Разумков прокоментував ситуацію з антикорупційною реформою

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначає, що ситуація фактичної зупинки антикорупційної реформи, яка склалася в результаті рішення Конституційного Суду, залишається досі невирішеною. Про це спікернаписав на своїй сторінці в Facebook.

"До сих пір невирішеною залишається ситуація фактичної зупинки антикорупційної реформи, яка склалася в результаті відомого всім рішення Конституційного Суду. Робоча група з врегулювання цього питання, утворена парламентом, провела вже 5 засідань і погодила ряд ключових позицій. Головні з них - повернення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації", - повідомив Дмитро Разумков.

Крім того, Голова ВР висловив упевненість, що парламент пройде цей іспит гідно, у прийнятні терміни і у повній відповідності з законом і верховенством права.

Він також зазначив, що парламент чекає від Кабінету Міністрів підготовлений проект бюджету на 2021 рік, оскільки часу для його прийняття залишилося не так багато.

17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності в сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Члени робочої групи повинні до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроекти для врегулювання конституційної кризи.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій суддів, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський в зв'язку з рішенням КСУ скликав термінову закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні було прийнято рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАПКА.

Крім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроект «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також в законопроекті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів декількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроект №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону« Про запобігання корупції »та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАПКА.

Також в парламенті 5 листопада зареєстровано законопроект №4319 «Про внесення змін до Закону України« Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», в якому пропонується збільшити з 10 до 12-ти мінімально необхідну кількість голосів для прийняття рішення великий палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують передбачити, що Регламент КСУ затверджується законом.

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенко глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлену частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

7 вересня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенком главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції в умовах революційної доцільності.

Також слід зазначити, що в Україні з кінця 2018 го по 2020-й рік вибухнула «війна інституцій», в той час як підозрювані в корупції, які збільшили з 2014 року свої статки до трійки лідерів Forbes, розгулюють на свободі.

Читайте також: "Судді проти іноземної агентури". Що означає рішення суду про звільнення глави НАБУ Ситника

Фото: Дмитро Разумков, Укрінформ