Оприлюднено кількість жертв насильницької трансплантації в Китаї

Хтось сказав, що найдорожче - це людська дурість, за неї доводиться платити більше за все. Виявляється, існує річ, за яку розплачуватися доводиться ще ціннішою «валютою» - людськими життями. Це байдужість. 

У 30-х роках минулого століття байдужість світової спільноти до Голодомору коштувала українцям, за різними підрахунками, від 4 до 10 мільйонів людських життів, росіянам - близько 3,5 мільйонів, казахам - 1,2 мільйони. У той час люди просто відмовлялися вірити відомостями про ці масові вбивства, набагато простіше було розцінити їх недостатньо переконливими і залишити поза увагою. 

У 1944 році двоє євреїв, яким вдалося втекти з фашистських катівень, повідомили про існування концентраційних таборів смерті, але їм не повірили. У них не вистачило доказів. І на цей раз байдужість згубила життя 500 тисяч ув'язнених. 

Саме сьогодні, коли ви читаєте ці рядки, гинуть невинні люди. Кількість уже загиблих обчислюється сотнями тисяч, і вбивства тривають. Головна причина, за якою ця «м'ясорубка» не зупиняється, - це наша байдужість. 

«У той час внутрішнє чуття підказувало мені, що людина ще жива... Вони стріляли не в ліву частину, де знаходиться серце, а цілилися в праву, щоб ця людина залишалася живою, і з неї можна було витягти органи», - розповів у грудні 2011 року на мітингу в Англії колишній уйгурський хірург із Китаю Енвер Тохті. Він першим зізнався, що особисто брав участь у операціях із вилучення органів у живих людей, які й досі здійснюються на ув'язнених у Китаї. 

І хоча про незаконне вилучення органів у живих в'язнів совісті, переважно прихильників духовно-оздоровчої практики Фалуньгун, уже повідомлялося чимало і в пресі, і навіть у офіційних документах Конгресу США та Європарламенту, засудження цього злочину на світовому рівні чомусь відкладається, і геноцид триває. 

Чому? Причини лежать на поверхні. З одного боку, це величезні прибутки від торгівлі з Китаєм, які «закривають рот» бізнесменам і цілим урядам. З іншого - активна пропаганда китайської компартії, націлена на нас із вами. Саме ця пропаганда й породжує те, що нам обходиться найдорожче - байдужість. 

Ми готові повірити в найабсурдніші казки, які китайська преса розповідає про прихильників Фалуньгун. Вони нібито «спалюють себе на площі Тяньаньмень» і «їдять своїх дітей». Нас змушують повірити, що це нелюди. І тоді для нас вже не так важливо, що їх можуть розрізати на частини й продавати, як худобу. Ми навіть не намагаємося розібратися, хто такі ці люди, за що вони потрапили до в'язниці, що представляє собою Фалуньгун.

Як працює пропаганда 

Фізичне знищення Фалуньгун (ін. назва Фалунь Дафа) почалося в 1999 році. Дивовижний оздоровчий ефект і глибокий моральний принцип (Істина-Доброта-Терпіння) цього методу духовного й фізичного розвитку людини породили величезну популярність Фалуньгун у Китаї. За офіційною статистикою, в 1997 році самовдосконаленням за системою Фалуньгун займалося близько 70 мільйонів китайців - більше, ніж налічувалося членів компартії. Люди вдосконалювали себе непідконтрольно уряду та партії, оскільки Фалуньгун не веде списків і не бере плати. Генеральний секретар КПК Цзян Цземінь вирішив, що це загроза, і наказав знищити Фалуньгун протягом трьох місяців. Але хтось йому підказав, що на цьому можна добре заробити, оскільки система оздоровлення все ж діє, а якщо ці люди дуже здорові, чому б не продавати їх органи? На сьогодні в результаті насильницької трансплантації органів щодня в Китаї гине близько 250 осіб - цю цифру назвав колишній держсекретар Канади Девід Кілгур, провівши незалежне розслідування щодо вилучення органів у КНР. 

Але, займаючись такою підлістю, треба зберегти обличчя. 

Таким чином, у результаті одноосібного рішення Цзяна почалася масована інформаційна атака Фалуньгун, метою якої було виправдати репресії. У той час вправи Фалуньгун у парках виконував кожен дванадцятий китаєць. Відразу всі вони стали «ворогами народу», і ця пропаганда ненависті поширилася за кордон. 

У 2007 році колишній китайський дипломат Чень Юнлінь, який працював у консульстві КНР у Сіднеї, представив документ, який свідчить про те, що в китайських посольствах і консульствах існують спеціальні групи, які відповідають за поширення наклепу й демонізацію Фалуньгун за кордоном. 

Фабрикація самоспалення 

Улюбленим «козирем» китайських брехунів став такий собі «інцидент самоспалення на площі Тяньаньмень». На початку 2001 року, коли з'ясувалося, що прямі звинувачення на адресу Фалуньгун не викликають довіри в населення, компартія вирішила довести «неадекватність» прихильників Фалуньгун, інсценувавши акт самоспалення п'яти чоловік на площі Тяньаньмень. Гарячі люди транслювалися й на китайських каналах, і на зарубіжних. Інформацію про самоспалення навіть уключили до підручників, щоб китайці боялися Фалуньгун із дитинства (до слова, боятися нема чого, оскільки Фалуньгун взагалі забороняє вбивство й самогубство). 

Пізніше доповідачі Комітету з Розвитку Міжнародної Освіти (IED) при ООН під час 53 сесії Підкомісії зі сприяння і захисту прав людини зробили заяву, в якій засудили організаторів липового самоспалення й розцінили цю акцію як форму державного тероризму. 

Докладні звіти, які викривають брехню про цей інцидент, опублікували The Washington Post, National Review й інші відомі ЗМІ. Однак ця фальсифікація все ж ввела багатьох в оману й викликала ненависть до Фалуньгун.

На чиєму боці України 

В Україні, як і в багатьох інших країнах, послідовники Фалуньгун намагаються захистити своїх однодумців, що скніють у катівнях і очікують смерті під ножем хірурга. 

Вони збирають підписи в ООН, проводять акції протесту біля китайського посольства. Наступивши на найболючіший мозоль компартії, вони самі стали мішенню пропаганди КПК. Китайська влада за допомогою наших «сектоборцев», які озброїлися брехнею про «самоспалення», підкріпивши це псевдодослідженнями Фалуньгун, намагаються ввести в оману жителів України, замовляючи статті в українських виданнях. 

У свою чергу, наші ЗМІ, стаючи майданчиком для пропаганди китайської компартії, перетворюються в мимовільних співучасників цих злочинів. 

Обстановка змінюється 

Останніми роками по всьому Китаю проходила масштабна зміна чиновників. Під приводом боротьби з корупцією були заарештовані багато партійних функціонерів, які активно просували репресії Фалуньгун. Серед них - такі високопоставлені члени КПК, як Чжоу Юнкан, Бо Сілай, Лін Цзихуа та інші. 

І хоча репресії Фалуньгун тривають, було прийнято низку нових законів, що дозволяють притягти до відповідальності засновників і учасників цих злочинів. 

Зовсім скоро може настати новий етап - реабілітація Фалуньгун, як це було раніше з іншими групами, переслідуваними компартією. 

Нерідко масштабне вилучення органів у в'язнів совісті в КНР називають злочином проти людства. Очевидно, що рано чи пізно подібно Нюрнберзького процесу відбудеться суд над учасниками й цього геноциду. 

Кілька років тому суд міста Люнебурга в Німеччині визнав колишнього есесівця, 94-річного німця Оскара Гренінга, співучасником убивств 300 тисяч євреїв у концтаборі Освенцима. Особисто Оскар Гренінг не вбивав, він був там бухгалтером і займався підрахунком конфіскованих в ув'язнених грошей і цінностей, але його визнали винним у співучасті й засудили до чотирьох років позбавлення волі. У той же час тих, хто за часів Голокосту допомагав євреям сховатися від нацистів, називають «праведниками світу» й шанують як героїв. 

А яку долю для себе вибираємо ми?

Фото: Benjamin Chasteen/The Epoch Times