмови пана Марківа з його матір'ю в Італії, щоб отримати докази. Вони заарештували його і звинуватили у вбивстві, коли він повернувся в аеропорт Болоньї в червні 2017 року. 

Справа привернула відомих адвокатів і стала об'єднуючим закликом до свободи преси. Глава партії «Форца Італія» Сільвіо Берлусконі захищав пана Марківа. Колишній мер Мілана, бувши представником ліберальних сил, представляв дві видатні гільдії засобів масової інформації, які виступали в якості потерпілої сторони від імені фотожурналіста. 

Серед представлених доказів були відеоматеріали, описані як «з відкритих джерел», «знайдені на YouTube» або «з місцевого телеканалу», і всі вони мали логотип Russia Today та досі розміщені на каналі цього ресурсу в YouTube. 

У постанові також цитується стаття в «Русской весне», в якій стверджується, що Міністерство внутрішніх справ України вступило в змову з соратниками пана Марківа, щоб захистити його. 

У ній також містився документ, який імовірно просочився від української влади. В ньому вказувалося, що товариші Марківа дають свідчення на його користь. 

Український уряд заявив, що документ є підробкою. 

«Наш Міністр внутрішніх справ втрутився особисто, щоб дати зрозуміти, що це підробка», - сказав Ярослав Мошкола, співробітник посольства України в Римі. «Дуже дивно, що суд взяв до уваги цей документ». 

Прокурор пан Занончеллі заявив, що ця стаття не має вирішального значення в дискредитації свідків, запрошених захистом. «Вони були дискредитовані тим, що суперечили один одному», - сказав він. 

Що стосується документа, на який він посилався, він сказав, що «ніколи не було ясно, наскільки він був справжнім», і що він представив його, «щоб показати сам факт його існування для оцінки судом». 

Присяжні написали в остаточній постанові, що соратники пана Марківа «були проінструктовані для дачі заздалегідь узгоджених відповідей» і що стаття «Русская весна» «містить деякі елементи, які, як передбачається, вказують на правду». 

Не беручи до уваги провину або невиновність пана Марківа, Серена Кватроколо, професор права в Східному університеті П'ємонту, чий професійний досвід ґрунтується на фактах спотворення цифрових доказів у суді, сказала, що в більш широкому сенсі включення матеріалів, знайдених в Інтернеті зі спірних джерел в справи, які розглядаються в італійських судах, є «частиною тривожного сценарію і більшої проблеми». 

Росія поширила дезінформацію в Інтернеті як частину ширшої стратегії дестабілізації Заходу. Міністерство юстиції США звинуватило російську організацію, пов'язану з Кремлем, у втручанні в вибори 2016 року. 

Згідно з доповіддю Європейської комісії, підтримувані Росією групи провели дезінформаційну кампанію в Європі напередодні виборів до Європейського Союзу в травні. А підтримувані Кремлем мережі, створені для здійснення впливу і націлені на африканські країни, були нещодавно виявлені і знищені Facebook. Аналітики вважають, що мережі можуть стати випробуванням на виборах в наступному році в Сполучених Штатах. 

Італія особливо вразлива. За даними італійського наглядового органу в сфері масових комунікацій, в країні зростає рівень дезінформації, хоча вона не має прямого відношення до Росії. Межі між основними джерелами і пропагандою часто розмиті. 

Нинішній голова італійської державної телерадіокомпанії RAI поширює теорії змови в Інтернеті і часто дає інтерв'ю Russia Today і Sputnik. 

У вересні приватна телекомпанія Mediaset показала «фальшиве відео», в якому використовувався монтаж в промові колишнього прем'єр-міністра Маттео Ренці. 

Поява російської пропаганди в сфері судової системи перетинає новий рубіж, і стає викликом, до якого Італія не може бути повністю підготовлена. 

Г-н Марків має намір оскаржити вирок, який також вимагає від України виплати репарацій батькам, вдові і маленькому синові Роккеллі, а також двом гільдіям журналістів. 

Паоло Перуккіні, який очолює одну з тих гільдій, Асоціацію журналістів Ломбардії, оцінив вирок як демонстрацію того, що «інформація цінується в нашій країні». 

Відповідаючи на питання, він, здавалося, не був стурбований включенням репортажів з невідомих джерел і «Russia Today» в матеріали справи в якості доказів. 

«Не мені вирішувати, чи поширює «Russia Today» фальшиві новини», - сказав він. «Навіть зламаний годинник показує правильний час два рази на день».

Фото: прес-центр МВС України.