Президент-2019: чого чекати українцям від наступника Петра Порошенка

У неділю, 21 квітня українці, які мають право голосу, обирали нового президента. В бюлетенях були прізвища чинного президента Петра Порошенка і шоумена Володимира Зеленського. За попередніми даними ЦВК, після обробки 99% протоколів Зеленський отримав беззастережну перемогу (73,21%), істотно випередивши опонента - Петра Порошенка, який заручився підтримкою 24,46% виборців.

Результати другого туру повинні оголосити не пізніше, першого травня, але швидше за все це відбудеться значно раніше. Після цього протокол ЦВК оприлюднять в «Голосі України» та «Урядовому кур'єрі». Це і стане офіційним оголошенням результатів президентських виборів. Вступити в повноваження і принести присягу у Верховній Раді новообраний президент повинен до 3 червня.

З перемогою Володимира Зеленського привітали лідери світових держав - президент Франції Емманюель Макрон, президент США Дональд Трамп, канцлер Німеччини Ангела Меркель. Президент Польщі Анджей Дуда першим запросив Зеленського до себе. Також варто виділити привітання генсека НАТО Йенса Столтенберга, президента Європейської Ради Дональда Туска, прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна і канцлера Австрії Себастьяна Курца.

Також важливо і те, що буквально відразу після оголошення результатів екзитполів Зеленського по телефону набрав Петро Порошенко і привітав з перемогою. Фактично мова йде про цивілізовану передачу влади в Україні.

Явка: нижче, ніж у першому

Явка в другому турі президентських виборів склала 61,37%. Найвищою явка була у Львівській області - 67,34%, Києві - 65,86%, Дніпропетровській - 65,82%, Полтавській - 64,88% і Харківській областях - 64,6%. Найменша явка зафіксована в Закарпатській - 46,38%, Чернівецькій - 54,09%, Луганській - 56,33%, Донецькій - 57,21%, Херсонській областях - 57,42%.

Для порівняння: явка на виборах в першому турі з урахуванням закордонного виборчого округу склала - 62,8%, без нього - 63,53%.

За голосуванням 21 квітня стежили 215 іноземних спостерігачів, найбільше з США - 65, Польщі - 45 і Франції - 17. В Україну приїхали 2485 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій. Від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі - 997, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) - 384, Всесвітнього конгресу українців - 249. Від штабів обох кандидатів в президенти чесність виборчих змагань відстежували 3752 спостерігача від Зеленського і 2484 від Порошенка.

Таке рекордна кількість спостерігачів не виявило суттєвих порушень, які могли б якось вплинути на результати виборів.

Підсумки виборів: регіони

Володимир Зеленський переміг у всіх регіонах України за винятком Львівської області, де перемогу здобув Петро Порошенко. Також Порошенко в цілому переміг на закордонному виборчому окрузі.

Найбільший рівень підтримки Володимир Зеленський має в Луганській області - 88,75%, Дніпропетровській - 87,45%, Одеській - 87,2%, Донецькій - 87,08% і Запорізькій - 86,8%.

Найменше за переможця виборів голосували в Львівській області - 33,62%. У всіх інших у Зеленського - 50+. Йдеться про Тернопільську - 50,36%, Івано-Франківській - 53,86%, Рівненській - 59,77%, а також Києві - 60,24%.

Згідно з даними ЦВК, чинний президент Петро Порошенко перемагає в 15 з 199 округів в Україні і закордонному виборчому окрузі.

Петру Порошенку вдалося перемогти у всіх 12 округах у Львівській області. У цій області він отримав майже 64% голосів виборців. В Івано-Франківській області чинний президент переміг в одному з семи округів.

Він також лідирує в двох з п'яти округів Тернопільської області - №163 (частина Тернополя) і №165 (частина Тернополя, місто Бережани, Бережанський, Зборівський, Козівський, Підгаєцький райони). Однак на загальнорегіональному рівні в Івано-Франківській області Петро Порошенко отримав 43% голосів, в Тернопільській - майже 47%, і таким чином, поступився в цих регіонах Володимиру Зеленському.

У Рівненській області Петро Порошенко отримав 37,74% голосів, а в Києві - 36,88%.

Найменше підтримали чинного президента в Луганській області - 9% виборців, Донецькій - 10,48%, Одеській - 10,57%, Днепропетровскій - 10,63%, Запорізькій - 11,26%.

У закордонному виборчому окрузі за результатами підрахунку 95% дільниць перемагає з понад 53% голосів Петро Порошенко. У його опонента Володимира Зеленського - більше 45% голосів.

Президент Порошенко переміг на дільницях в 43 країнах, що представляють далеке зарубіжжя. Зокрема у Великій Британії, Франції, Німеччини, Австрії, Іспанії, Італії, Португалії, Нідерландах, Швеції, Ізраїлі, Китаї та Японії. Він також лідирує з великим відривом в США і Канаді, де підрахунок голосів ще не завершився.

У свою чергу, Володимир Зеленський переміг на дільницях в 24 країнах, зокрема в Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Білорусі, Литві, Латвії, Естонії, Молдові, Грузії, Азербайджані та Вірменії.

На дільницях в Алжирі, Кувейті та Чилі обидва кандидати набрали однакову кількість голосів.

Виборчий антирекорд

Поразка Петра Порошенко дійсно є нищівною. 24% - це практично абсолютний антирекорд для другого туру. Порівняти їх можна хіба що з першими президентськими виборами в незалежній Україні 1991 року, коли Леонід Кравчук, перший президент незалежної України переміг у першому турі, набравши більше 61,59% голосів виборців, тоді як його ключовий опонент - Вячеслав Чорновіл - 23,27 відсотків. У 1994-му в другому турі Кравчук (45,06%) програв Кучмі, якого підтримали 52,15% українців. Вибори 1999 року також пройшли в два тури. З результатом 56,25% «на біс» переміг Кучма. Його опонент - лідер комуністів Петро Симоненко - взяв 37,80%.

У 2004 році в другому турі, за даними ЦВК, переміг Янукович (49,46%), тоді як Віктору Ющенку нарахували 46,61%. Команда «помаранчевого» кандидата заявила про масові фальсифікації і зажадала переголосування. Далі був Майдан. В результаті Верховний суд прийняв рішення про проведення третього туру, за результатами якого таку бажану виборчу вікторію отримав Ющенко - 51,99%. В активі Януковича виявилося 44,20%.

У 2010 році головними суперниками були Янукович і Тимошенко. За підсумками другого туру голосування Янукович отримав 48,95%, а Тимошенко - 45,47%.

2014. Вибори пройшли в один тур, за підсумками якого Петро Порошенко отримав 54,7% голосів виборців. Другою фінішувала Юлія Тимошенко з результатом 12,8%.

Повернемося, втім, з минулого до сьогодення.

За - «Зе» або проти Порошенка

На думку багатьох експертів, українці, виявивши безпрецедентну підтримку політику-дебютанту Володимиру Зеленському, голосували в основному не за нього, а проти Порошенка. Тому рекордний відсоток, отриманий тепер уже колишнім лідером «95 кварталу» - це не персональний рейтинг Володимира Зеленського. Це - безпрецедентний кредит довіри, який, по-перше, потрібно виправдати, по-друге - повернути.

Чим керувалися українці, віддаючи свій голос за новачка в політиці і чого очікувати від нового президента, - поцікавилася Lenta.UA у політологів.

«Перемога Зеленського була абсолютно прогнозованою. Зараз важливо інше - формат співпраці новообраного президента з парламентом. Я вважаю, що обидва - і Зеленський, і Порошенко зацікавлені в якомога швидшому проведенні парламентських виборів, і я думаю, що ідея «перезавантаження» Ради буде підтримана двома лідерами виборчих перегонів і вже влітку відбудуться позачергові парламентські вибори. Тільки після цього можна буде говорити про те, які будуть реальні шанси у Володимира Зеленського змінити ситуацію в країні, оскільки для якісних змін потрібно мати більшість в парламенті і лояльний до себе уряд», - зазначає політичний експерт Олександр Кава.

У свою чергу політолог Юрій Ліснічний констатує: «Були деякі сумніви в пропорціях, але перемога Зеленського була цілком очікуваною. Соціологія, як відомо - наука - уперта, і вона вперто доводила, що Зеленський все-таки переможе. Чого очікувати від нового президента найближчим часом? Швидше за все, зараз стратеги з найближчого оточення Зеленського думають над тим, що він буде робити після інавгурації з парламентом і зі своєю квотою щодо кадрових призначень. Незабаром ейфорія пройде, а непідконтрольний парламент - серйозна проблема. Зараз багато говорять про дострокові вибори до Верховної Ради. Але ці позапланові вибори, на мій погляд, можуть стати холодним душем для Зеленського, тому що опозиція з усіх боків в ході кампанії буде буквально розривати його, піддаючи нещадній критиці, хоча критикувати його поки що нема за що. Якщо президент не піде на позачергові вибори і буде очікувати планових, у нього один варіант: вносити в Раду свої ініціативи, а якщо вони не проходять, критикувати депутатський корпус, звинувачуючи його в пасивності».

«Як мінімум, в найближчі сто днів новому президенту буде дуже складно, оскільки йому доведеться боротися з укоріненою системою, яка всіляко протидіє новому вибору українців. Сподіваюся, що українці активно долучаться до вирішення цих проблем, тому що ми повинні розуміти, що ніхто за нас нічого не вирішить. Президент є лише нашим представником, якого ми делегували для вирішення певних проблем на міжнародній арені», - каже політолог Олег Голубенко. Експерт вважає, що парламентарії будуть змушені підтримувати «якісні і потрібні країні» законодавчі ініціативи президента, в іншому випадку люди покажуть їм «червону картку» на прийдешніх осінніх виборах в Раду.

По закінченню президентських виборів виникає дуже серйозна загроза капітуляції і внутрішньої турбулентності, якою може скористатися держава-агресор, - вважає політолог Ігор Лосєв. «Тому ми повинні дуже серйозно оцінювати зовнішні ризики. А взагалі, мене здивувала інфантильність нашого народу, який в період війни робить такий цікавий вибір. Будемо тепер спостерігати, як на це відреагує Кремль - чи виникне у керівництва РФ гостре бажання примусити до миру на своїх умовах більш-менш спокійно або вони вдадуться до силового тиску», - підсумовує експерт.

Керівник соціологічної служби Віктор Небоженко застерігає Володимира Зеленського від великої помилки: «Помилка полягає в збереженні влади, яку сконцентрував свого часу Порошенко. Йому буквально з перших хвилин необхідно прийняти правильні, мудрі політичні рішення і хоча б натякнути політичній еліті, що він не збирається бути другим Порошенком. Що це означає? Йому негайно треба шукати ресурс в парламенті для призначення нового генпрокурора і прем'єра, який допомагав би йому співпрацювати з парламентом».

«Якщо ж Зеленський повторить помилку Віктора Ющенка, який цілий рік розгулював по міжнародним майданчикам, а потім приїхав і дізнався, що країна вже не може займатися ні реформами, ні боротьбою з корупцією, це буде дуже погано. Йому зараз не варто розпускати парламент, тому що свого більшості там немає, і не варто намагатися особисто боротися з Порошенком. Йому потрібно знайти союзника в особі нового прем'єр-міністра», - підсумовує експерт.

Його колега Ігор Когут з Лабораторії законодавчих ініціатив переконаний, що найближчі кроки Володимира Зеленського є непередбачуваними: «Складно прогнозувати, чого слід очікувати від нового президента, оскільки ми дуже мало знаємо про його стратегічне бачення розвитку країни. Крім того, ми мало знаємо про склад його команди. Дуже важливо розуміти, що після виборчої ейфорії Зеленський повинен послати суспільству чіткий меседж про те, куди буде рухатися країна». Публічна декларація чіткого курсу України, на переконання політолога, дуже важлива, «тому що російська і проросійська преса поспішає поширювати тезу про те, що вони, мовляв, перемогли і реванш відбувся». Це, як вважає Ігор Когут, робиться з однією-єдиною метою - викликати в українському суспільстві хвилю страху і непередбачуваності.

Наталія Ромашова