Посол України в Німеччині дорікнув Бундестагу у невизнанні Голодомору

Посол України в Німеччині Андрій Мельник розкритикував зволікання Бундестагу з визнанням Голодомору геноцидом українців. Про це він сказав в коментарі одному з найвпливовіших німецьких політичних журналів Cicero, передає Європейська правда.

Зокрема, глава дипмісії назвав "розчаруванням те, яким чином в Бундестазі обходяться з Голодомором і наскільки легковажно ставляться до цієї центральної для кожного українця теми".

Крім того, посол піддав жорсткій критиці аргументи, якими при цьому користуються самі німецькі депутати.

"Те, що головною причиною для Бундестагу не визнавати Голодомор є, очевидно, саме страх перед подальшою конфронтацією з путінською Росією, посол називає ганебним", - цитує коментар Мельника прес-служба посольства.

Цей коментар дипломата став частиною фундаментальної статті провідного німецького журналіста Ріхарда Герцінгера під назвою "Бундестаг ніяк не наважиться взятися за сталінські вбивства голодом. Річниця Голодомору в Україні".

Нагадаємо, в жовтні 2019 року Комітет німецького Бундестагу провів засідання щодо петиції про визнання Голодомору геноцидом українців, яка в кінці травня отримала необхідний мінімум в 50 тисяч голосів для розгляду її парламентом.

МЗС Німеччини виступає проти того, щоб німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом. Зокрема, МЗС хоче, щоб петицію відхилили з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначено до 1951 року.

Довідка Lenta.UA:

Знищення селянського шару. За словами відомого ізраїльського соціолога Теодора Шаніна (1930-2020), сучасна індустріальна система з'явилася в міру зникнення селянства, яке 100 років тому становило більшість населення світу.

Є країни, в яких селянство зникло поетапно. В Англії селянство зникло під час практики обгородження в XVII столітті, коли власники мануфактур викуповували величезні наділи землі, роблячи селян безземельними.

Також Шанін стверджує, що є країни, в яких селянство зникло, тому що його знищили, ліквідували його здатність до самовідтворення, де був конфлікт. Це Німеччина, Італія, Японія в першій половині ХХ століття. Крім того, в ХХ столітті з'явилися країни, де селянство стало «паливом революції», яка надалі створила Антиселянський лад. Це Радянський союз, Китай, В'єтнам.

Читайте також: Миротворчий план Бундестагу Донбасом знайшов визнання в Україні

Фото: El Confidencial