Ритуальні «посиденьки» або предметний діалог: чого слід очікувати від саміту Україна-ЄС

У вівторок, 6 жовтня, Володимир Зеленський на чолі української делегації вирушає в Брюссель на саміт Україна-ЄС. Це вже другий подібний захід за його каденції. Дебютний відбулося в 2019 році в Києві. Високопоставлених лідерів ЄС тоді зібрали в Маріїнському палаці. Однак торішній саміт став швидше ознайомчим. З огляду на тодішній приголомшливий успіх «Зе-влади» на виборах, європейські лідери дивилися на Зеленського з неприхованим захопленням. Але «медовий місяць» закінчився і настали будні з усіма їх глобальними і локальними викликами.

Тематичний саміт в Брюсселі стартує о 17:00 за Києвом і однією з тем, які будуть торкатися в ході зустрічі на високому рівні її учасники, є безвіз для українців, який з початку пандемії коронавірусу залишається заблокованим. Сім місяців до ряду ми не можемо взяти біометричний паспорт, купити квиток на лоукост і поїхати в країни ЄС. Відповідно до критеріїв офіційного Брюсселя, по захворюваності COVID-19 Україна знаходиться в так званій червоній зоні. Для переходу до «зеленої» необхідно, щоб кількість активних випадків інфікування на 100 тисяч населення (нові хворі мінус ті, що одужали) була менше або дорівнює середньому значенню в ЄС - 25 на 100 тис. В Україні ж, за даними Міністерства охорони здоров'я, зараз приходиться 126 випадків на 100 тисяч.

Читайте також: Україна введе санкції проти Кремля за видачу російських паспортів в ОРДЛО

Утім, перешкодою на шляху відкриття кордонів між Україною і країнами Євросоюзу є не лише коронавірус. Під час недавнього візиту до Києва глава європейської дипломатії Хосеп Боррель натякнув на можливу постійну скасування безвіза для наших громадян, оскільки у ЄС є питання до «незалежного функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні». Йдеться про роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі (САП) і Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Дійсно, серед критеріїв надання Україні безвіза є пункт про незалежність антикорупційних органів, а своїми недавніми рішеннями Київ, на переконання ЄС, похитнув довіру європейських партнерів.

По-перше, мова йде про призначення керівника САП. Точніше - членів конкурсної комісії з обрання глави САП, до яких у Євросоюзу, послів G7 і Світового банку є зауваження. По-друге, цьому передувало недавнє рішення Конституційного суду про незаконність призначення Артема Ситника директором НАБУ ще п'ятим президентом Петром Порошенком.

Є питання у ЄС, що стосуються і цільового використання наданих Україні коштів. Зокрема, мова йде про майже 200 млн євро, які Брюссель вже надав Києву для боротьби з наслідками пандемії. У Брюсселі хочуть почути чітку відповідь, чи були вони спрямовані в так званий коронавірусний фонд, гроші з якого були частково витрачені на будівництво і ремонт доріг, або ж ні?

Очікувалося, що найбільшим проривом нинішнього саміту стане підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Це означало б прихід нових лоукост в Україні і ще більше низькі ціни на авіаквитки. В принципі, сторони вже давно готові завізувати документ, проте через тривалу суперечку між Великою Британією та Іспанією про статус аеропорту «Гібралтар» укладення угоди щоразу відкладали. З виходом Великобританії з ЄС проблема, здавалося, буде вирішена, але експерти прогнозують, що 6 жовтня цього, на жаль, не відбудеться, оскільки ЄС ще остаточно не оформив на документальному рівні «шлюборозлучний» процес з туманним Альбіоном. Тому Україна тут виступає в ролі, скажімо так, випадкової жертви...

Відзначимо, що 22-й саміт Україна-ЄС повинен був відбутися ще на початку липня, але через пандемію коронавірусу спочатку його перенесли на 1 жовтня, а потім на 6-е. Вчора стало відомо, що під час поїздки в Лісабон минулого вівторка керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен контактувала з носієм коронавируса. З цієї причини президент Єврокомісії самоізолювався. Незважаючи на те, що її тест показав негативний результат, фон дер Ляйен написала в Twitter, що залишиться на карантині до вечора вівторка, як це наказано бельгійськими правилами, де карантин триває сім днів. В результаті від ЄС в саміті візьме участь президент Європейської Ради Шарль Мішель, а президента Єврокомісії представлятиме високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президент ЄК Жозеп Боррель.

Характерно, що напередодні саміту група депутатів Європарламенту написала відкритий лист лідеру парламентської фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії, де, серед іншого, зазначено, що реальні загрози безвізового режиму з ЄС таки існують.

Лист підписаний доповідачем ЄП щодо України Міхаель Галер і заступником голови парламентської делегації в Комітеті Асоціації України-ЄС Віолою фон Крамер.

«Близько 17 місяців тому президент Зеленський і ваша команда прийшли до влади з двома важливими обіцянками - боротися з корупцією і відновити мир і територіальну цілісність... У боротьбі з корупцією ваш уряд ще в перші дні вселяло надію. Сам президент анонсував «Україну своєї мрії», де «вчителі отримують реальну зарплату, а корумповані чиновники реальні тюремні терміни». Через 17 місяців ми не можемо не помітити, що мрія дає тріщини, і багато хто з цих тріщин саме у вашій партії, пан Арахамія», - пишуть європарламентарі.

Такими тріщинами вони назвали те, що «слуги народу» нерідко поширюють кремлівську дезінформацію, координуючи «добре організовані напади на незалежні установи, такі як НБУ, НАБУ і САП».

«Депутати не цураються дружити з олігархами або публічно виступати за розрив зв'язків з ЄС», - пишуть європейські політики.

Вони також окремо вказують на те, що сприйняття корупції в Україні в 2020 році повернулося до позначки 2017-го, а «хвалені реформи згортаються».

Свої поради перед самітом Україна-ЄС президенту Володимиру Зеленському озвучив його попередник. Петро Порошенко, підкресливши, що ЄС не «зовнішній керуючий, а наш майбутній дім», зазначив, що ключове завдання влади на сьогодні - представити союзникам свою стратегію щодо встановлення миру на Донбасі і деокупацію Криму, а також скоординувати шлях посилення політичного та санкцій тиску на Росію. Тим часом, експерти, з якими під час підготовки даного матеріалу поспілкувалася Lenta.ua, в більшості своїй налаштовані дуже скептично, вважаючи, що хоч трохи значущих для України рішень в ході майбутнього саміту прийнято не буде.

«Україна як і раніше цікава Європі, незважаючи на те, що коронавірус вніс свої корективи в глобальну політповестку. На мій погляд, в процесі саміту нам будуть нав'язувати не дуже зручні речі, як збереження Ситника (глава НАБУ-Ред.) на посаді, гарантія подальшого дії наглядових рад при держпідприємствах без зарплатних обмежень їх членам і так далі. Треба розуміти, що всі глобальні процеси зараз поставлені на паузу, тому будь-яких проривів від саміту чекати не слід», - зазначає політолог Кирило Сазонов. Частково погоджується з колегою політексперт Олександр Кочетков: «Україна, незважаючи на коронавірусні виклики, залишається у фокусі уваги Європи. Однак ситуація виглядає так, що ми зараз абсолютно не готові до руху в Європу, оскільки для цього необхідно мати сильну, впевнену в собі владу, яка чітко знає, що і як необхідно робити. Такої влади на сьогодні в Україні немає, і це прекрасно бачать в Європі. Виходячи з цього, можна прогнозувати, що саміт пройде під гаслом: «А поговорити».

У Брюсселі президент Зеленський потрапить під холодний дощ, - вважає політолог Андрій Мішин: «Зустріч - як би за підсумками не намагалися згладити гострі кути політтехнологи Банкової - буде малоприємною для президента. В ЄС Зеленському ще раз розкажуть про втручання в справи НАБУ і нагадають про те, що 17 вересня депутати монобільшості підтримали сумнівну процедуру формування комісії з відбору членів САП (Спеціальна антикорупційна прокуратура - Ред.). Ціна питання - можлива відмова ЄС від фіндопомоги Україні 1,2 млрд євро і скасування безвізового режиму, який, в принципі за три роки не став чимось значущим. Але ці рішення навряд чи будуть ухвалені під час сьогоднішнього саміту. Сьогодні ми побачимо ритуальні посиденьки, не більше того».

Політолог і експерт аналітичного порталу «Слово і діло» Валентин Гладких робить наступний акцент: «Подобається це комусь чи ні, але на всі міжнародні майданчики Україна повинна виходити з двома ключовими питаннями: Крим і Донбас. І я переконаний на сто відсотків, що про це неодмінно будуть говорити в ході нинішнього саміту Україна-ЄС. Також обговорять певні складнощі, що виникають в плані практичної реалізації підписаного раніше Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. В даному документі є цілий ряд обмежень і, м'яко кажучи, дискримінаційних квот по відношенню до України, тому, я думаю, українська сторона обов'язково підніме це питання. Зрозуміло, що про повноцінне членство України в ЄС зараз не йдеться, тому за підсумками саміту прозвучать затерті фрази про те, що двері Євросоюзу для всіх відкриті, але не зараз. При цьому, ми повинні розуміти, що проблема розширення Європейського Союзу - це не проблема України, а проблема безпосередньо ЄС. Тому, хочеться вірити, що нинішній саміт не перетвориться в свого роду виховну роботу піт відношенню до суверенної держави, яким є Україна. Є цілий ряд питань, які Україна повинна вирішувати самостійно, без дружніх порад Брюсселя. Це, в тому числі, питання, що стосуються кадрових призначень в антикорупційні структури».

Ніяких різких рухів в ході саміту Україна-ЄС зроблено не буде, оскільки обидві сторони розуміють обопільну важливість, - переконаний політолог Олександр Палій. «З європейської сторони, безумовно, прозвучать очікування, що стосуються публічно задекларованих українською владою обіцянок в плані боротьби з корупцією, ліквідації суддівську мафію. Це, власне, те, чого від влади вимагають і українські виборці», - підкреслює Палій.

«Ми повинні розуміти, що торгівля з ЄС важлива для нас, а не для Європи, тому що для Європи це якийсь непримітний відсоток, тоді як для нас - практично 42% експорту. Тобто, угода про зону вільної торгівлі працює, і це вже величезний плюс. Звичайно, нам слід постійно працювати над підвищенням конкурентоздатності нашої економіки, а також її інвестиційної привабливості. І тут знову все впирається в судову реформу і боротьбу з корупцією», - резюмує політолог.

Наталія Ромашова

Читайте також: Україна зайняла 13-е місце в світі за кількістю нових хворих Covid-19