Олігархічна парасолька або американська «броня»: чому санкції проти Коломойського поставили Зе на розтяжку

У п'ятницю, 5 березня, державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про санкції проти олігарха Коломойського і його близьких. Всім їм відтепер заборонений в'їзд на територію США. Підстава - причетність до корупційних діянь в період керівництва Коломойським Дніпропетровською областю з 2014-го по 2015 рік. Це, на думку Блінкена, підірвало «верховенство закону і віру української громадськості в демократичні інститути свого уряду і суспільні процеси». «І хоча призначення санкцій засноване на діях, вчинених ним (Коломойським - ред.) під час його перебування на посаді, я також хочу висловити стурбованість нинішніми і триваючими зусиллями Коломойського по підриву демократичних процесів та інститутів України, які представляють серйозну загрозу для її майбутнього», - підкреслив держсекретар США в спеціальному зверненні.

До слова, у пана Коломойського вже були проблеми з американською візою в 2000-х. І саме за роботу главою області в 2014-15 роках йому повернули право на в'їзд. Зараз мова йде, скоріше про додержання процедури, яка для американців є такою собі іконою демократії. «Владі США потрібна була формальна, але законодавчо обґрунтована прив'язка для того, щоб підвести Коломойського під категорію Section 7031 (c). Відповідно до цієї опції, санкції накладаються на державних чиновників, а єдиним періодом роботи Ігоря Валерійовича на держслужбі був період його головування в обласній адміністрації тоді ще Дніпропетровська», - розповіло нам джерело в МЗС.

Читайте також: В Офісі президента «в один голос» виступають за приєднання США до переговорів щодо Донбасу

У головному зовнішньополітичному відомстві країни, до речі, кажуть, що санкції щодо скандально відомого олігарха не стали для української влади громом серед ясного неба: мовляв, ця тема предметно обговорювалася у нещодавній телефонній розмові, що відбулася між міністром закордонних справ України Кулебою і державним секретарем США Блинкин . Не можна виключати, що в МЗС видають бажане за дійсне, оскільки реакція Банкової, а, точніше, її майже повна відсутність, свідчить все-таки про наявність ефекту несподіванки. Втім, до тактики, яку вибрав Офіс президента Зеленського в ситуації, що склалася повернемося дещо пізніше.

Зараз зупинимося безпосередньо на санкції, які включають в себе виключно табу на в'їзд сім'ї Коломойського в США. З урахуванням того, що санкції економічного характеру щодо ІВК не пішли за, в даному випадку доводиться говорити виключно про політичний підтекст цього рішення Білого дому. «Ще невідомо насправді, проти кого реально спрямовані ці санкції. Проти колишнього президента Порошенко, який бачив і допустив корупцію губернатора Коломойського в 2014-2015 році або це «санкції» проти президента Зеленського, якого США формують коридор можливостей для боротьби з корупцією, як умова оздоровлення країни. Адже, відриваючи Зеленського від свого друга і партнера Коломойського, Сполучені Штати дозволяють чинному українському президенту відірватися і від інших олігархів. Це його унікальний шанс, але і величезний ризик», - переконаний відомий політолог Віктор Небоженко.

На думку експерта, ключова проблема полягає в тому, що до такого розвитку подій не готовий ні «Зе», який пишається своєю дружбою з олігархами, ні самі олігархи, які не можуть існувати без щільної зчіпки з державною машиною. «Поряд з потужним тиском «п'ятої колони», елітна корупція, яка буйно розцвіла під час правління Януковича і Порошенка є головним знаряддям зовнішнього управління Україною з боку Кремля. Практично всі українські олігархи, в тій чи іншій мірі, залежать від волі і антиукраїнської політики Кремля. Ймовірно, Коломойський не був винятком», - резюмує Небоженко.

Дійсно, після порушення в США кримінальних справ за відмивання коштів Коломойський відзначився жорсткою критикою Заходу, заявляючи, що Україні «потрібно повернутися до американців задом, а до Росії передом». У такій же відверто антиамериканської парадигмі, що не дивно, діяли і орієнтовані на олігарха нардепи з «Слуги народу», фактично руйнуючи пропрезидентську фракцію зсередини.

Як би там не було, в США, нарешті, схоже, остаточно зрозуміли і прийняли очевидне: безмежний вплив Коломойського і його непомірні політико-економічні апетити на Печерських пагорбах ніхто не в змозі обмежити без тиску ззовні. І ця ситуація поставила Зеленського перед непростим вибором.

«Зараз склалася саме та ситуація, в якій реального виходу немає ні у кого. Коломойський повинен захищатися - на кону його благополуччя і навіть свобода. Зеленський зобов'язаний нападати, навіть якщо йому не хочеться - на кону все його майбутнє життя, не тільки в період перебування на посаді президента, але і після відставки. Якщо Зеленському вдасться подолати або хоча б продемонструвати готовність до реального нападу на Коломойського, він зможе розраховувати на індульгенцію за багато своїх вчинків, скоєних до початку сутички. При цьому «війна нанайських хлопчиків», імітація боротьби для Зеленського - не вихід. Потрібен справжній бій - і це буде бій гладіаторів. Шкода тільки арену, на якій буде відбуватися ця битва гладіаторів - нашу з вами країну. Але що поробиш, ми самі в 2019 році купили квиток на цей матч і тепер можемо лише розраховувати, що гладіатори в запалі неминучого зіткнення не зруйнують цю нашу арену», - пише у себе на Facebook відомий журналіст Віталій Портников.

Мабуть, головне питання в цій гучній історії полягає в тому, на чию сторону в кінцевому рахунку стане Володимир Зеленський. В Офісі президента після звістки про накладення санкцій на Коломойського подякували американських партнерів за допомогу в цій нелегкій справі. При цьому, цікаво, що з публічною заявою виступили не заступники Єрмака і навіть не їх зазвичай медійно активні радники, а прес-секретар Зеленського Юлія Мендель, коментарі якої раніше зводилися хіба що до погоди за президентським вікном або кольором килимів в головному кабінеті на Банковій. Тобто, передача інформаційного пасу інформаційно слабкою Мендель, може свідчити лише про одне: в ОП ще не остаточно визначилися як діяти далі в відношенні Коломойського - пресувати ІВК по повній програмі через його боргів перед Нацбанком і каламутними справами з «Приватом» або водити Захід за ніс, симулюючи процес демонтажу олігархічної системи?

Політолог Володимир Фесенко вважає, що навряд чи варто очікувати арешту Коломойського в Україні, конфіскації його активів і тому подібного, що могло було б послужити обмежувально-попереджувальним маячком для інших олігархів. «Для цього спочатку повинні бути кримінальні виробництва, слідчі дії та судові рішення. Ось відкриття кримінальних проваджень цілком можливе», - переконаний Фесенко.

Тут цікаво, що ще 23 лютого, за більш ніж тиждень до введення санкцій США щодо Коломойського, український генпрокурор зробила дуже цікаву заяву. «Справи так званої групи« Приватбанку» - це далеко не єдина траєкторія руху нашого спільного з НАБУ і САП локомотива. Незабаром на всі питання, які хвилюють суспільство вже багато років, будуть надані адекватні часу і простору відповіді. Раджу приготуватися тим свідкам (поки), на діяльність яких правоохоронці раніше дивилися з закритими очима - відкриємо. Впевнена, цей натяк зрозумілий багатьом», - підкреслила Ірина Венедиктова. Цей меседж, як вважають експерти, може свідчити про консолідацію дій правоохоронних органів України та США.

«Цілком очевидно, що Офіс президента і сам Зеленський хочуть позбутися будь-яких зав'язок зі скандально відомим на весь світ олігархом... Стверджувати про системність в плані деолігархізації ще рано, але це вже другий потужний кейс після санкцій проти Медведчука», - зазначає політексперт Валерій Клочок.

Менш оптимістично, з точки зору подальших перспектив процесу деолігархізації, на ситуацію дивиться журналіст Юрій Бутусов: «Не думаю, що українська влада посміють проводити зачистку Коломойського. Банкова продовжує жити по «понятійкам», і тому Коломойський залишається опорою влади, від якого влада як і раніше залежна. Офіс, очолюваний Андрієм Єрмаком, потребує олігархів. Без них він не вміє показувати себе на телеканалах і в інтернеті, призначати кадри в держоргани, вибудовувати управління в стратегічних галузях, збирати кеш для щомісячних доплат своїм депутатам у Раді і для партії. Але удар по Коломойському на порядок посилює вплив США в Україні. Це, мабуть, єдиний на сьогодні очевидний результат санкцій США проти Коломойського в українській політиці. Подивимося, чи буде це достатньою струсом для президента Зеленського, щоб перезавантажити своє оточення і почати здійснювати структурні реформи».

Цікаво, що, незважаючи на резонанс, який викликала історія з санкціями, сам Коломойський зберігає гробове мовчання. Як розповів нам один з близьких нардепів, що представляє орієнтовану на олігарха групу в «Слугу народу», на даний момент між Банковою і ІВК йдуть важливі переговорні торги: «Офіс президента, цілком можливо, «потрусить» Ігоря Валерійовича кримінальними справами та іншими декоративними історіями, щоб підіграти США. Але при цьому, головний козир - позбавлення Коломойського українського громадянства і, відповідно, його «злив» іншим державам, де він ходить під слідством - Зеленський тримає в рукаві і навряд чи його дістане».

Таким чином, як випливає зі слів нашого співрозмовника з СН, реальної війни опальному олігархові на Банковій оголошувати не мають наміру - мова, швидше, йдеться про імітацію деолігархізації і всього, що з нею пов'язано. На користь цієї гіпотези свідчать циркулюючі в політкулуарах чутки про те, що на найближчому засіданні РНБО, яке заплановане на п'ятницю, 12 березня, санкції будуть введені відносно соратників і бізнес-партнерів Коломойського - Ігоря Палиці та інших. Тобто, удари ОП по олігархові можуть бути рикошетом і явно не «смертельними». Інше питання, що подібного роду постановочні гри навряд чи влаштують західних партнерів, а тому Зеленський рано чи пізно опиниться перед неминучим вибором: або токсичний олігархічний «дах», або стійкий фундамент співпраці з провідним геополітичним гравцем, яким є Сполучені Штати.   

Наталія Ромашова

Читайте також: Президент Польщі співчуває у зв'язку з трагічною загибеллю українців в аварії