Півкаліки: чому росіяни зайняли у питанні війни страусову позу

Обговорення війни Росії проти України стало вчора топ-темою на міжнародних майданчиках. Генасамблея ООН ухвалила резолюцію з вимогою до РФ негайно припинити вторгнення та вивести свої війська. Крім того, текст має вимогу до Москви відмовитися від визнання «ДНР/ЛНР».

Важливо, що резолюція вимагає від Росії не просто припинити напад. Вирішення конфлікту має включати також деокупацію Криму та Донбасу, говорить документ, який підтримала 141 держава. Проти висловилося п'ять країн, утрималося – 35.

Читайте також: Ми хочемо, щоб РФ утрималась від права вето в ООН по Україні - представник Литви в ООН

«Проти» проголосував сам Кремль, його васал, самопроголошений президент Білорусі Лукашенко, сирійська диктатура на чолі з Башаром Асадом, який є парією у світі, тоталітарна КНДР і одна з найбідніших держав у світі Еритрея.

Є втім і несподіванки. Наприклад, за засудження путінського вторгнення проголосувала проросійська Сербія, а кілька залежних від РФ держав, таких, як Венесуела, не прийшли в зал. Серед тих, що утрималися – Китай, Індія, Куба, Іран, Ірак, Казахстан, Пакистан, ПАР.

Це викликало істерику у Кремля. «Ми знаємо про безпрецедентний тиск, який західні партнери чинили на величезну кількість країн, змушуючи їх проголосувати так, як це завгодно їм. Це були відкриті цинічні загрози», - заявив постпред Росії при ООН Василь Небензя.

Дана заява може свідчити про те, що або росчиновники банально «косять» під явно неадекватного Путіна, що ховається в уральському бункері, або всі представники російської владної вертикалі живуть у паралельній реальності, або й те й інше разом узяте.

На сьогоднішній день саме третій варіант-мікс виглядає найбільш реалістичним. При цьому в похмуру зону Путін і Ко намагаються занурити всіх росіян, більшість з яких і так щодня «їдять» фантасмагоричну нісенітницю з телеекранів і вірять, що РФ здійснює в Україні якусь спецоперацію, а не війну з чітко вираженими елементами геноциду.

До речі, сьогодні зранку стало відомо, що Міжнародний суд у Гаазі розпочав розслідування «можливих військових злочинів, скоєних Росією в Україні за останні роки». Очевидно, що формулювання «можливих» - не більше ніж необхідна на даному етапі юридична формальність, оскільки немає жодних сумнівів у тому, що навіть на проміжних етапах акценти будуть розставлені більш однозначно. Чому? Тому що реальних і візуальних доказів злочинів, скоєних Росією в нашій країні — віз і маленький візок.

Зазначимо, що звернення до суду, крім України, написали ще 38 країн, що дало йому підстави розпочати роботу негайно. Серед цих держав – усі 27 членів Євросоюзу, Швейцарія, Канада, Нова Зеландія та інші.

Згідно з заявою британського Форін-офісу, випущеної в середу ввечері, саме Туманний Альбіон відіграв провідну роль в об'єднанні союзників для звернення до Міжнародного суду в Гаазі: «Як країна, що брала участь у створенні Міжнародного кримінального суду, Великобританія готова надати всю необхідну технічну підтримку. вироків. Будь-який російський лідер та офіцер, який віддає сьогодні злочинні накази, повинен знати, що йому загрожує лава підсудних і, зрештою, в'язниця», - заявив британський міністр юстиції Домінік Рааб.

А поки що весь цивілізований світ, м'яко кажучи, небезпідставно, перетворює Росію на країну-вигнанця, тамтешні законодавці продовжують пробивати дно. Нещодавно група депутатів внесла до Держдуми поправки до чинного законодавства про кримінальну відповідальність за поширення «завідомо неправдивої інформації про діяльність збройних сил РФ».

Співавтор документа, голова комітету з безпеки Василь Піскарьов розповів, що після прийняття поправок, за виготовлення та розповсюдження усіляких фейків загрожуватиме три роки позбавлення волі, за ті ж дії з використанням службового становища чи інтернету – від п'яти до десяти років, а при настанні «суспільно небезпечних наслідків» – до 15 років колонії.

Пискарьов пояснив, що причиною появи поправок стала величезна кількість хибної інформації та фейків, які дискредитують збройні сили, які прийшли в Україну «закінчити війну, розв'язану керівниками цієї держави». Коментувати смислову абсурдність цього висловлювання навряд чи варто. Можна хіба що порадити Піскареву та його товаришам з «Єдиної Росії» виявити реальну турботу про своїх військових і забрати їхні трупи, що гниють часом прямо посеред вулиць українських міст і сіл на батьківщину.

Цілком очевидно, що метою законодавчих «перлів» держдумівських маріонеток Путіна є спроба під загрозою каталажки геть зацементувати і без того не надто відкритий рот більш-менш адекватним ЛОМам, та й пересічним росіянам.

До речі, як заявила недавно російська правозахисниця Анастасія Буракова, зараз майже 7 тисяч людей по всій Росії затримано за антивоєнні протести, але це лише крапля в морі: «Я систематично отримую звернення від людей, яких змушують написати заяву про звільнення за вираження антивоєнної позиції в соцмережах, але багато нікуди не звертаються».

При цьому, за словами Буракової, затримують не лише за участь у пікетах та мітингах. Так, 1 березня заарештували батьків із дітьми, які прийшли покласти квіти до посольства України в Москві, днем раніше прес-секретар «Яблука» Ігор Яковлєв та його дружина були затримані за носіння значків із написом «За мир», а 28 лютого за вивішений на балконі гуртожитки синьо-жовтий прапор затримали новосибірського студента.

Нещодавно російська Генпрокуратура попередила, що «надання фінансової, матеріально-технічної, консультаційної чи іншої допомоги іноземній державі, міжнародній чи іноземній організації або їхнім представникам у діяльності, спрямованій проти безпеки» Росії, може розцінюватися як державна зрада. «Ходка» за цією статтею, зазначимо, передбачає 20 років ув'язнення.

На думку українського суспільства, що цілком обґрунтовано апелює до мовчання переважну більшість жителів РФ щодо путінської війни, росіяни повинні на всіх громадських рівнях, користуючись у тому числі горизонтальними зв'язками, говорити правду, засуджуючи свого збожеволілого «царка». Але сьогодні маси говорити бояться, хоча деякі окремі люди це роблять і роблять досить легко. Наприклад, щодо деяких громадських критиків війни справа обмежилася звільненням із роботи. Так сталося, наприклад, зі художнім керівником Центру імені Мейєрхольда Дмитром Волкостреловим, який розмістив антивоєнний пост у соцмережах, і директором кінотеатрів мережі «Москіно» Катериною Долініною, яка підписала відкритий лист проти бойових дій в Україні.

Ми навели лише кілька свіжих прикладів, але насправді таких є більше. Втім, не настільки, щоб крига рушила і в Кремлі задумалися про наслідки своїх злочинів безпосередньо у себе в країні.

На тлі тотальної гри в мовчанні росіян, які загалом зайняли позицію «ми ні на що не впливаємо», дещо відчайдушним виглядає вчорашній пост опозиціонера Навального, який зараз перебуває в колонії: «Росія воює з Україною. Вже тиждень триває безглузда неймовірна війна. Якщо для припинення війни ми повинні забити собою в'язниці та автозаки, ми заб'ємо собою в'язниці та автозаки. Я не можу, не бажаю і не мовчатиму, дивлячись, як псевдоісторичне марення про події 100-річної давності стало приводом для того, щоб росіяни вбивали українців, а ті, захищаючись, вбивали росіян. Виходьте на головну площу вашого міста кожен будній день о 19:00 та о 14:00 у вихідні та свята».

Те, що в Санкт-Петербурзі на заклик Навального відгукнулися вчора чотири з половиною пенсіонерки, уособлює собою загальну картину, ключовий штрих якої - російське населення (про суспільство тут говорити не доводиться) заслуговує разом з обраним ним керівництвом розділяти відповідальність за розв'язану війну, оскільки своїм мовчанням стає її співучасником. І «співучасники» дуже скоро відчують одну зі сторін відповідальності, коли заглянуть у свої гаманці та холодильники. Але це вже тема для окремої розмови.

А поки що Путін нахабно бреше президенту Франції Еммануелю Макрону про те, що жодних російських ракетних ударів в Україні немає, а є «антиросійська дезінформаційна кампанія». Клінічний випадок…

Читайте також: Українські військові взяли в полон російського радиста