Під Москвою виявили розстрільні ями з останками жертв сталінських репресій

Колись тут, на двадцять четвертому кілометрі Калузького шосе, була заміська резиденція наркома НКВС Генріха Ягоди.

28 березня 1937 року Ягоду заарештували, а через рік розстріляли практично на території власної дачі. На той час «Комунарка» стала спецоб'єктом НКВС, де функціонував розстрільний полігон. Тут же, в секретному порядку ховали обвинувачених «першої категорії» (тобто засуджених до розстрілу).

Саме тут отримали свої кулі в груди або потилицю Микола Бухарін, колишній голова Раднаркому Риков, командувач військами Ленінградського військового округу Дибенко, один з перших керівників ВЧК Петерс і багато інших представників радянської і партійної еліти.

Пошукові роботи на полігоні «Комунарка» ведуться з 2018 року з ініціативи Музею історії ГУЛАГу. Як пояснили співробітники музею російському виданню «Комерсант», перш за все, потрібно було встановити межі поховань — ніхто не знав, де знаходяться розстрільні ями. У цьому історикам допоміг німецький розвідувальний аерофотознімок, зроблений 26 серпня 1942 року, завдяки якому археологи виявили десятки котлованів в західній частині «Комунарки». В цілому за три роки вдалося виявити 87 ям і ще 47 траншей в густому хвойному лісі на іншій стороні річки.

Є версія, що перші розстріли проходили якраз в лісі — про це «Комерсанту» розповів старший науковий співробітник Музею історії ГУЛАГу Ілля Удовенко. За його словами, тоді тут розстрілювали високопоставлених партійців і співробітників ОГПУ-НКВС, зокрема, тут стратили начальника відділення іноземного відділу ГУГБ НКВС СРСР Якова Бодеско-Міхалі і колишнього главу радянської зовнішньої розвідки Станіслава Мессінга.

Незабаром котлованам стало тісно в лісі, і чекісти стали ховати своїх жертв на правому березі річки Ординці. Улітку 1941-го в «Комунарці» знищили більшу частину вищого керівництва Монголії з колишнім прем'єр-міністром Амаром включно.

16 жовтня того ж року, коли німці стояли за 30 кілометрів від Москви, на полігоні розстріляли ряд видних політиків і військових незалежної Латвії. Серед них були головком авіації генерал Інданс, посол Латвії в СРСР Коціньш, військовий аташе посольства в Москві Залітіс і багато інших.

Зараз на полігоні відкрито інформаційний центр з базою даних на 6609 осіб, зібраної товариством «Меморіал». Разом з тим археологи продовжують відкривати все нові котловани смерті, співвідносячи хронологію їх появи зі списками розстріляних.

Примітно, однак, що, згідно з опитуванням Всеросійського центру вивчення громадської думки, 58% росіян позитивно ставляться до Сталіна, в їх числі 48% — «з повагою». 64% респондентів вважають, що вождь діяв в інтересах всього суспільства або в інтересах більшості.

Нещодавно в Празі увічнили пам'ять українця, який згинув у ГУЛАГу.

Раніше ми писали про те, як Сталін німців з Румунії на Донбас депортував.

Підготував Михайло Гольд, Lenta.UA

На ілюстрації: фотографії розстріляних в «Комунарці» на стовбурах дерев. Фото: Svv175 / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International