Не землею єдиною: що стало причиною бійні під Радою

У вівторок, 17 грудня, під час зіткнень біля Верховної Ради між поліцією і протестуючими, затримали 26 активістів, 17 силовиків отримали поранення, а двох учасників акції госпіталізували. У поліцейських, як і у протестуючих (більшість були представниками «Національного корпусу») легкі поранення - переломи пальців, опіки очей і забиті місця. У протесті брали участь всього близько 5 тисяч осіб. Безпосередньо в зіткненнях з поліцією у вівторок, 17 грудня, брали участь 500 осіб. Під будівлею парламенту, де розгорталися події, при цьому було 2,5 тисячі співробітників поліції і Нацгвардії.

Вуличні заворушення почалися з того, що активісти хотіли встановити намети на вулиці Грушевського в рамках протесту проти введення ринку землі. Протестували прихильники відразу кілька сил: «Нацкорпуса», «Свободи» та «Батьківщини». У якийсь момент на проїжджій частині вулиці Грушевського, відразу біля Верховної Ради, люди з символікою «Нацкорпуса» встановили великий брезентовий намет і хотіли звести другий поруч з готелем «Київ». В результаті відбулися зіткнення, під час яких обидві сторони задіяли сльозогінний газ, шумові гранати і бруківку...

Протестна акція була приурочена до засідання аграрного комітету ВР, який повинен був розглянути поправки до другого читання «земельного» законопроекту. Однак зібратися нардепам в сесійній залі у вівторок також не вдалося. Затятими противниками земельного закону, які блокували трибуну у Верховній Раді, стали прихильники Юлії Тимошенко і представники «Опозиційною платформи - ЗА Життя!». Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко пообіцяла, що її прихильники будуть мітингувати ще два дні, включаючи четвер, коли буде прийматися в цілому законопроект про продаж землі.

Лідер пропрезидентської фракції «Слуга народу» Давид Арахімія назвав протести під Радою спектаклем, заявивши, що якщо так буде тривати, «слуги» ініціюють збір на вулиці своїх прихильників.

Нагадаємо, в першому читанні законопроект про ринок землі депутатський корпус проголосував минулого місяця. З тих пір в документ запропонували внести кілька тисяч поправок, і розглядати їх депутати повинні почати найближчим часом. Глава СН Давид Арахамія не виключив, що через таку кількість правок парламент може не встигнути прийняти законопроект до нового року.

У версії, проголосованій в листопаді, проект закону прямо дозволяє купувати землю громадянам та юридичним особам України, територіальним громадам і державі. Ще до прийняття закону в першому читанні найбільше суперечок викликало питання про те, чи отримають право на покупку української землі іноземці. Володимир Зеленський, оголошуючи про намір запустити земельну реформу, обіцяв, що «китайці, араби і інопланетяни» не стануть власниками української землі. І в законопроекті дійсно немає норми про можливість купівлі землі іноземцями. Але, незважаючи на це, велика частина мітингувальників під Радою тримали в руках плакати саме із закликом не продавати землю іноземцям. Проблема полягає в тому, що якщо однією рукою парламент забороняє іноземцям купувати землю в Україні, то іншою - максимально спрощує можливість отримання українського громадянства для жителів інших країн.

На даний момент передбачається, що в разі остаточного схвалення законопроекту, ринок землі в Україні запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Події під Радою показали, що прийняти законопроект у другому читанні буде завданням хоч і непростим, але, судячи з усього, цілком реалістичним. «Ми зараз стоїмо на розтяжці: з одного боку, «добро» на продаж-купівлю землі - це одна з ключових вимог МВФ, без співпраці з яким нашій економіці, м'яко кажучи, буде недобре, з іншого - відповідно до соцопитувань, категорично проти цього виступає більшість громадян. Але люди в основному ведуть себе спокійно, тому на Банковій налаштовані рішуче: там не мають наміру йти на поступки групі радикальних протестувальників, які не дуже-то й схожі на фермерів. У влади є достатньо сил і засобів, щоб знищити у зародку цей маскарад, мета якого заблокувати роботу парламенту і аж ніяк не через земельний законопроект, а зовсім з інших причин», - не приховуючи емоційних ноток в голосі, зазначає в розмові з Lenta.UA один з лідерів «Слуги народу».

По-перше, даний конфлікт знову демонструє потрібність глави МВС Арсена Авакова. Зеленському після цього конфлікту (деякі експерти вважають, що він був інспірований за домовленістю між поліцією і «орлами» Білецького) доведеться десять разів подумати над тим, чи варто проводити кадрові пертурбації в правоохоронній системі.

По-друге, причиною протестної активізації під стінами єдиного законодавчого органу країни в кулуарах називають спробу зірвати легалізацію азартного бізнесу, який де-юре заборонений в Україні майже 10 років, але де-факто нелегально процвітає і, за чутками, «кришується» силовими структурами.

Вивести ігровий бізнес з тіні не раз обіцяв президент Зеленський. Зараз в парламенті є вісім проектів законів різного авторства, суть яких одна - легалізація грального бізнесу.

По-третє, є й інші законопроекти - зокрема, остаточне врегулювання питання по кримінальній відповідальності народних депутатів - які Верховна Рада збиралася винести на голосування в зал на поточному пленарному тижні. Однак, якщо призупинений мітингувальниками турборежим Зе-команди найближчим часом не відновиться, «ігрові», а також низка інших важливих законопроектів порядку денного, будуть відкладені до кращих часів...

Наталія Ромашова