«Під водою»: три причини, по якій такі фільми можуть замінити стрічки про космос

Оцінка західними ЗМІ фільму «Під водою», де Крістен Стюарт разом зі своїми колегами пробирається по дну океану до рятівної станції, а в фіналі жертвує заради них собою, коливається в дуже широкому діапазоні - і це нормально. Когось із кінокритиків фільм не вразив зовсім, а ті, кого вразив, відзначають деякі недоліки.

А недоліки дійсно є - наприклад, сюжет рухається стрибками, Не завжди навіть зрозуміло, що саме в цей момент відбулося з кимось із героїв. Тому поширене порівняння фільму з «Чужим» не зовсім виправдано. Все-таки перший «Чужий», хоча його зняли з незвичайними для 1979-го року спецефектами, в іншому був породженням свого часу - з класичним сюжетом з несподіваними поворотами, розгорнутими характеристиками численних героїв і т.д.

У фільмі «Під водою» всього цього майже немає, а є один клаустрофобічний жах, який триває півтори години. І у Крістен Стюарт, що грає головну героїню, хоча її і порівнюють, знову ж таки, з Ріплі з «Чужого» (наприклад, режисери експлуатує легку еротичність обох героїнь), інше акторська завдання. Якщо Сігурні Уівер в дусі старих добрих бойовиків перемагає Чужого, то Стюарт в дусі філософії екзистенціалізму сама себе ставить в безвихідь.

І це - перша з причин того, чому «Під водою» цілком може відкрити цілу серію аналогічних фільмів, як це свого часу зробив «Чужий». Попросту кажучи, це середовище страшніше, ніж кінематографічно-космічне, де єдине погане, що може поза космічним кораблем трапитися з героєм - полетіти в скафандрі в безповітряний простір, де загинути від того, що закінчився кисень. Але в глибинах океану це теж може статися (недарма у фільмі «Під водою» скафандри так схожі на космічні і навіть крутіше) - зате на відміну від стерильного космосу, тут героя можуть очікувати найфантастичніші живі чудовиська.

Тут глядач може заперечити, що і в кінематографічному космосі чудовиськ предостатньо. Але вся справа в тому, що ми вже досить добре знаємо, що досяжний для нас космічний світ неживий, а тому фільм з ними сприймається глядачами як вигадка. Морська ж безодня вивчена настільки гірше, ніж космос, що будь-яка вигадка, аж до розумної людської цивілізації, виглядає правдоподібно - не кажучи вже про специфічні глибоководні форми життя. Так що «Під водою» можна сприймати як кошмар, але кошмар реальний, від якого не можна прокинутися. І це друга причина, по якій аналогічні «підводні фільми» можуть стати популярними.

Ну і, нарешті, третя причина. Експлуатація космічних скарбів типу корисних копалин на Місяці не викликає етичних проблем, оскільки у них немає господарів. Тобто за них можна битися один з одним, але їх не в кого відбирати - на відміну, наприклад, від вигаданої ситуації в «Аватарі». З морськими ж глибинами ситуація інша - там мільйони років існує своя екологічна рівновага, порушивши яке людина ризикує нарватися на нищівну відповідь. Причому у фільмі «Під водою» це в фіналі проговорюється закадровим текстом прямо, щоб дійшло навіть до самого недолугого глядача. А оскільки шкідливий вплив людини на навколишнє середовище сьогодні «в тренді» серед молоді, то такі фільми будуть мати для неї додаткову привабливість.

Інша справа, що знімати такі фільми складніше і дорожче, ніж космічні. Так, «Під водою» з бюджетом $65 млн. зібрав поки у всьому світі тільки $16,65 млн. І це може стати єдиною причиною, по якій рімейки цієї теми так і не відбудуться.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter