Режисер культового фільму «9 ½ тижнів» Едріан Лайн відзначає сьогодні своє 80-річчя

Едріан Лайн - той самий випадок, коли про творчість режисера не можна судити тільки по нагородам його фільмів. «9 ½ тижнів» (1986) були номіновані на антипремію «Золота малина» в трьох категоріях, в тому числі за головну жіночу роль, яку грала Кім Бейсінгер. А «Непристойна пропозиція» (1993) цю антипремію отримала, причому головну - за найгірший фільм року. При цьому його «Фатальний потяг» (1987), знятий між цими двома стрічками, був номінований на «Оскар» в шести категоріях, в тому числі за кращий фільм і режисуру. Зрозуміло, що не може один і той же режисер, тим більше, Лайн, що знімає в основному в одному і тому ж жанрі, працювати настільки нерівно, і справа тут не в ньому, а в кінокритиках. Зате глядачі його фільми люблять, а «9 ½ тижнів» взагалі стали в 1990-му році в Україні хітом кінотеатрів.

У всьому світі цей фільм зібрав не таку вже велику касу, проте на пострадянському просторі, який тільки-тільки позбувся цензури, став відкриттям. І справа тут не тільки в еротичних сценах (епізод з льодом на початку фільму став класикою), але і в самій історії, коли секс витісняє з життя успішної ділової жінки, яку грає Кім Бейсінгер, все інше. При цьому вона усвідомлює, що поступово розчиняється в чужій волі (Міккі Рурк), але нічого не може з собою вдіяти - і тільки в фіналі йде на бунт. До речі, одна з вищезазначених «Золотих малин», на які номінували фільм, була за сценарій.

Нічого подібного український (і не тільки український) глядач до цього не бачив, так що фільм був сприйнятий як (цитую глядачок тих років) «тонка психологічна драма». До того ж в «9 ½ тижнях» проявилися особливості режисури Лайна - напрочуд гарна «картинка» і точний підбір акторів, в даному випадку Бейсінгер, на обличчі якої читається якась приреченість, і Рурка з його - в ті роки, звичайно - магнетичною чарівністю.

У 1997-му році все це повториться в «Лоліті». Можна по-різному, в тому числі і різко негативно, ставитися до роману Володимира Набокова, але в світі він давно став класикою, а його перша екранізація відбулася ще в 1962-му році, причому режисером був Стенлі Кубрик, який зняв до цього масштабного «Спартака» з Кірком Дугласом. Сценарій написав сам Набоков, що спокусився високим гонораром (сьогодні з урахуванням інфляції він склав би близько $500 тис.), причому звичайною для себе химерною мовою і в розмірі 400 сторінок (звичайний обсяг сценарію 60-80 сторінок), чим довів своє повне нерозуміння специфіки кіно . При цьому чорно-білий фільм мало був схожий на роман, оскільки, зберігши якісь сюжетні лінії, втратив сам дух забороненого кохання-пристрасті.

Та й Джеймсу Мейсону, який грав 40-річного Гумберта Гумберта, було вже 53 роки, і цей вік на екрані видно. До того ж в романі головний герой - витончений естет, знавець французької декадентської поезії, а ще й красень. Нічого цього в звичайному американському акторові Мейсоні не можна було побачити ніяк. Сью Лайон, яка грала 12-річну Лоліту, тобто Долорес Гейз, було 16 років, причому на екрані вона виглядала на пару років старше. І вся ця екранна історія була схожа, швидше, на банальну інтрижку між університетським викладачем і студенткою-першокурсницею.

Едріан Лайн, беручись за повторну екранізацію «Лоліти», повинен був вирішити ті ж завдання, що і Кубрик. І він їх, на відміну від Кубрика, вирішив. Домінік Суйен, що грала Лоліту, під час зйомок було 15 років, але вона, на відміну від Сью Лайон, грає не дорослу дівчину, а підлітка - і досить вдало. А з Джеремі Айронса вийшов просто ідеальний Гумберт Гумберт - красень з інтелігентним тонким обличчям. Крім того, у фільму, як і належить у Лайна, дуже красива «картинка».

Так що в даному випадку режисер, якого зазвичай рахують як би «по другому розряду» нищівно переміг такого класика як Стенлі Кубрик - а це вже про щось говорить. І, до речі, в свої 80 років Едріан Лайн знімає зараз «Глибокі води» - звичайно ж, еротичний психологічний трилер.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Pinterest