Політика Війна

Перемир'я на папері: до чого призведе загострення на Донбасі

13:43 15 лют.  8622 Читайте на: УКР РУС

З моменту початку мирних переговорів в Мінську пройшло рівно шість років, проте стали ми за цей час реально ближче до миру - питання вельми і вельми спірне. Чому ж в такому випадку офіційний Київ всіляко тримається за ТКГ і не визнає встановлений «режим тиші» сумнівним з точки зору практичної реалізації, розбиралася Lenta.UA.

За минулу добу, 14 лютого, в районі проведення операції Об'єднаних сил (ООС) було зафіксовано три порушення режиму припинення вогню. Поблизу населеного пункту Водяне окупаційні війська вели вогонь по українських позиціях зі станкових протитанкових гранатометів і стрілецької зброї. У Новоалександровки збройні формування РФ відкривали вогонь з гранатометів різних систем і стрілецької зброї, а неподалік від Новолуганського, при переміщенні на позиції, в результаті підриву на вибуховий пристрій загинули троє наших військовослужбовців. Відомо, що загиблі - десантники, з 81-ї бригади ДШВ. Вони померли на місці, оскільки вибух був дуже потужний.

Державне бюро розслідувань (ДБР) розслідує справу як «недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки» і якщо це доведуть, то втрати будуть вважатися не бойовими...

«Ймовірно, російські диверсанти перезамініровалі протитанкову мінне загородження біля дороги, щоб воно працювало і на людей», - пише у себе в Facebook журналіст Андрій Цаплієнко. «Диверсійно-снайперська війна набирає обертів на тлі спроби окупантів під виглядом навчань просунутися в бік позицій Збройних Сил України. На що вже не можуть закривати очі спостерігачі місії ОБСЄ», - додає він.

Відзначимо, що з початку перемир'я, укладеного 27 липня 2020 го українська армія має вже 15 втрат, 11 - з початку поточного року. Більшість втрат українська армія відчуває від ворожих снайперів, а також від підривів на мінах і розтяжках. Наприклад, 11 лютого, в день, коли передову відвідував президент Зеленський разом з послами G-7, загинули двоє українських бійців - одного застрелив снайпер у Горлівки, а інший загинув від обстрілу з великокаліберного кулемета під Новомихайлівка. Дещо раніше двоє бійців підірвались біля Мар'янки, а 2 лютого загинув ще один український боєць - від кулі снайпера.

«В останні місяці проросійські формування на Донбасі нерідко використовують міни ПОМ-2 в українських позицій - їх можна встановлювати дистанційно», - розповів нам джерело зі штабу ООС, додавши при цьому, що режим перемир'я не виконується де-факто вже давно. Режим перемир'я, серед іншого, передбачає заборону настання, розвідувально-диверсійні дії в «сірій зоні» і будь-яке використання дронів. В принципі, це дало свій ефект - втрат на фронті стало відчутно менше. Більш того, було кілька місяців без єдиного загиблого в боях українського військового. Однак зараз ситуація змінилася. Чому?

Військові експерти констатують, що останнім часом бойовики з метою нанесення шкоди ВСУ активно «засівають» український тил ПОМ-2 - мінами, які є на озброєнні в російській армії і які з'явилися на Донбасі орієнтовно з 2016 року. Бойовики також активно застосовують сурогатні ударні безпілотники, які скидають вибухівку ВОГ-17 (постріл осколковий гранатометний - ред.) з саморобними пластиковими стабілізаторами. Повідомлення про використання безпілотників приходять в зведеннях практично щодня.

Незважаючи на те, що снайпери в умовах позиційної війни - не надто ефективні бійці, левову частку втрат Об'єднаних сил складають саме їх жертви. Втім, це, як кажуть фахівці, цілком логічно: при відсутності системної протидії важким озброєнням і в умовах сніжної зими їм працюється більш ніж комфортно. За неофіційною інформацією з Генштабу ЗСУ, сьогодні на Донбасі 24/7 працюють 10-14 груп професійних російських снайперів.

«Існують досить ефективні способи боротися зі снайперами, наприклад, використання вогню АГС (автоматичний гранатомет на верстаті - ред.) в комбінації зі взводом артилерії або мінометної батареї. В такому випадку снайперські пари потрапляють під «м'ясорубку» масованого вогню. Однак цей метод не використовується, тому що не лягає в контекст риторики центральної влади про додаткові заходи щодо забезпечення режиму припинення вогню. Таким чином, ініціатива віддається противнику», - зазначає в розмові з Lenta.UA діючий учасник ООС. Він переконаний в тому, що існує лише кілька способів закінчити війну: перемога, поразка чи створення демілітаризованої зони з мінними полями, інженерними загородженнями і фізичним поділом, наприклад «багнетами» ООН.

«Можливо, пора, нарешті, визнати, що стратегія розмов про світ і розведенні сил в районах майбутніх КПВВ з прицілом на політичне врегулювання, себе не виправдала?», - задається питанням наш співрозмовник. Однак на Печерських пагорбах всі останні тижні невпинно повторювали мантру про перемир'я, хоча про його фактичну відсутність кажуть експерти. «Ніякого перемир'я не існує, противник активно застосовує важке піхотне озброєння. На такі речі домовленостями реагувати вже немає ніякого сенсу. Потрібна тактика ефективних дій. Тактика, якої немає. Армія веде війну хаотично і приховано від керівництва в Києві, не маючи ні бойових розпоряджень, ні планування системних дій щодо запобігання і у відповідь. Так, наші дають «відповідь» - але як це може бути ефективним, якщо це треба ховати на всіх рівнях, щоб Офіс президента не обурився, що тут хтось занадто сильно воює», - констатує відомий журналіст Юрій Бутусов.

І хоча перший президент Леонід Кравчук, який також є головою делегації в тристоронньої контактній групі по Донбасу, був змушений визнати, що перемир'я - зірвано, на Банковій дійсно зайняли досить-таки дивну позицію. Перебуваючи днями в компанії послів західних країн на передовій, президент Зеленський заявив наступне: «Про режим припинення вогню говорять уже сім років, а 27 липня він дійсно був введений в дію. У той же час, ворог періодично здійснює обстріли українських позицій. Ми розуміємо, що відбувається. Ми в принципі розуміємо, що режим припинення вогню потрібен тільки нам. Ми в принципі розуміємо, що сепаратисти хочуть його зірвати. Ми це розуміємо. Але стійкість наших військових говорить про те, що ми не дамо це зробити».

Відповідь на питання, чому ж при видимому загостренні на фронті Україна не ініціює скасування лише умовного режиму тиші радник глави ОП і спікер мінської ТКГ Олексій Арестович формулює так: «Його (перемир'я - ред.) коштувало великих зусиль ввести, і скасувавши, ввести знову буде коштувати ще більше. Збереження де-юре «режиму припинення вогню» не перешкоджає адекватним діям ЗСУ у відповідь на вогонь противника - досить почитати зведення з боку РФ, щоб наочно переконатися, що окупантів гине не менше, якщо не більше. Сторона, яка перша вийде з режиму припинення вогню, налетить на гостру і безсторонню реакцію світової спільноти. Міжнародні відносини працюють так, подобається нам це чи ні, що вітають і допомагають тому, хто робить сильні кроки в бік примирення, санкції же і погіршення відносин падають на голову того, хто працює на ескалацію, в чому РФ вже багато раз мала можливість переконатися, і найближчим часом зможе переконатися ще раз».

Як вважають в ОП, зберігаючи умовну тишу, Київ вирішує три завдання: зберігає життя більшої кількості військових, забезпечує безпеку українських громадян по обидві лінії фронту і підсилює підтримку України на світовій арені. «У військовому еквіваленті санкції проти Кремля - це не снайперський постріл, а ракетний удар по РФ, тільки розтягнутий за часом. І вони, ці санкції, це продовження ізоляції Кремля від світової спільноти з витікаючими сумними наслідками для економіки РФ - далеко не в останню чергу - заслуга нашої армії і дипломатії», - підкреслює Арестович.

До речі, якщо говорити про дипломатичний вектор, то Кремль, схоже, остаточно відсунув його на задній план, використовуючи лише в якості декорації. Про це яскраво свідчить недавня заява глави російського МЗС Сергія Лаврова, який публічно зазначив, що «коли що», то його країна готова до розриву відносин з ЄС. Тобто, очевидно, що сьогодні РФ, а точніше, путінський режим, вибирає свідомий шлях політичної ізоляції. З огляду на це, бажаючи зберегти ілюзорний режим тиші, Київ намагається максимально використовувати час для наведення мостів з Білим домом.

«Сьогодні по різних каналах і на різних рівнях йдуть переговори з Адміністрацією Байдена. Треба розуміти, що «Нормандки» може бути розширена тільки на умовах згоди всіх членів четвірки, на що Росія не піде. Тому зараз розглядається два варіанти: абсолютно новий формат або стара формула - призначення спецпредставника США по Донбасу», - підкреслює в розмові з Lenta.UA близький до ОП політолог. При цьому він додає, що при всій знаковості і знаковості для чинного господаря Білого дому українського питання, у США зараз є більш масштабні проблеми - відносини з Китаєм і проблеми з Євросоюзом. Тобто, для пошуку нової переговорної ніші необхідно час, якого немає.

«Мінський і нормандські формати знаходяться якщо не в глухому куті, то рухаються буквально по міліметру. Головною умовою РФ залишається наш вступ в прямі переговори з «ЛНР/ДНР», на що ми не йдемо і не підемо ні за яких умов», - заявив вчора на одному з телеканалів вищезгаданий спікер ТКГ Арестович. Він «на 101 відсоток» переконаний, що від Росії вже найближчим часом варто очікувати неприємних сюрпризів, які навесні або ближче до літа неминуче приведуть до серйозного загострення на Донбасі.

Сценарії, які може використовувати Кремль для ескалації ситуації, сьогодні звучать різні - від визнання Росією квазі-республік до інтенсифікації боїв на фронті з тим, щоб нестійка частина суспільства «тиснула» на владу за принципом: робіть хоч що-небудь, щоб не гинули люди. Якщо дивитися на ситуацію під таким ракурсом, то завзяте бажання Банкової зберегти за всяку ціну нехай умовне, але перемир'я, не здається таким вже безглуздим.

По-перше, домовленості про «тишу» хоч трохи, але пов'язують Кремлю руки, не даючи можливості «розгулятися» на Донбасі по повній програмі. А по-друге, як не крути, але друге півріччя 2020 року, якщо розглядати його на страшній «карті смерті» стало найменш кривавим за останні роки. Разом з тим навіть лояльні до ОП експерти закликають Банкову до більш рішучих дій. «Сьогодні багато цитують висловлювання Андрія Єрмака про перемир'я: «необхідно зробити все для того, щоб утримати цей режим припинення вогню і зробити повним виконання домовленості про тишу». Це логічна політична установка, яка, на мій погляд, відображає позицію президента Зеленського. Але від себе зауважу, що на даний момент мова повинна йти не стільки про «утриманні режиму припинення вогню», скільки про необхідність його «відновлення». А для цього, можливо, необхідна більш ефективна силова відсіч тим, хто веде снайперську війну», - підкреслює політолог Володимир Фесенко.

Тим часом Кремль «випадково» оприлюднив відео з закритої зустрічі Путіна з головних редакторів Россмо. На питання скандальної керівниці Russia Today Маргарити Сімоньян про те, чи буде РФ приєднувати «республіки» Донбасу, господар Кремля відповів, що Росія ще не готова прийняти таке рішення, але «Донбас ми не кинемо, незважаючи ні на що».

З блискавичною швидкістю (хто б сумнівався) на реляції Путіна відреагували в таборі сепаратистів. Зокрема, ватажок «ДНР» Денис Пушилін, підкресливши, що «республіка» постійно відчуває допомогу і підтримку з боку Москви, додав: «У свою чергу, ми завжди будемо стояти на захисті Великої Батьківщини, до останнього відстоюючи наші спільні цінності, щоб в майбутньому стати частиною Великої Росії». Ці синхронні меседжі цілком можуть носити суто провокаційний характер, але сам факт того, що Путін запустив цей сигнал в інформпростір свідчить про те, що Кремль остаточно відкидає дорогу назад і буде до кінця «гнути» свою лінію на Донбасі.

Наталія Ромашова

Новини

Найпопулярніше