Приборкання норовливих: як Зеленський збирається дисциплінувати «слуг народу»

Як відомо, беззаперечним переможцем позачергових парламентських виборів стала пропрезидентська політсила «Слуга народу». У Раду 9 скликання президентська партія заводить 254 нардепа, що дозволяє сформувати монобільшість, оскільки для успішного затвердження законопроектів необхідно лише 226 «багнетів».

Зараз без п'яти хвилин правлячі парламентські «більшовики» знаходяться в Трускавці. Там вони проходять інтенсивний курс навчання, мета якого - вникнути в усі тонкощі роботи законодавців. Тренінг триватиме до наступної неділі і графік у «слуг» буде вельми напруженим: з 9 ранку до 21 вечора щодня. Оплачуватися навчання обраних парламентаріїв буде з партійної каси і всі витрати в «Слугу народу» обіцяють оприлюднити незабаром після закінчення курсу.

Чи можна за тиждень навчити людей, переважна більшість яких - абсолютні дебютанти в політиці, хоча б базовим навичкам роботи в єдиному законодавчому органі країни - питання риторичне. Однак, як розповіло нам джерело в Офісі президента (ОП), ключове завдання «відправки» майбутніх власників мандатів до Трускавця - надати їм можливість ближче познайомитися один з одним і згуртувати як команду.

Дійсно, абсолютна большість списочників і мажоритарників від СН не знають один одного в принципі. Наприклад, на наше запитання про те, скількох своїх колег по майбутньому фракційному цеху знає «хоча б в обличчя», один з топ-спікерів «Слуги народу» Данило Гетманцев відповів наступним чином: «Думаю, десь половину...».

Наше джерело в СН стверджує, що минулого тижня, під час зустрічі з майбутніми представниками в новообраній Раді пропрезидентської фракції, Володимир Зеленський досить-таки багато уваги приділив питанню єдності і дисципліни. «Було очевидно, що Володимир Олександрович дуже переживає з приводу того, щоб наша дійсно дуже строката політкоманда не посипалася, тільки-но переступивши поріг парламенту. Ходять чутки, що багатьох колег вже намагається за дуже великі гроші «купити» Ахметов, якому не вдалося провести свою команду в ВР. Не виключено, що хтось із хлопців, для яких озвучені суми за лояльність до олігарха є казкою наяву, піддадуться спокусі...», - говорить один з представників СН.

Утім, навіть якщо не враховувати ймовірні фінансові «терки», в пропрезидентській команді вже спостерігаються певні розбіжності. Наприклад, днями, екс-ведучий «1+1» і майбутній нардеп-мажоритарник від СН Олександр Дубинський в дещо образливій формі «наїхав» на одного зі своїх колег. Так, коментуючи на своєму Youtube-каналі нинішню «погоду» всередині СН, він підкреслив, що в команді зараз тривають дискусії щодо кандидатури майбутнього керівника фракції. За словами Дубинського, на посаду головного парламентського «слуги» претендує представник президента в Раді Руслан Стефанчук, глава виборчого штабу партії Олександр Корнієнко і четвертий номер списку СН Давид Арахамія.

«Стефанчук - це класичний професор, людина науки. Але лідером фракції повинна бути людина, яка ще може поставити людей в рамки і чітко опрацювати баланс інтересів... Мені здається, що тут ідеальним буде Олександр Корнієнко», - зазначив Дубинський. При цьому він здивувався, що в числі претендентів є Арахамія: «Що стосується Арахамії, то х.. його знає, звідки він там узявся. Це те ж саме, що в «Ашан» зайти, і вибрати собі там лідера фракції», - вважає колишній журналіст. За твердженням Дубінського, свого часу Арахамія був «порохоботом». Така атака з боку людини Коломойського, вочевидь, пов'язана з небажанням посилювати в СН групу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, до якої відносять Арахамію.

Сказати, що майбутня фракція «Слуга народу» - неоднорідна - нічого не сказати. По-перше, там присутні понад 40 осіб, так чи інакше афільованих з Ігорем Коломойським, які при бажанні можуть паралізувати роботу монобільшості. По-друге, крім «людей Коломойського», в СН є персонажі, яких пов'язують ще з одним олігархом - Віктором Пінчуком. По-третє, у фракції - значна група глави МВС Авакова. По-четверте, не секрет, що багато людей (переважно, мажоритарники) йшли в Раду під прапорами СН, пройшовши лише поверхневий «кастинг», який провів перший номер виборчого списку СН Дмитро Разумков. Його, до речі, за чутками, «сватають» на посаду спікера.

Саме тому в президентському Офісі намагаються розробити механізми, що дозволяють тримати своїх нардепів на короткому повідку. Які робляться кроки?

До внесеного недавно Володимиром Зеленським законопроекту про відповідальність за неперсональне голосування хочуть додати, зокрема, проект про покарання за депутатські прогули аж до позбавлення мандата. За введення кримінальної відповідальності за прогули виступає представник президента в парламенті Руслан Стефанчук. На його думку, покаранням для злісних прогульників повинні бути громадські роботи і після обвинувачульного вироку Феміди нардеп буде позбавлений мандата. В одному з недавніх телеефірів Стефанчук також спрогнозував внесення законопроекту з «чітким механізмом відкликання народного депутата». Правда, детального опису документа він не озвучив.

У кулуарах говорять, що в оточенні «Зе» нині активно обговорюється можливість застосування імперативного мандата. Очевидно, в ОП хочуть якимось чином видозмінити «імперативний» закон, який на сьогодні і так є чинним. Згідно зі статтею 81 Основного закону країни, у разі невходження парламентарія, обраного за списком партії, до складу її фракції, або виходу з неї, він достроково позбавляється мандата після рішення вищого керівного органу політсили. Здавалося б, все ясно і зрозуміло, але є кілька важливих «але». По-перше, імперативний мандат поширюється тільки на тих нардепів, які пройшли до Ради по партсписку. Виходить, що мажоритарники СН, а їх більше половини фракції, матимуть імунітет. По-друге, імперативний мандат діє тільки в разі, якщо сам власник мандата прийняв рішення вийти з фракції. А якщо фракція його виключає - то він мандат зберігає. Простіше кажучи, окремо взяті представники СН можуть, абсолютно нічим не ризикуючи, отримувати доходи від «лівих» олігархів (Ахметова, інших), перебуваючи при цьому де-юре в таборі пропрезидентської фракції і голосуючи, як заманеться.

В оточенні президента Зеленського розглядають альтернативу імперативному мандату - законопроект про скасування депутатської недоторканності, який, через загрозу порушення кримінальних справ, буде тримати «неслухняних» нардепів на гачку. Однак реалізувати на практиці цей сценарій теж вельми непросто. Для скасування депутатського імунітету потрібно вносити зміни до Конституції, а тут можуть виникнути накладки. У парламентських засіках ще з минулого року лежить законопроект, поданий на той момент президентом Петром Порошенком, який передбачає зняття недоторканності з власників депутатських мандатів. Документ вже отримав схвалення в Конституційному суді, проте він ще не пройшов перше читання в Раді. Якщо допустити, що новообраний парламент підтримає законопроект в першому читанні (226 голосів - мінімум) на осінній сесії, то друге читання, відповідно до процедури, може пройти тільки на наступній сесії. Тобто - не раніше лютого. І ще важливий момент: для затвердження «антинедоторканного» законопроекту в цілому необхідно зібрати не менше ніж триста голосів, а тут вже можуть виникнути проблеми.

З тим, щоб не просувати законодавче напрацювання свого попередника, «Зе» може внести власний законопроект, що скасовує недоторканність власників депутатських значків. У такому випадку процес затягнеться, оскільки спочатку потрібно буде проголосувати за відправку його на експертизу до КСУ і тільки потім, після схвального висновку людей в малинових мантіях, йти на перше читання. Таким чином, як бачимо, реалізувати на практиці процедуру скасування горезвісної недоторканності не так просто, як може здатися на перший погляд...

Наталія Ромашова