Польські вершини та «американські гірки»: як Зеленський наводить мости з Варшавою та свариться з Вашингтоном

Сказати, що для Зе-влади 2022 рік стартував у плані зовнішньополітичної активності більш, ніж динамічно — нічого не сказати. Буквально щодня нинішній мешканець головного кабінету на Банковій проводить телефонні/відео-переговори з іноземними партнерами, а також часто зустрічається з ними у форматі face to face. Втім, небувале пожвавлення в цьому напрямку продиктоване, скоріше, не якимось особливим бажанням Зеленського, а тим, що правила диктує геополітична погода, яка віщує Україні сильні штормові вітри з боку Російської Федерації.

Не вітром, а пухнато-сніжними обіймами зустріла вчора українського президента зимова Варшава, звідки він, ледь приземлившись, вирушив на зустріч зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою до його держрезиденції «Вісла».

Читайте також: Чіткі вимоги до Кремля на переговорах висунув Зеленський

Напередодні візиту Зе глава польського Бюро національної безпеки Павло Солох повідомив, що «президенти планують максимально широко обговорити можливі форми політичної та матеріальної підтримки, яку Польща та весь Альянс можуть надати Україні». Про те, що домінуючими у переговорному порядку денному будуть питання безпеки, заявили і в Офісі українського президента.

Втім, як розповіло нам джерело, близьке до ОП, чимало часу Зеленський та Дуда приділили обговоренню економічних кейсів: «У частині всебічної підтримки Польщі щодо територіальної цілісності України немає жодних сумнівів — вона була і залишається залізно непохитною. Але тут є третій і украй важливий гравець — Сполучені Штати, а між Варшавою та Вашингтоном останнім часом спостерігається явна напруженість у стосунках. Буквально днями Дуда заявив, що Польща планує розпочати поступове зближення з Китаєм і що для Польщі не є самоціллю якась координація зовнішньополітичних дій з Вашингтоном чи Брюсселем. Очевидно, що польський президент, посилаючи такі сигнали в США, переслідує насамперед власні інтереси, адже країна, яку він очолює, розташована досить вигідно, щоб бути газотранспортним хабом, а Штати включили зелене світло ПП-2. Загалом у Віслі обговорювався і «Північний потік-2», і теми податкової реформи в Польщі з її гіпотетичною проекцією на Україну, та низка інших актуальних економічних питань».

Зазначимо, що у Польщі податкова програма спрямована на те, щоб знизити навантаження на бізнес та спеціалістів та дозволити їм більш раціонально розпоряджатися коштами. Загалом, максимальний акцент зроблено на спрощення, урізання, зниження. І якщо відштовхуватися від суто прагматичних інтересів, то Анджею Дуді навряд чи вигідно просвічувати Володимира Зеленського на всі нюанси та тонкощі, необхідні для створення ліберальних економічних умов в Україні, бо завжди є можливість, потреба та інтерес переманити на роботу наших співвітчизників у країну з більш зручним оподаткуванням...

Багатогодинні переговори з Анджеєм Дудою, що пройшли у різних форматах, український президент охарактеризував як продуктивні, називаючи при цьому польського колегу своїм другом. У четвер увечері у своєму Instagram Зе опублікував фото, де він зображений разом із Дудою за столом із чашками в руках. «Після пішої прогулянки горами – традиційні польські страви та продовження спілкування», - підписав знімок український президент.

І навіть якщо врахувати, що з урахуванням явних та гіпотетичних викликів з боку РФ, дводенна поїздка Зеленського до Польщі навряд чи була вкрай необхідною «тут і зараз», вона, крім усього іншого, важлива і тому, що Варшава нинішнього року головує в ОСБЄ, а ця структура грає активну роль у мінській ТКГ і безпосередньо на Донбасі.

Охоплений восьмий рік до ряду війною схід України викликав учора заочну полеміку між українським та американським президентами. Господар Білого дому, під час прес-конференції, присвяченої роковинам своєї інавгурації, заявив про те, що можуть бути різні види російського вторгнення в Україну і у разі, якщо буде повномасштабний наступ, то й санкції приймуть максимальні, а якщо «незначне» - до застосування фінансово-економічного батога щодо РФ справа може не дійти. Ці слова Байдена викликали надзвичайно потужну бурю дискусійних пристрастей і так зачепили українського гаранта, який підкоряє з Дудою польські гірські вершини, що він вирішив за допомогою тематичного запису на Twitter передати «привіт» господареві Овального кабінету. «Хочемо нагадати великим державам у тому, що незначних агресій немає, і маленьких народів немає. Як не буває незначних жертв маленького горя від втрати близьких. Кажу це як президент великої (української – ред.) держави», - написав Зеленський. Тобто Зе недвозначно дав зрозуміти, що виступає проти нинішньої лінії Білого дому, яка передбачає домовленість з Росією ціною якихось кроків по Україні, про що предметно розповідала Lenta.UA.

У результаті Білому дому довелося робити письмове уточнення про те, що будь-яке перетинання українського кордону російськими військами означатиме вторгнення і отримає негайну санкційну «відповідь». До того ж виправдовувався і Байден, і навіть Блінкен. Проте питання все одно залишилися.

«Виступ Байдена був виступом політика, водночас стурбованого збереженням геополітичної стабільності у світі, підтримкою союзників та перспективами своєї партії на проміжних виборах до конгресу. Тому що очевидно, що політичні перспективи демократів залежать не лише від внутрішньополітичних досягнень адміністрації, а й від готовності президента США захищати цінності – аж ніяк не випадково рейтинг Байдена стрімко пішов униз після невдалої операції із виведенням військ з Афганістану. Неважко помітити, як виступ Байдена контрастує із відеозверненням Зеленського, де він закликав українців не панікувати. Хоча обидва президенти виступали практично в той самий час, склалося враження, що вони живуть на різних планетах. Байден займається світовим лідерством Сполучених Штатів. Зеленський – шашликами. Сполученими Штатами керує професійний досвідчений політик – нехай він і припускається помилок та огріхів, але стурбований підтримкою відповідальних громадян. Україною керує генератор випадкових чисел, стурбований лише одним – щоб йому і тим, хто його все ще, незважаючи на здоровий глузд, підтримує, не заважали насолоджуватися незаслуженим успіхом. Ми повинні подивитися в обличчя небезпеки та перемогти її, – каже Байден. Не дивіться! – закликає Зеленський. В одному український президент має рацію: з таким стилем керівництва вберегти Україну від агресії можуть лише її західні союзники», - зазначає відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков.

Щоправда, будемо відвертими: у Зеленського не заперечують небезпеки нападу. Швидше, заява спрямована на те, щоб українці адекватно оцінювали ситуацію, а експерти не нагнітали й так напружену атмосферу. Імовірність атаки з боку Путіна в Україні ніхто не заперечує. Власне, в інтерв'ю The Washington Post Зеленський прямо про це сказав:

"Якщо Росія вирішить посилити їхню ескалацію, звичайно, вони збираються це зробити на тих територіях, де історично проживають люди, які мали родинні зв'язки з Росією. Харків, який під контролем уряду України, може бути окупований. Росії потрібен привід: Скажуть, що захищають російськомовне населення Після окупації та анексії Криму ми розуміємо, що це можливо і може статися, але я не знаю, що вони збираються робити, тому що це великі міста. У Харкові проживає понад 1 млн. жителів. Це не буде просто окупацією; це буде початком великомасштабної війни», - сказав президент.

Інша річ, що перекидання фразами між Банковою та Білим домом у Twitter'і демонструє, що між ними пробігла вже цілком усім помітна чорна кішка. Виникає закономірне питання: на кого з геополітичних гравців може розраховувати Зе-влада, відверто критикуючи американців? У політкулуарах кажуть, що Зеленський зараз нібито хоче зробити ключову ставку на Велику Британію, яка вже без жодної оглядки на країни ЄС та їхні інтереси веде свою і досить активну лінію, у тому числі стосовно України, якій висловлює не просто усну підтримку та надає серйозну військову допомогу. Але чи означає, що в ім'я наведення найближчих комунікаційних мостів із Туманним Альбіоном Київ має публічно «бити горщики» із Вашингтоном? Очевидно, що ні, проте нерішучість і млявість Заходу щодо РФ справді не може не викликати невдоволення.

«Сьогодні весь цивілізований світ, за словами Збігнєва Бжезинського, досі грає у шахи з Росією. Але справа в тому, що Росія грає з вами в покер, використовуючи тактику блефу, постійно підвищуючи ставки. Чому не розпочати із запровадження антиросійських санкцій прямо зараз – до, а не після вторгнення?», - зазначив недавно в ефірі одного з найпопулярніших західних політичних ток-шоу міністр оборони України Олексій Рєзніков.

На уточнення ведучого, чи Україна не сприйме як зраду, якщо цього не станеться, глава МОУ заявив, що «потім буде занадто пізно, бо буде багато крові, будуть біженці і це буде цілковита катастрофа для Європи».

Загалом, як правило, досить зважений і стриманий в оцінках Рєзніков, теж «б'є» на те, що Захід надто заграє з Кремлем, не вводячи санкції превентивно. Однак тут є одне «але»: жорсткі санкційні обмеження на випередження гіпотетичного вторгнення РФ можуть викликати зворотний ефект і спонукати Путіна до реальних дій. Тож тут не все так просто й однозначно. Інше питання, що на кону переговорів Заходу та Російської Федерації не має бути «зливу» українських державних інтересів, а практична реалізація Мінська-2, про необхідність якої синхронно говорять і у Вашингтоні, і в Москві, саме це має на увазі.

Читайте також: У Кремлі відмовилися коментувати заклик до Путіна визнати незалежність окупованої частини Донбасу