Названа вартість проведення всеукраїнського референдуму

Перший заступник голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Олександр Корнієнко оцінює проведення референдуму, закон про який парламент розглянув 26 січня, в 2 млрд гривень. Про це він повідомив в ефірі одного з українських телеканалів, передають Українські Новини.

"Ну десь приблизно буде близько 2 млрд гривень", - сказав він.

За його словами, дана сума відповідає вартості останніх місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Депутат Ради Данило Гетманцев ( "Слуга народу") повідомив, що в законопроекті зазначено, що фінансування проведення референдуму буде здійснюватися за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів, внаслідок чого Рада не буде приймати рішення про фінансування.

Нагадаємо, 26 січня Верховна Рада прийняли законопроект про всеукраїнський референдум, який передбачає можливість винесення питань про зміну території України і скасування прийнятих парламентом законів.

Також повідомлялося, що Президент Володимир Зеленський привітав ухвалення Верховною Радою закону про всеукраїнський референдум.

Крім того, голова фракції ВО "Батьківщина" заявила про намір ініціювати проведення референдумів щодо 5 питань.

Довідка Lenta.UA:

Після проголошення Україною незалежності в 1991 році, всеукраїнські референдуми проводилися всього двічі.

Всеукраїнський референдум 1991 року - референдум щодо незалежності України. В результаті народ України підтримав вихід з СРСР і створення незалежної держави. У голосуванні взяли участь 84,18% громадян і 90,32% з них підтримали Акт проголошення незалежності України.

Всеукраїнський референдум 2000 року - референдум з приводу внесення змін до Конституції України.

Для позначення референдуму використовують латинське слово "плебісцит" і похідне від нього при характеристиці режиму - "плебісцитарна демократія".

У даний час класичною країною плебісцитарної демократії вважається Швейцарія, де референдуми проводяться регулярно і підрозділяються на три види: 1) обов'язкові - якщо новоприйнятий закон зачіпає Конституцію країни; 2) умовні; 3) дорадчі.

Однією з умов проведення референдумів є суспільна стабільність, тобто відсутність воєн і революцій.

В обстановці високої соціальної напруженості, а тим більш глибоких політичних і соціально-економічних криз, не всі громадяни здатні зробити свій вибір усвідомлено.

Якщо умови стабільності відсутні, плебісцитарна демократія, яка, на перший погляд, видається вищим втіленням народовладдя, насправді дає політичній еліті широкі можливості для маніпулювання.

Зріла громадянська позиція має на увазі наявність стабільного матеріального статусу і зростаючого рівня освіченості і розвитку самоосвіти в учасників політичного процесу. В Україні з цим виникли складнощі в силу ряду обставин.

По-перше, з моменту розпаду СРСР в 1991 році і завершити роботу над без'ядерним статусом за Будапештським меморандумом 1994 року геополітичне значення України довгий час зводилося до ролі об'єкта, а не суб'єкта міжнародної та міждержавної політики.

По-друге, з початку 1990-тих вільний ринок і демократичні цінності, що наклались на масову бідність населення і низьку політичну культуру, призвели до виникнення гібрида держави і олігархії, коли демократичні інститути ставали фасадом для легітимізації розпорядження великої олігархічної власністю. Логічним наслідком такої великомасштабної політичної та соціально-економічної кон'юнктури стало зниження політичної незалежності і усвідомленої активності більшості громадян країни.

Читайте також: Догідливість народовладдя: чому закон про референдум називають фундаментом для маніпуляцій

Фото: Слово і Діло