Політика Влада

Президент без «слуг»: чому Зеленський втрачає контроль над монобільшістю

13:34 01 кві.  515 Читайте на: УКР РУС

У президентській фракції посилюються відцентрові сили, що наочно показали останні голосування. Про те, як можна перевантажити роботу «слуг» і чому в Офісі президента задумалися над позачерговими виборами до Верховної Ради, розбиралася Lenta.UA.

Днями, після тривалих організаційних дебатів, парламентарії таки зібралися в сесійній залі ВР і провели відразу три пленарні засідання, під час яких провели кадрові перестановки в уряді, підтримали в першому читанні скандальний «антиколомойський» законопроект, поставили законодавчу точку в реформі, що відкриває земельний ринок з червня 2021 року, а також розглянули низку заходів, спрямованих на боротьбу з наслідками коронавірусу.

Голосування за двома гучними законопроектами (земля і банки) чітко показало, що монобільшості у Зеленського де-факто більше немає. У земельному питанні у президента знайшлися союзники - Петро Порошенко і його «Євросолідарністю», а також фракція «Голос». Щодо ще одного проблемного питання - призначення міністрів охорони здоров'я і фінансів на допомогу Банковій прийшли представники ОПЗЖ.

Зміни до бюджету, необхідні для практичної реалізації антикоронавірусних заходів, як і друге читання законопроекту про банки, перенесені на наступний тиждень - через дефіцит голосів всередині пропрезидентської команди. Втім, відзначимо, що останні турбо-засідання стали лише черговим підтвердженням того, що виключно своїми силами рулити законодавчою машиною «слугам» вже не під силу. Судіть самі: протягом останнього місяця СН стала частіше провалювати голосування, не забезпечуючи необхідні 226 «за». У березні було прийнято 25 законодавчих актів і тільки за 7 з них проголосувало 226 і більше нардепів від «Слуги народу». Таким чином, СН провалила голосування 70% рішень Ради.

Очевидно, що «Слуга народу», де-юре, маючи більшість в Раді, де-факто, через посилення внутріфракційних чвар, є заручником «хотєлок» інших парламентських гравців. Яскравий приклад - голосування за перегляд бюджету. Урядовий законопроект, нагадаємо, пропонує створити спеціальний стабілізаційний фонд для боротьби з коронавірусів більш ніж на 97 млрд. гривень і істотно скоротити доходи скарбниці. Незважаючи на те, що презентувати документ в Раду прибув особисто прем'єр Денис Шмигаль, голосів «за» не вистачило і його відправили на повторне перше читання, скоротивши, правда, терміни на доопрацювання до семи днів. Провальне голосування за секвестр фінансового кошторису країни стало холодним душем для президентського Офісу, де, як кажуть в кулуарах, були на сто відсотків упевнені, що голосів вистачить, оскільки для страховки нібито були проведені результативні переговори з «Євросолідарністю».

А в земельному питанні СН «кинули» вже представники ОПЗЖ. Не в тому сенсі, що соратники Медведчука запевняли, що раптом, ні з того, ні з сього, підтримають критикований ними уздовж і поперек земельний закон. Ні. На кулуарному рівні керівництво ОПЗЖ запевняло Банкову, що не вставлятиме палиці в колеса і не стане ставити всі свої численні правки на підтвердження, максимально затягуючи тим самим пленарне засідання. Ціна того, що депутатський корпус повинен був в надоперативному темпі пройти всі поправки, прийняти закон і розійтися - зниження ліміту концентрації землі на перші два роки - з 10 тисяч до 100 га землі в одні руки і відстрочка запуску ринку до літа наступного року. Як кажуть в «Слугу народу», незважаючи на досягнуті домовленості, ОПЗЖ дала задню і розгляд земельного питання в підсумку розтягнулося на цілих дев'ять годин.

Окрема пісня - «антиколомойський» законопроект, прийняття якого в першому читанні не без скрипу вдалося провести ОП.

Згідно із запевненнями Володимира Зеленського, прийняття цього закону разом з законом про ринок землі дозволить Україні отримати нову трирічну програму розширеного фінансування від МВФ в обсязі близько $ 8 млрд, а також пов'язану з нею макрофінансову допомогу від ЄС (500 млн євро) і кредит Світового банку (до $ 1 млрд).

Позитивне голосування за цим проектом було забезпечено завдяки голосам фракції Петра Порошенка, «Голосу», а також групи «Довіра». «Слуга народу» дала лише 202 голоси.

Це голосування, як і низка інших рішень Верховної Ради показали, що «Слуги народу» не здатні давати 226 голосів. Навіть якщо цього від них вимагає президент. Це означає, що Зеленський і його оточення будуть змушені збирати голоси по кожному принципово важливого голосування. Ці рятівні голоси, ясна річ - аж ніяк не благодійні, тому «Зе» так чи інакше доведеться розплачуватися. У ситуативні союзи з «Євросолідарністю», за чутками, ціною питання є згортання кримінального переслідування екс-президента Петра Порошенка. Вартість підтримки груп мажоритарників - бюджетно-фінансові преференції на їх округу. «Голос» також домовлявся з Офісом президента...

Словом, навіть найдрібніші фракції і групи отримали свої індивідуальні «золоті акції», і далеко не факт, що у Володимира Зеленського вистачить ресурсів, щоб домовлятися кожен раз про результативні голосування.

Очевидно, що розбрід і хитання в пропрезидентській фракційній команді було запрограмовано ще на старті формування виборчих списків «Слуги народу», до якого долучилися різні люди з абсолютно протилежними ідеологічними поглядами і фінансовими апетитами. Разом з тим, навіть самі «слуги» в неформальних бесідах, коментуючи фактичну втрату Зеленським контролю над власною фракцією, роблять акцент на явних комунікаційних проблемах.

Йдеться про те, що, на відміну від колишнього глави президентського Офісу Богдана, який довгий час не миттям так катанням нейтралізував відцентрові тенденції всередині СН, нинішній керівник ОП Єрмак фактично не проводить регулярної «профілактичної роботи» і гасить фракційну пожежу в міру її загоряння, через що в рази ускладнюється збір голосів за законопроекти, прийняття яких лобіює особисто Зеленський.

«Стиль Єрмака менш авторитарний, більше толерантний, ніж у Богдана. Напевно, це дає можливість певним членам фракції робити речі, які вони раніше собі не дозволяли. Однак не думаю, що нам треба побоюватися якогось серйозного розколу, але трошки навести порядок і підвищити політичну дисципліну напевно не завадить, особливо в такий складний для країни час», - заявила напередодні в ефірі одного з телеканалів нардеп від СН Ірина Верещук. Швидше за все, вона має рацію і глобального розколу в «Слугу народу» не буде, хоча б тому, що самі по собі нардепи з «особливою» позицією нічого не представляють в індивідуальному рейтинговому плані і в вазі персонального ККД. Однак останні голосування наочно демонструють, що, якщо не навести порядок на внутрішньофракційній кухні «слуг» вже сьогодні, то завтрашні ситуативні голосування приведуть до пробуксовки, а то і до паралічу роботи єдиного законодавчого органу країни.

До речі, мало того, що фракція президента за останній місяць не прийняла практично жодного рішення виключно своїми силами, так проблеми почали виникати навіть в комітетах, де більшість знаходиться якраз у СН. Наприклад, горезвісний «антиколомойський» законопроект фінансовий комітет ВР ухвалив тільки з другої спроби, тому що не вдавалося зібрати необхідний для проведення голосувань кворум.

Зрозуміло, що закривати очі на існуючі всередині СН розбіжності довго не вийде, тому вже найближчим часом президенту доведеться вирішувати, яка доля чекає «Слугу народу»: екстрена реанімація або евтаназія з подальшою - після позачергових осінніх виборів в Раду - реінкарнацією. До речі, в експертних колах все частіше говорять, що на Банковій всерйоз розглядають плюси і мінуси позачергового парламентського «перезавантаження». Як стверджують близькі до ОП політологи, в Офісі глави держави вважають, що краще завести в нову Раду меншу ніж нинішня фракція СН команду, але «в дошку свою», ніж наступні чотири роки спиратися на підтримку «чужих», які в будь-який момент можуть підставити підніжку...

Наталія Ромашова

Новини

Найпопулярніше