Приватне і зайве: навіщо Зеленський провів перестановки в керівництві Збройних сил України

Важливі перестановки в Збройних силах України стали продовженням кадрової «революції», що пройшла в останнім часом по всьому сектору безпеки, про що предметно писала Lenta.UA.

Першим про те, що генерал-полковник Руслан Хомчак залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, повідомив вчора під час брифінгу прес-секретар президента Сергій Никифоров.

Читайте також: Хомчак отримав нове призначення

«Це рішення Володимира Зеленського. Він не сумнівається в патріотизмі, вірності присязі й професіоналізмі Хомчака, але президент хоче бачити синергію між Міноборони і ЗСУ. Такої синергії ми не бачимо, а бачимо лише конфлікти», - підкреслив новий «голос» гаранта.

Трохи пізніше на сайті ОП з'явився і коментар самого Зеленського: «Сфера оборони повинна функціонувати стабільно, скоординовано, з чіткою перспективою і без непорозумінь між керівниками. Ротації або заміна керівників не повинні розглядатися як щось надзвичайне. Якщо є необхідність змінити керівний погляд на конкретному напрямку, це потрібно робити. Від того, як побудовані відносини між керівниками, залежить виконання багатьох завдань - від підготовки державного оборонного замовлення до конкретної роботи з нашими військовими на передовій, їх забезпечення. Очікую від керівництва Міністерства оборони та Збройних сил якісної взаємодії та чіткого визначення перспектив для кожного українського військового - як на професійному, так і на соціальному рівні».

54-річний уродженець Львова Руслан Хомчак займав посаду глави Генштабу ЗСУ з 21 травня 2019 року. Після відставки він отримав втішний приз у вигляді крісла першого заступника секретаря РНБО замість Михайла Коваля, який, до слова, з березня по липень 2014-го, виконував обов'язки міністра оборони України.

Учасник війни на Донбасі, екс-начальник штабу Сухопутних військ ЗСУ, а тепер вже і колишній головнокомандувач ЗСУ Хомчак, пішов не по-англійськи - все-таки вирішив сказати прощальне слово. Залишаючи високий пост, він вчора по-армійському лаконічно розповів про свої досягнення.

За його словами, на сьогодні в ЗСУ створена система військового управління, «яка забезпечить ефективне і безперервне управління військами», нарощена організація підготовки військ за стандартами НАТО, вдосконалена навчально-матеріальна база, гарантована безпека арсеналів, баз і складів ЗСУ, а також істотно активізований військовий діалог з Північноатлантичним альянсом на стратегічному рівні.

Хомчак також запевнив, що зараз ЗСУ готові до адекватної відповіді як в ситуації ескалації на Донбасі, так і в разі ускладнення військово-політичної обстановки. Також екс-головнокомандувач прокоментував і причину своєї відставки - протиріччя, які виникали між ЗСУ і МОУ: «Реформи ніколи не відбувалися безболісно, особливо коли це стосується розмежування повноважень і усунення дублювання функцій між Збройними силами та Міноборони. В умовах протидії російській агресії проведення реформ ускладнювалося і внутрішнім опором, і спробами дискредитації мене та інших командирів».

Конфлікт, що призвів відставку головнокомандувача ЗСУ, нагадаємо, розгорівся ще взимку поточного року. Випадок воістину безпрецедентний, оскільки, м'яко кажучи, не кожен день командування Збройних сил, Генштабу та ВПС ініціює судові розборки з міністром оборони. Проти чинного глави МОУ виступило тріо в особі тепер уже екс-головкому ВСУ Хомчака, глави Генштабу Сергія Корнійчука і командувача Повітряними силами Сергія Дроздова. Високі військові чини оскаржували за допомогою Феміди догани, які виніс їм Таран в листопаді 2019-го за результатами службового розслідування.

Суть претензій до трійки високопоставлених військових чиновників різна. Наприклад, Дроздов є фігурантом справи про що розбився у вересні минулого року літаку «Ан-26», де загинули десятки курсантів Харківського університету повітряних сил. До Хомчака послідовно висували різнопланові претензії волонтери - від поганої організації госпіталів на Донбасі до відсутності інтересу до долі підозрюваного у вбивстві журналіста Шеремета «Ріффмастера» Антоненка.

До слова, у Хомчака і Тарана зашкалювала і особиста неприязнь. Між собою, незважаючи на професійну потребу, вони спілкувалися в рідкісних випадках «крізь зуби». Та й то - тільки на засіданнях РНБО або під час нарад, які проходять періодично на Банковій під головуванням президента. «Їх (Хомчака і Тарана - ред.) фонтануюче несприйняття одне одного буквально виводило з себе Зеленського, для якого питання війни на Донбасі - не піар, а реальна ідея-фікс. Ось і здали нерви, тому що далі дивитися на те, як в воюючою країні виють ще й генерали між собою, ну... це досить складно», - зазначив у розмові з Lenta.UA близький до ОП нардеп від правлячої «Слуги народу».

Утім, ключовим предметом конфлікту між главою МОУ та генералами, як кажуть в кулуарах, нібито стали відкати приватників вищим воєначальникам за фактичну здачу їм в оренду військових літаків для комерційного використання збройових поставок до країн третього світу. Якщо не вникати в усі тонкощі «схематоза», а просто констатувати ймовірну ціну питання, то мова йде про сотні мільйонів доларів. До всього іншого, конфлікт поглиблювався ще й тим, що були буквально «на коліні» розділені повноваження міністра оборони і головнокомандувача Збройними силами України. У профільному комітеті Ради ще взимку, коли розбірки між військовими виплеснулися в публічну площину, пообіцяли попрацювати над внесенням змін до Закону «Про національну безпеку», щоб чітко розділити повноваження глав оборонних структур. Працюють по сей день...

«Відставка Хомчака з поста головнокомандувача і Начштабу - новина приємна, оскільки він добивав армію і несе пряму відповідальність за загибель багатьох наших бійців через бажання служити «миролюбним» (читай: капітулянтським) планам Зеленського. Ця людина повинна піти під суд і за все відповісти. А тепер ще один нюанс. Він у багатьох викликав масу позитивних емоцій, але не у мене. На місце Хомчака Зеленський призначив Залужного. Відгуки про нього позитивні. Пройшов службу від нижніх ступенів до самого верху без блату і прогинів. При Порошенко досяг рівня начальника Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ - першого заступника командувача об'єднаних сил. Не бачу підстав сумніватися в численних позитивних відгуках. А чому ж без ентузіазму? Тому що корінь зла навіть не в Хомчаку. А в Зеленському. І Головнокомандувач Залужний буде прямо підкорятися наказам верховного головнокомандувача-ухильника Зеленського. Або позиція Залужного вплине на капітулянтську позицію Зеленського, призведе до повноцінного оснащення армії, припинення одностороннього перемир'я, при якому наші бійці тільки мішені в тирі? Ні звичайно. Як і не впливала на попередній його посади з кінця 2019 року. І як наслідок, тільки буде спалена ще одна досі цілком пристойна біографія», - коментує кадрові пертурбації у військовому блоці екс-нардеп від почила у бозі «Партії регіонів», а нині політконсультант колишнього президента Порошенка Тарас Чорновіл.

Дійсно, крісло Хомчака довго не пустувало. На його місце вчора був призначений генерал-майор, командувач військами оперативного командування «Північ» Валерій Залужний. Новоспечений командир української армії народився на Житомирщині, в Новоград-Волинському 8 липня 1973 року. З 1989-го по 1993 рік Залужний навчався в Новоград-Волинському машинобудівному технікумі. Потім вступив до Одеського вищого об'єднаного командного училища на загальновійськовий факультет, а продовжив навчання в Національній академії оборони України.

Після цього Залужний став на 2,5 року начальником штабу - першим заступником командира 24-ї окремої механізованої бригади в Яворові на Львівщині. 13 жовтня 2009-го став командиром 51-ї Волинської окремої механізованої бригади. Пробув на цій посаді до 2012 року... Одним словом, Залужний пройшов всі етапи військової служби. Він був командиром взводу, командиром навчального взводу, командиром бойового взводу, командиром навчальної роти, командиром роти курсантів і командиром батальйону.

Новий глава Генштабу одружений і виховує двох дочок. Старша - військова і служить в Київському гарнізоні, а молодша - вчиться в Одесі і планує стати медиком.

48-річний Валерій Залужний брав участь в бойових діях на Донбасі. «Для мене війна почалася в середині липня 2014 року, з призначенням заступником командира сектора «С», що формувався в Донецькій області. З тих пір керував майже всіма угрупованнями, які створювали. Дійшов до начальника штабу Об'єднаних сил», - розповідав Залужний в одному з інтерв'ю. За період його перебування на посаді ЗСУ військові звільнили населений пункт Південне від окупантів і просунулися вперед до Волновасі.

«Останнім часом, висловлюючи якісь свої думки про те, що у нас відбувається в країні, складно втриматися від сарказму, але... рішення президента про призначення головнокомандувачем Збройних Сил України Валерія Федоровича Залужного - це реальний морський бриз в літню спеку! Дай Бог, щоб кадрова політика в секторі безпеки і оборони продовжувала змінюватися в цьому напрямку. Тоді у нас реально є майбутнє», - написав у себе в Facebook фахівець Національного університету оборони України Тарас Дзюба.

Коментарі, подібні вищенаведеному є домінуючими і в соцмережах, і в експертному середовищі. Примітно також, що про Валерія Залужного відгукуються однаково позитивно в самих різних політичних таборах. Правда, навряд чи його приходом в Генштаб серіал з відставками в військовому секторі завершиться. Сьогодні хіба що тільки лінивий не говорить про те, що якраз після виходу нардепів з літніх пленарних канікул, на двері вкажуть і міністру оборони, 66-річному Андрію Тарану - креатуру глави ОП Єрмака.

Утім, Таран в даному випадку - відпрацьована фігура, яку здавати не шкода. Як розповіли Lenta.UA інформовані джерела, головна мета Єрмака полягала в тому, щоб збити Хомчака, який неформально представляв «крило» заступника глави Офісу президента Кирила Тимошенка. Це кадрове рішення - фрагмент кулуарного протистояння, яке з новою силою розгорілося в ОП. Далі з високою часткою ймовірності підуть звільнення інших персонажів, які орієнтувалися на цю «вежу Банковій». Йдеться про двох очільниць облдержадміністрацію - дружину Хомчака, керівницю Чернігівської ОДА Ганну Коваленко, яку вже звільнили рішенням Кабміну, а також про главу Харківської ОДА Айну Тимчук, яка теж опинилася в опалі.

Читайте також: Ставка на відставки: навіщо Зеленський влаштував кадрову революцію в силовому блоці