Політика Влада

Не «яка різниця»: навіщо Кремль загострює ситуацію на Донбасі

16:27 19 лют.  351 Читайте на: УКР РУС

Ескалація бойових дій на Донбасі - наслідок «пластилінової» позиції офіційного Києва, який не може виразно пояснити, хто ж відповідальний за провокації. Про те, до чого це може привести, читайте в матеріалі Lenta.UA.

Ранок вівторка, 18 лютого, підірвала новина про нові потужні бої на Донбасі із застосуванням забороненої Мінській угоді великокаліберної артилерії. Це сталося поблизу Золотого, де не так давно Володимир Зеленський проводив розведення військ.

Президент зібрав РНБО, після чого виступив з офіційним коментарем. Зеленський називає обстріли провокацією, але курс на встановлення миру, за його словами, залишається незмінним. Дещо дисонує із заявою глави держави версія керівника Генштабу Руслана Хомчака: «Це була не провокація. Сьогодні п'яті роковини Дебальцевських подій. Противник для своєї «аудиторії» показує, що це була їхня перемога. Вони хотіли захопити спостережні пости, щоб показати, що можуть атакувати і просуватися вперед, але у них нічого не вийшло».

У Генштабі стверджують, що ворог почав обстріл, а потім сам закликав до тиші, щоб забрати чотирьох своїх убитих. Втрати є і у ВСУ: один загиблий, четверо поранених. У так званій «ЛНР» заявили, що саме українська армія вела обстріл з великокаліберної артилерії і мінометів.

Там також зазначають, що «українська диверсійна група» намагалася підійти до позицій «народної міліції ЛНР» в районі села Голубівське неподалік Золотого. «Група» нібито підірвалася на мінах і, щоб прикрити евакуацію тіл, українська армія почала обстріл.

У штабі ООС відреагували на подібні заяви бойовиків наступним чином: «Програвши на полі бою, ворог вирішив приховати свою поразку і видав наспіх підготовлену заяву, звинувативши українську сторону в спробі нападу. Весь зміст ворожих заяв свідчить про розгубленість і втрати контролю над ситуацією».

В експертному середовищі домінуючою є думка, що загострення в районі Золотого - традиційна тактика Кремля, яка зводиться до примусу до миру за допомогою активізації бойових дій. А слова президента про провокації - продовження примиренської логіки Зеленського. До речі, Росія даний інструмент дуже активно використовувала у 2015 році як раз під час переговорів в Мінську і запеклих боїв під Дебальцевим. Пізніше теж були подібні ситуації, але набагато меншого масштабу.

Очевидно, що однією з ключових небезпек загострення біля Золотого є дискредитація розведення військ як така. Крім цього, вчорашні події девальвують ідею, яку озвучував днями Зеленський про спільне патрулювання кордону з представниками ОРДЛО і ОБСЄ.

«Тактична мета Кремля сьогодні виглядає абсолютно прозорою. На всі нові пропозиції президента Володимира Зеленського та його оточення президент Володимир Путін, його прес-секретар Дмитро Пєсков, міністр закордонних справ Сергій Лавров, інші російські чиновники повторюють одне і те ж: Україна повинна налагодити прямі контакти з керівництвом «народних республік» Донбасу», - констатує відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников. 
«І ось тепер, коли ніякої згоди з прямими переговорами з керівництвом «народних республік» не спостерігається, в Москві явно втратили інтерес до підготовки нового саміту в нормандському форматі. Зате не втрачено інтерес до того, в чому Путін завжди знав толк - військового тиску на противника. І ось загострення на фронті наступило. Питання тільки в тому, які висновки зробить Володимир Зеленський після цього нового витка війни: зрозуміє, що єдина можливість протистояти Путіну - це оборонятися від Росії і працювати над посиленням спільних дій із Заходом, або продовжить ще більш наполегливо шукати світ в очах російського президента», - резюмує Портников.

Ескалація військових дій на Донбасі - відповідь Росії на мирну ініціативу Зеленського про спільне патрулювання на лінії розмежування і демонстрація того, що Кремль не допустить українських військових і ОБСЄ до кордону з Україною з РФ, переконаний військовий експерт Олег Жданов. «Путін швидко знайшов вихід. Замість того, щоб давати пояснення на ініціативи Зеленського про спільне патрулювання, вдарили по українських позиціях з усіх стволів. Показали, що Росія ніби не учасник конфлікту. Головна політична мета обстрілів - примусити Україну до прямих переговорів з окупаційною владою ОРДЛО», - зазначає експерт. На його думку, які б рішення зараз не приймалися в Україні, поки Росія не буде офіційно визнана стороною конфлікту, ми не зрушимо з мертвої точки.

«Такі закони війни - якщо ти виконуєш забаганки агресора, то заохочуєш його до агресії. Це аксіома, яку повинні знати всі, хто береться за такі складні питання. Чому сталося загострення? Тому 18 лютого, початок розстрілів на Майдані, а в Кремлі сидять символісти і цього не обходять. Поки Зеленський не переконається в тому, що йому морочать голову, ми будемо мати такі в'ялі оцінки подій на Донбасі», - вважає екс-учасник переговорної контактної групи в Мінську Роман Безсмертний.

Реакція влади і справді вийшла невиразною і неконсолідованою. З одного боку, президент гнівним тоном говорить про невідомих провокаторів, не називаючи конкретного адресата. З іншого боку, МЗС б'є на сполох, закликаючи міжнародне співтовариство жорстко засудити ескалацію в районі Золотого. А засуджувати, питається, кого? Якщо Україна не називає вголос ім'я свого ворога, чи повинні це робити лідери інших держав? Питання риторичне...

Проте, не дивлячись на «пластилінову» позицію офіційного Києва, не можна сказати, що вчорашнє загострення на Донбасі залишилося зовсім не поміченим. Більш того, меседжі деяких лідерів виглядають куди зрозуміліше й адекватніше, ніж заяви української влади.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс одним з перших відреагував на ситуацію. Він, висловивши стурбованість своєї країни «наступальними спробами проросійських сил поблизу Золотого», закликав їх припинити вогонь. Естафету підхопила президент Естонії. Керсті Кальюлайд закликала всі світову спільноту відреагувати на атаку проросійських бойовиків і підтримати Київ.

«Україна веде гарячу війну в центрі Європи. Війну цінностей і принципів. Ми повинні бути єдині з Україною», - підкреслила вона.

Представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозель Боррель, звинувативши підконтрольних Росії бойовиків в порушенні режиму тиші на Донбасі, підкреслив: «Застосування зброї, забороненого мінських угодами, що призвело до жертв, викликає надзвичайну стурбованість. Ці наступальні спроби збройних формувань, підтримуваних Росією, повністю суперечать вказаного припинення вогню. Ми очікуємо, що Росія повною мірою і негайно використовує свій вплив на підтримувані нею збройні формування».

У посольстві США в Україні, висловивши глибоку стурбованість у зв'язку з загостренням на Донбасі, констатували: «Настійно закликаємо Росію дотримуватися своїх Мінські і Нормандські зобов'язання».

«Ми вкрай стурбовані ескалацією насильства з боку підтримуваних Росією сепаратистів на сході України 18 лютого. Це підриває мінські угоди і зусилля з мирного врегулювання конфлікту. НАТО закликає Росію вивести свої сили, припинити підтримку сепаратистів і зробити справжні зусилля щодо виконання мінських угод», - озвучила позицію НАТО прес-секретар Альянсу Оана Лунгеску.

Цікаво, що в Москві не стали робити однозначної оцінки, хто винен в бойовому зіткненні 18 лютого на Донбасі. І це дуже відрізняється від попередніх випадків, коли Кремль дуже оперативно «призначав винною» Україну. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі про бій під Золотим знають, але не мають інформації про те, що до нього привело. Всі, звичайно, повірили...

Експерти, з якими поспілкувалася Lenta.UA, назвали кілька рецептів того, чого повинна слідувати Банкова, щоб заспокоїти Кремль. По-перше, Україні потрібно максимально використовувати всі міжнародні майданчики для того, щоб прямо і публічно називати Росію агресором і посилювати тиск на неї, вимагаючи розширення санкцій. По-друге, категорично відмовлятися від прямих переговорів з «ЛНР»/«ДНР». Деякі експерти вважають, що українській владі, користуючись загостренням на Донбасі, слід почати звинуватити Росію в зриві виконання «мінських угод». І навіть, можливо, попередити про вихід України з «Мінських угод» в разі продовження ескалації. Це може дати можливість використовувати ситуацію для переформатування «Мінська» з вигодою для України.

Ну, і, нарешті, по-третє, в режимі 24/7 підтримувати боєготовність ЗСУ, щоб в будь-який момент дати адекватну, асиметричну відсіч. А в тому, що нас очікують нові атаки з боку Росії, сумніватися не доводиться.

Вчора представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що Росія втричі наростила військовий потенціал у кордонів України. «За підрахунками Головного управління розвідки, вже в 2022-2023 роках ударні угруповання РФ будуть здатні проводити повноцінне стратегічне наступ в Україні без додаткової мобілізації», - заявив представник ГУР. Все це лише підтверджує, що мир, який побачив Зеленський в очах Путіна, явно ілюзорний...

Наталія Ромашова

Найпопулярніше