Політика Міжнародні відносини

Обмінна «відлига»: чому у Путіна натякнули про повернення українських політв'язнів

13:11 22 сер.  370 Читайте на: УКР РУС

Учора в Мінську відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Символічна сама по собі дата - рівно місяць тому, 21 липня набула чинності чергова угода про призупинення вогню. Проте, повного припинення вогню на лінії зіткнення немає - обстріли тривають і щодня гинуть люди...

Посередник на переговорах в Мінську від ОБСЄ Мартін Сайдік проте назвав це перемир'я «найдієвішим з усіх попередніх». За його словами, порушень режиму тиші тепер менше, ніж раніше, протягом місяця немає жертв серед цивільних осіб, хоча одна людина була поранена. Прес-секретар представника України на переговорах Дарка Оліфер (до речі, колишній спікер президента-втікача Януковича - Ред.) також написала про «сприятливий вплив на ситуацію безпеки на Донбасі» оголошеного місяць назад режиму тиші.

У свою чергу представник Росії на переговорах в Мінську Борис Гризлов за підсумками нинішніх переговорів заявив, що представники Києва і ОРЛДО «підтвердили свою прихильність домовленості про перемир'я».

Перед журналістами в Мінську виступили і представники угруповань, що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Росії. Вони, як завжди, заявили, що рухатися далі в плані перемир'я «заважає» Україна. Зокрема представник від так званої «ЛНР» Владислав Дейнего заявив, що офіційний Київ буцімто затягує «процесуальне очищення» людей зі списків для обміну, тобто прийняття правових рішень для їх звільнення. Тому, за його словами, про обмін полоненими можна буде говорити «в кінці вересня - початку жовтня».

А в цей же час в рос-медіа піднялася інформаційна хвиля, на гребені якої один лише меседж: українських громадян, засуджених на великі терміни ув'язнення і які містяться в російських в'язницях, можуть найближчим часом повернути на Батьківщину. Втім, подібні сигнали вже траплялися неодноразово, проте востаннє обмін пройшов майже два роки тому.

Проте, за неофіційними даними, п'ять осіб, яких Україна і міжнародне співтовариство вважає політичними в'язнями, днями перевели в слідчий ізолятор Лефортово в Москві. Серед них - Микола Карпюк, Станіслав Клих, Олександр Кольченко. Режисера Олега Сенцова в групі наших громадян для потенційного обміну немає.

Незрозуміло і за якою саме процедурою наших в'язнів можуть віддати Україні. Схоже, механізм буде підібраний наступний: вони повинні відбути покарання, призначене судами Росії, в пенітенціарних установах України. Формально для подальшого відбування покарання на Батьківщині в'язні повинні дати на це згоду. Два тижні тому Марк Фейгін, адвокат ув'язненого в РФ журналіста Романа Сущенко повідомив, що його підзахисний підписав необхідні документи і дав згоду на відбування покарання в Україні.

Якщо припустити, що подібні документи підписали і інші ув'язнені, яких перевезли в Лефортово, то гіпотеза з реалістичністю обміну не є такою вже фантастичною.

Однак є інша сторона медалі: повернення українців з подальшим відбуванням покарання в нашій країні - це фактичне визнання вироків російських судів, а також вироків, прийнятих так званої «фемідою» анексованого Криму. Хоч і зрозуміло, що наші суди відпустять наших громадян після їх повернення, це серйозний іміджевий удар по владі. Чи піде на такий крок «Зе-команда» - велике питання. На Банковій тему ймовірного обміну полоненими коментувати категорично відмовляються. Мовчать там і про долю наших моряків, які були захоплені в полон в листопаді минулого року, і щодо яких є рішення Міжнародного суду в Гаазі з вимогою до Росії негайно їх звільнити. 

Примітно, що чутки про те, що шанси на обмін полонених ростуть, посилилися акурат після зустрічі Володимира Путіна з французьким лідером Еммануелем Макрона і заяви Трампа про можливе повернення Росії в G8, звідки Росію «попросили» після анексії Криму в 2014 році.

Про можливе повернення Росії в «Велику вісімку» практично синхронно заявили Трамп і Макрон. І якщо перший не висував ніяких умов, то другий чітко заявив, що це можливо лише в разі зрушень в «українському питанні».

Чи запустить Кремль заради цього обмін укладених з тим, щоб продемонструвати хоч якийсь прогрес? І чи зможе Росія повернутися в найавторитетніший міжнародний клуб світу? Справа в тому, що для ухвалення рішення про повернення РФ ключів від кабінету «Великої сімки» потрібна згода і інших країн-членів цієї організації. Однак відразу два важливих гравця - Німеччина і Великобританія виступають категорично проти повернення Росії в G8. За нашою інформацією, аналогічну позицію має і прем'єр Канади Джастін Трюдо. Італія виступає «за» повернення Росії, а Японія поки що не визначилася. Тобто, розклад сил прихильників і противників повернення РФ до «Великої сімки» приблизно рівний і куди схиляться шальки терезів в найвирішальніший момент, сказати дуже складно. Але очевидно одне: будучи досвідченим гравцем на геополітичному полі, Росія використовуватиме будь-які можливості, щоб якщо і не повернутися до клубу обраних держав, то хоча б максимально розколоти міжнародне співтовариство...

Наталія Ромашова

Найпопулярніше