Президентська пошта. Як Порошенко шукає прихильності сільських пенсіонерів

Зустріч Петра Порошенка з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським, яка відбулася 12 грудня, показала, що президент намагається все більше процесів, що протікають в країні, перевести під власне ручне управління.

Очевидно, що глава держави явно перевищив свої повноваження, вимагаючи «припинити звільнення листонош, забезпечення доставки пенсій і збереження поштових відділень в селах». І тим самим вторгся в сферу компетенції відповідальності Кабінету міністрів. Оскільки контроль над діяльністю ні міністра інфраструктури, ні, тим більше, директора ВАТ «Укрпошта» в сферу прямих повноважень президента не входять.

Для того, щоб в цьому переконатися, достатньо відкрити Конституцію України, де прописаний вичерпний перелік президентських повноважень, порядок здійснення яких може уточнюватися прийняттям окремих законів.

Так, по відношенню до Кабінету міністрів президент може:

- вносити за пропозицією коаліції подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра;

- поставити перед Верховною Радою України питання про відповідальність Кабінету міністрів України і прийнятті резолюції про недовіру уряду;

- призупиняти дію актів Кабінету міністрів України з мотивів невідповідності їх Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України;

- за поданням Кабінету міністрів призначати на посаду та звільняти з посади голів місцевих державних адміністрацій;

- приймати рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації у разі висловлення недовіри обласним або районним радам;

- скасовувати рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України;

- відповідно до чинної редакції Закону «Про Кабінет міністрів України», глава держави також має право брати участь в засіданнях Кабінету міністрів і отримувати стенограму його засідань (яка є внутрішнім робочим документом уряду і має конфіденційний характер).

Але ні про працевлаштування листонош, ні про забезпечення доставки пенсії сільським жителям або регулюванні кількості поштових відділень в країні, як випливає з тексту Основного закону України, немає жодного рядка. Як ніде не прописано, що президент може віддавати усні накази, та ще й обов'язкові до виконання, всім міністрам, крім міністра оборони та міністра закордонних справ.

А тут на тобі: «Наказую вам припинити звільнення листонош. На сьогоднішній день ці 500 мільйонів гривень (передбачених в бюджеті, як допомога «Укрпошті» - Т. К.) дозволять вам забезпечити і відповідне підвищення зарплати, і захистити листонош, особливо в селах. Тому що це не просто доставка пенсій, це не просто доставка газет, журналів або поштових повідомлень, або їх відправка. Це фактично може для когось, для літньої людини, єдиний зв'язок зі світом».

Яку юридичну силу має такий «наказ», і як при цьому в разі чого чиновнику посилатися на усне розпорядження, залишилося за кадром.

Інша річ, що президент має право видавати укази, які до виконання обов'язкові.

Але указ про заборону звільняти листонош, забезпеченні безперебійної розноски пенсій селянам і збереженні статус-кво щодо кількості поштових відділень навіть для України виглядав би дещо абсурдним.

Тим більше, що всі ці заходи повинен приймати Кабмін на чолі з прем'єр-міністром.

Що, до речі, Володимир Гройсман і зробив. Причому, по гарячих слідах заяви керівництва «Укрпошти» від 26 жовтня, що ця організація в силу браку коштів припиняє доставку пенсій додому з 1 січня 2019 року, оскільки дана послуга є збитковою. У зв'язку з чим керівництво «Укрпошти» мало намір звільнити частину персоналу і закрити близько семи тисяч стаціонарних відділень.

І Гройсман вже 29 жовтня цілком виразно і дохідливо заявив: "Це неприпустимо - не приносити пенсії пенсіонерам. Я цього не допущу. Економити нехай починають з себе - своїх заробітних плат. Якщо менеджмент" Укрпошти "не розуміє важливості соціальної функції компанії, і це буде їх незмінна позиція - я б радив їм усім зібратися, написати заяви і перейти на іншу роботу ".

Для чого Порошенко знадобилося півтора місяці по тому дублювати прем'єр-міністра, грізно заявивши Смілянському: «Особисто від мене, настійно рекомендую певним чином переглянути власну заробітну плату. Сподіваюся, що порада Президента буде почутий », - незрозуміло.

Адже малоймовірно, щоб Петро Порошенко, якщо виходити з його е-декларації, просто заздрив зарплати чиновника Смілянського, яка становить близько 335 000 гривень в місяць.

Тоді заради чого все це?

Тетяна Катойченко, спеціально для Lenta.UA