Прелюдія до місцевих виборів: чому все йде до загальної поразки

Чи є підстави для оптимізму у партії влади - «Слуги народу»? Власне, ніяких. Часи захмарного рейтингу і обрання будь-якого фотографа з зеленим брендом СН далеко позаду. Свого часу тодішній глава ОП Андрій Богдан у властивій йому агресивній манері закликав відразу після парламентських, підрихтувати законодавство, провести і позачергові місцеві вибори. Але Богдан став жертвою міжусобиць у владі, а момент був упущений.

А сьогодні, вважає політолог Вадим Карасьов, «слуги» місцеві вибори вже програли. «З точки зору виборів мерів, вони прекрасно розуміють, що в містах-мільйонниках їм нічого не світить. Головне - участь. Вони розуміють, що у Кличка і Кернеса вони не виграють. У них немає людей, які могли б добре поборотися. Вони прекрасно розуміють, що не виграють вибори, тому їм потрібно не заважати мерам і домовлятися з ними», - пояснює експерт.

Читайте також: Нардеп від ОПЗЖ прокнопкодавив 13 разів за один закон (ВІДЕО)

Яскравий приклад - Київ. З Кличком Єрмаку довелося домовлятися: припинення інформаційної війни і висунення «ніякої» Ірини Верещук натомість на посади в КМДА і київських РДА. Досвід домовленостей «ти мені, я тобі» у обох персонажів багатий ще з тих часів, коли Єрмак «кришував» цілу мережу столичних МАФів за часів мера Кличка.

Тепер спроби Верещук зображати в рекламному ролику ширяючу на вітрах змін Мері Поппінс з парасолькою в руках викликають не підвищення рейтингу, а хвилю їдкого гумору в мережах на тему «Верещук пролітає над Києвом». І щось про фанері і Парижі...

Навіть у рідному місті Зеленського Кривому Розі «слуги» відмовилися від ідеї висунути в мери особистого друга президента, нардепа від СН Юрія Корявченкова (він же актор-«кварталівець» Юзик). Опитування продемонстрували, що Юзик має всі шанси програти, а це стало б справжньою ганьбою не так для Юзика, як для самого Зеленського.

В результаті кандидатом в мери від «Слуги народу» став директор належить Ахметову Центрального ГЗК Дмитро Шевчик. А це означає, що Кривий Ріг відданий на відкуп Рінату Леонідовичу. Адже Вілкул-старший, який вже 10 років керує містом і є єдиним реальним суперником Шевчика (він особисто або його ставленик), теж входить в сферу впливу Ахметова.

Такі кадрові фокуси деморалізують навіть затятих прихильників Зеленського. Підприємець з Кривого Рогу Павло Сухоцький, раніше гаряче підтримував Зеленського, відмовився брати участь в місцевих виборах і балотуватися в депутати міськради від партії «Слуга Народу».

«Я категорично не згоден з кадровим рішенням президента по нашому місту. Напевно, є вагомі причини, за якими наше рідне місто збираються передати під контроль великої корпорації... Але я не хочу бути до цього причетний і тому прийняв єдине вірне для себе рішення - не балотуватися в депутати міської ради від партії «Слуга Народу», - написав бізнесмен в Facebook.

На рівні районів і ОТГ ситуація для «слуг» також невесела. Надії на те, що рейтинг Зеленського і партію витягне на місцях, не виправдовується. Організаційна робота практично не проводилася, реальних парторганізацій у СН як кіт наплакав. Кадри і кандидати підбиралися за принципом «хто попадеться», звідси в списках маса одіозних, скомпрометованих в очах місцевого населення персонажів.

Річне падіння економіки на 6%, падіння промислового виробництва на 13%, зростання цін і тарифів, «непонятка» з процесом мирного врегулювання на Донбасі - все це і далі знижує рейтинг СН.

Стає очевидним, що амбітні плани Зе-команди сформувати вертикально інтегровану систему влади від центру (президент-парламент) і вниз до органів місцевого самоврядування залишилася недосяжною мрією. «Слуги» не отримають більшості в місцевих органах влади, що придбали особливе значення в процесі реформи децентралізації.

Доведеться шукати там союзників для створення коаліцій, торгуватися, йти на поступки, в тому числі, матеріального характеру. Тому влада, навпаки, буде ще більш розмитою і розосередженою, ще менш підконтрольною центру, ніж сьогодні.

Може, поразка «слуг» стане перемогою для їх основних політичних опонентів, «Євросолідарності» «паперденіка» Петра Порошенка? Але і цього не спостерігається.

Красномовний факт: у своєму базовому регіоні, Західній Україні, «ЄС» не бере жодного обласного центру. Що особливо прикро - мером Львова явно залишається Анатолій Садовий, який, до речі, ніколи не забуде Порошенку «художества» зі «сміттєвим скандалом».

У Києві у «ЄС» взагалі не знайшлося скільки-небудь придатного кандидата в мери. Залишається страхати Кличка і намагатися мобілізувати столичний електорат партії, розвішуючи борди з портретом самого Порошенка. Ефективність - сумнівна.

На партії якраз гирею висне гігантський антирейтинг Порошенка. У народу свіжі в пам'яті звинувачення на адресу представників найближчого оточення Порошенка в корупції на Оборонпром в воюючій країні. Ярлик «мародера» залишився незмивним, і ура-патріотична риторика допомагає «Євросолідарності» лише утримувати ядерний електорат, який обмежений ідеологічно і територіально. І не демонструє тенденції до розширення.

До того ж націонал-орієнтований електорат потроху "розтягують» і «Свобода», і «Голос», який, втім, страшно здувся, і навіть «Самопоміч».

«Підмерзати» і електорат ОПЗЖ, хоча раніше чимало виборців Зеленського перейшли до цієї відверто проросійської силі. Так, ОТЗЖ за рік в 1,7 рази наростила свій рейтинг в порівнянні з липнем минулого року. Але після липня 2020 року динаміки зростання вже майже немає. Хоча витрачаються величезні кошти на пул каналів Медведчука (112, NewsOne і Zik), а також на «Інтер», контрольований Льовочкіним ІКО.

ОТЗЖ явно візьме чимало голосів на Сході та Півдні України, але все та ж проблема з мерами: Кернес в Харкові, Труханів в Одесі, Філатов в Дніпрі - все це далеко не ОТЗЖ. А вони явно залишаються в своїх кріслах.

Ключова негативна для ОПЗЖ обставина - поки не видно перспективи виборів в ОРДЛО. Лише за цієї умови партія могла ба претендувати на повноцінну перемогу. А так - світить щось більш схоже на поразку. Особливо на тлі нетерплячки Кремля і Путіна, для яких взяття України під контроль стало справжньою манією.

А ще результати ОПЗЖ можуть бути нівельовані внутрішньопартійними факторами. За словами політолога Володимира Фесенка, всередині ОТЗЖ розростаються протиріччя між ключовими її складовими елементами - групами Льовочкін - Бойко і Медведчук - Вадим Рабинович.

Приклад: дві групи так і не вирішили, кому йти на вибори мера Одеси і вести боротьбу з Трухановим. «Напруга в партії зросла, протиріччя посилилися. Тому потенційно, якщо вони загостряться, все може закінчитися так само, як було з Оппоблоком (попередник ОПЗЖ, - Ред), - розколом», - говорить Фесенко.

Нарешті, п'ята сила з вищої ліги української політики - «Батьківщина» Юлії Тимошенко, переживає серйозну кризу. Застій і в рейтингу, і в ідеях, і в інформаційній роботі (правда, в ЗМІ не дуже-то і пускають).

В результаті Юлії Тимошенко, яка останнім часом запам'яталася хіба що захворюванням коронавірусу, просто не дають грошей. Місцеві партійні структури сидять без засобів, багато хто перейшов в штаби більш грошовитих сил.

Юлія Володимирівна в низці випадків змушена була просто виставляти на торги територіальні організації і окремих членів команди. Так, київська обласна організація «Батьківщини» здана в оренду клану одіозних земельних магнатів Засух. А Олексій Кучеренко, номінально висунутий кандидатом в мери Києва «Батьківщиною», насправді отримав кошти на кампанію від ахметівських - щоб в новій Київраді захищати інтереси «Київенерго», що належить Ринату Леонідовичу.

Про перемогу для Тимошенко і мова не йде, тут би на плаву втриматися.

Утім, і членам другої-третьої і нижчих ліг української політики про перемоги думати не доводиться. Тільки про локальні придбання і втрати.

Вже очевидно, що чималі кошти, вкладені Коломойським в проект «За Майбах», пропадуть дарма. Не злетить (за винятком буквально пари регіонів, де у них будуть свої фракції і мери) колишній фарм-проект Порошенка «Наш край», що став притулком для багатьох відставних фігур. Можливо, дещо краще виступить «Пропозиція» мера Дніпра Філатова і декількох його колег, але дива теж не створить.

А ще в гру вступили десятки і десятки регіональних і міських проектів, для яких успіхом стане фракція в місцевій раді.

Так хто ж виграє на майбутніх місцевих виборах? З політичних сил - ніхто. У виграші залишаться лише місцеві корумповані, зажерті і засиділі еліти. Вони взяли під контроль регіони, міста і села. Вони розклали яйця по всіх кошиках - націоналістичним, центристським і проросійським. Вони закапсулювалися, мінімізувавши ризики зовнішніх впливів, пов'язавши круговою порукою.

Тому місцеві «царьки» виграють в будь-якому випадку. Ціною формування клаптикової і аморфної влади, ціною гальмування реформ, ослаблення держави, розвитку корупції.

І головним переможеним у всій цій історії стане український народ.

Олександр Качура, не є депутатом

Читайте також: Верещук про «пакеті малюка»: мамочкиі повинні відчувати допомогу держави