Перерваний політ: що відомо про найбільшу авіакатастрофу в історії України

Український борт піднявся в небо з міжнародного аеропорту імені Імама Хомейні о 4:42 по Києву, а вже через дві хвилини зник з радарів...

На борту перебувало 11 українців: 2 пасажири і 9 членів екіпажу. Рештою пасажирів були іноземці: 82 громадян Ірану, 63 Канади, 3 - Німеччини, 3 - Великобританії, 10 - Швеції і чотири Афганістану.

Читайте також: Двоє пасажирів відмовилися летіти рейсом Тегеран-Київ - РНБО

«Це був висококласний екіпаж і один з кращих наших літаків... У це складно, якщо не сказати неможливо повірити», - тремтячим голосом і зі сльозами на очах розповів на екстреному брифінгу президент МАУ Євген Дихне.

У свою чергу, технічний директор МАУ Олександр Шафієв зазначив, що літак, який розбився, був 2016 року випуску і був отриманий безпосередньо з заводу Boeing, і до цього ніде не експлуатувався. «Ніяких зауважень по матчастини не було. Останню перевірку літак проходив 6 січня. Він був справний, зауважень від екіпажу не було - ні по прильоту в Тегеран, ні перед вильотом звідти», - резюмував Шафієв. А його колега, Ігор Сосновський, віце-президент МАУ з льотної роботи, підкресливши, що до надзвичайної ситуації літак набрав 2400 метрів висоти, повністю виключив таку версію, як помилка екіпажу. Тим більше, що наліт у льотчиків був більш ніж солідний: у командира повітряного судна - 11,6 тисяч годин нальоту, у пілота-інструктора - 12 тисяч годин нальоту, у другого пілота - 7,6 тисяч годин.

У МАУ заявили, що рейс був для більшості пасажирів пересадочним - з Києва вони планували летіти в Європу і Америку.

Попередньо висловивши співчуття рідним і близьким загиблих, президент Володимир Зеленський заявив, що дав доручення генпрокурору Рябошапці відкрити кримінальне провадження за фактом того, що сталося.

«Повинна бути створена слідча комісія з представників силових і профільних відомств, відповідальних за цивільну авіацію. Повинні відпрацювати всі можливі версії. Незалежно від висновків про причини катастрофи в Ірані, буде проведена перевірка льотної придатності всього цивільного флоту», - написав у своєму Facebook глава держави.

Звертає на себе увагу наступний нюанс. Якраз після трагедії, посольство України в Ірані відразу ж виключило версію теракту або ракетного удару. «За попередньою інформацією, літак розбився в результаті аварії двигуна з технічних причин. Версія теракту або ракетної атаки виключається», - говорилося в заяві українського дипредставництва в Тегерані. Даний меседж з'явився на офіційному сайті посольства в 7:15 ранку, а ближче полудня, незабаром після заяви президента про те, що за фактом надзвичайної ситуації буде порушено кримінальну справу, не пояснюючи причин, повідомлення видалили. Український посол в Ірані Сергій Бурділяк категорично відмовляється коментувати даний комунікаційний казус.

Представник рятувальної служби тегеранського аеропорту Бенкет Хуссейн Куліванд заявив, що мало місце загоряння двигуна. Це - ключова і єдина офіційна версія іранської сторони.

Паралельно з цим в ЗМІ розганяється гіпотеза про те, що літак міг бути випадково збитий іранськими ППО, оскільки катастрофа сталася через кілька годин після нападу Ірану на американські бази. Як повідомляла Lenta.UA, в ніч на 8 січня стало відомо про те, що Іран завдав численних ракетних ударів по авіабазі США «Ейн-аль-Асад» на заході Іраку, які нібито стали відповіддю на недавнє вбивство американцями іранського генерала Касема Сулеймані. За даними Пентагону, з території Ірану були випущені не менше дюжини балістичних і крилатих ракет, а цілі досягли десять.

Примітно, що в українському політсередовищі версію про те, що український літак цілком міг бути збитий іранською ракетою, підхопили лише в «Європейської солідарності» Петра Порошенка. «Жахлива історія з падінням Boeing 737-800, особливо з огляду на паралельний ракетний обстріл Іраном військової бази в США і закриття американцями повітряного простору над Іраном і Іраком, виглядає підозріло. Хотілося б швидше дізнатися правду», - цитує нардепа Володимира Ар'єва прес-служба «Європейської Солідарності».

В інших представлених в парламенті фракціях трагедію коментують лише в контексті висловлення співчуття близьким загиблих. Правда, нардеп від пропрезидентської «Слуги народу» Ліза Богуцька, м'яко кажучи, емоційно відреагувала на всілякі конспірологічні версії про авіакатастрофу, поширювані в соцмережах: «Жах. До чого ж мерзенні тварюки, які називають себе журналістами ЗМІ. Починаючи від того, що Зеленський повернувся з Оману літаком Медведчука з дозволу Путіна, закінчуючи тим, що це була спланована катастрофа за домовленістю з Коломойським, щоб не допустити націоналізації МАУ і уникнути аудиту компанії. Триндець. Коротше, це Зеленський винен в трагедії. А залагодити ситуацію може Медведчук. Твою ж мати! Як залагодити? Відмотати назад плівку життя? Воскресити загиблих? С...ка, зла не вистачає».

Без усяких емоційних «спецій» коментує ситуацію відомий експерт-кримінолог Ганна Маляр: «Я не вірю заявам наших чиновників і представників авіакомпанії МАУ, так само, як і заявами іранського телебачення в умовах конфлікту з США в активній фазі. По крайней мере, до появи доказів і аргументів. Потрібно чекати розслідування міжнародних комісій, груп слідчих і експертів. Найбільше зацікавлені в прозорому розслідуванні компанія «Боїнг» і країни, громадяни яких були на борту. Сподіваюся незабаром почуємо їх висновки. Думаю, ствердно заявляти про причини авіакатастрофи поки рано».

У цілому, експерти, констатуючи загальновідомий факт, що літак розбився над «гарячою точкою», в момент пікової військово-політичної напруги, говорять про те, що версію зовнішнього впливу на лайнер виключати не можна. У всякому разі, рівно доти, поки міжнародні слідчі групи аргументовано не доведуть протилежне. Фахівці також звертають увагу на сумнівність офіційно озвученої версії, мовляв, самі по собі двигуни займаються вкрай рідко, але навіть в таких випадках пожежа, як правило, не призводить до настільки катастрофічних наслідків.

Після трагедії з українським літаком, над Іраном припинили польоти всі великі світові авіакомпанії. Вітчизняним перевізникам також заборонили літати в цю країну, правда, тільки з завтрашнього дня.

На даний момент, поки не оприлюднені записи «чорних ящиків» (а небажання Ірану передавати їх компанії Boing викликає чимало запитань), а фахівці лише приступають до розслідування, залишається відкритим питання: як в нашій країні регулюється процес прийняття рішень з безпеки неба над країнами, над якими проходить повітряний шлях літака? Іншими словами, авіакомпанії чекають офіційної заборони польотів владою або мають власні моніторингові служби і в разі необхідності приймають рішення самостійно?

У процесі підготовки даного матеріалу ми зв'язувалися з прес-службою МАУ, щоб поставити це питання, проте там від коментарів утрималися, посилаючись на «зі зрозумілих причин крайню цікавинками керівництва». Цілком можливо, що ситуація проясниться вже в найближчі дні після засідання двох парламентських комітетів - закордонних справ і нацбезпеки і оборони, куди, за нашою інформацією, будуть запрошені топ-менеджери провідних авіакомпаній країни, в тому числі, природно, МАУ.

Наталія Ромашова

Читайте також: Іран пообіцяв повернути Україні останки загиблих громадян