Подорожчання овочів: фермери запідозрили перекупників у картельній змові

Подорожчання сільськогосподарської продукції в супермаркетах пов'язано з активною діяльністю перекупників овочів і фруктів, які вони скуповують у фермерів і селян. Про це в ексклюзивному коментарі Lenta.UA розповіла голова правління Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України» Людмила Клебанова.

За її словами, роздрібні ціни порівняно з оптовими після передачі вирощеного врожаю оптовикам уже на полицях магазинів стають у 2-3 рази вищими. Так, при закупівельних цінах у 3-4 гривні, ціни на картоплю в столичних супермаркетах на сьогодні становлять від десяти до двадцяти гривень за кіло, на капусту й буряки – від 12 до 15 грн, на ріпчасту цибулю – від 18 до 22 грн. Український часник подається за ціною – 30 грн за кілограм, а китайський – за 35 грн. 

«Це в перекупників усе подорожчало, а у виробників картопля, цибуля, часник й інші овочі та фрукти залишилися в продажу практично за тією ж ціною.

Читайте також: Міграція спеціалістів з України в найближчі роки збільшиться – експерти

Перекупники – це в нас вічна біда. 

Напевно, у них транспортні витрати зростають зараз. Якщо дорожчає газ, якщо дорожчає електрика, то дорожчає, на жаль, усе. Не можна сказати, що виробники від цього хоч трохи виграють», – уточнила Людмила Клебанова. 

Ще більш прикра ситуація складається з тим, що в українських супермаркетах поступово зникає з продажу якісний і недорогий український часник.

Замість нього до кінця зими полиці магазинів забиті китайським часником, ціна на який доходить до 130 грн за кілограм. Він не так довго зберігається, як український, а його смаковим якостям і поготів далеко до нашого часнику. 

«Магазини забиті китайським часником, а нашого часнику в продажу немає. Я знаю фермерів, які вирощують часник, так вони не знали, куди його дівати. Їм важко було його продати по 10-12 гривень, розумієте? У нас овочі вирощуються в приватному секторі, де немає великих виробників і можливостей усе це реалізувати. Оптовикам потрібні великі партії часнику, а великих партій немає. Виростили по 100-200 кг і не знають, куди їх подіти. У цьому вся проблема. Якби як і раніше була відновлена ​​споживча кооперація, то тоді звичайно б питання вирішувалися. А так ті, хто вирощує, – у мінусах, споживачі – в мінусах, а заробляють у нас тільки перекупники», – зазначила Людмила Клебанова. 

І, дійсно, дрібним виробникам сільськогосподарської продукції зараз доводиться несолодко. Вони, як правило, не мають власного транспорту та не знають, куди їм їхати, щоб продати свій урожай, у них товар не приймають дрібними партіями. 

«Нікому не цікаво той же часник закуповувати по 100-200 кг. Їм подавай тоннами. Люди з осені, коли була можливість, поторгували трохи на ринках, віддали плоди своєї праці за безцінь, і все. У кого є приміщення, сховища, у кого є можливість притримати товар, ось вони зараз і виходять зі своїми цінами на цей ринок», – зазначила експерт. 

Здивування цілковитою відсутністю контролю з боку Антимонопольного комітету за зростанням цін на продукти харчування в коментарі Lenta.UA висловив виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

Оскільки державний контроль у нас повністю відсутній, то наскільки виросли ціни в торгових мережах і конкретно на які продукти – незрозуміло навіть фахівцям.

Тут мова йде не просто про підвищення роздрібних цін на картоплю, цибулю, капусту та інші продукти, які ми традиційно відносимо до борщового набору. 

"Є дуже цікаві приклади про картельні змови торговельних мереж на українському ринку, коли підвищувалися ціни автоматично у великих мережах для отримання певної вигоди. Не на виправдану дельту, пов'язану з підвищенням цін на паливо, на енергоносії, а відразу на 20–30%. Я не виключаю, що торішня історія повторюється, і ми сьогодні в Україні спостерігаємо черговий факт картельної змови в підвищенні цін. Ще раз підкреслюю, що, оскільки ринок сам собі господар, замість конкуренції бізнесмени цілком імовірно домовилися про спільне підвищення цін. Правда, Антимонопольний комітет оштрафував тоді за подібні порушення 14 торгових мереж на 203 млн гривень. Але далі справа не пішла. Які б дії для захисту прав споживачів не робилися, практика показує, що розслідування тривають роками, а всі порушені адміністративні та кримінальні справи рано чи пізно вмирають в судах", – підсумував Максим Несміянов.

Схема застосування картельної змови на столичному ринку супермаркетів проста. Крім вищого менеджменту супермаркетів, у ньому беруть участь і великі постачальники товарів або перекупники. Якщо вони розуміють, що утворюється дефіцит на ринку зерна, то до кінця року обов'язково повинні злетіти ціни на хліб, макаронні вироби й крупи. Тоді торговці запаси вже готової продукції притримують, створюють штучний дефіцит і в потрібний момент піднімають на нього ціни.

Владислав Кордік, Lenta.UA

Читайте також: Комунальний скандал у Запоріжжі: обленерго вимагає у мешканців мільйон гривень