Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка святкує 100-річчя з дня заснування

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка під керівництвом генерального директора-художнього керівника, народного артиста України Михайла Захаревича — по праву вважається Першою сценою України, яка у 2020 році святкує 100-річчя від дня заснування. 

Непростими, сповненими мистецьких шукань були роки становлення театру, що розпочав свою діяльність 1920 року у Вінниці. Перші кроки створення театру відбулися ще 1919 року, що є символічним для франківців, адже поява Першої сцени України співпала у часі з об’єднанням Лівобережної та Правобережної України, підписанням Акту Злуки. У складних перипетіях 1919 року, коли Україну перетинало кілька фронтів громадянської війни, з колишніх акторів «Молодого театру» склалася нова трупа під керівництвом Гната Юри. Сюди увійшли Олексій Ватуля, Кость Кошевський, Олександр Юрський, Поліна Самійленко, Олімпіада Добровольська, і кілька артистів з інших театрів, серед яких зокрема був Семен Семдор. Гастролюючи у Кам’янці-Подільському, трупа зустрілася з Новим львівським театром під орудою Амвросія Бучми. 

Об’єднавшись, колективи утворили театр імені Івана Франка і 28 січня 1920 року в місті Вінниця зіграли першу виставу («Гріх» за Володимиром Винниченком). Ця дата вважається офіційною датою заснування театру імені Івана Франка.

Театр імені Івана Франка очолив видатний український режисер, театральний діяч, актор Гнат Юра. 

З 1926 року театр імені Івана Франка працює в Києві.

У 1978–2001 рр. театр очолював Сергій Володимирович Данченко. Йому належить розробка поняття «Національний театр». Театр Високого Стилю, де відверта театральність, вишуканий смак виступають в єдиному синтезі із справжньою народністю. За двадцять три роки керування Сергій Данченко вивів український театр на європейський рівень, примусив говорити про нього в контексті світового, виховав не одне покоління акторів — особистостей, що сьогодні є гордістю національної культури. 

З 2001 по 2012 роки театр очолював Митець, неординарна творча особистість, актор безмежного діапазону Богдан Ступка. Прагнучи розширити художню палітру, він запрошував на постановки режисерів із діаметрально-протилежними творчими засадами, театральними школами. З театром співпрацювали режисери з Польщі, Грузії, Канади. Відкрилася експериментальна сцена — Театр у фойє, яка репрезентувала творчі пошуки молодих режисерів, акторів, сценографів, драматургів.  

У 2012–2017 рр. — художнім керівником театру був Станіслав Мойсеєв. З 2017 року генеральним директором-художнім керівником театру є Михайло Захаревич, який з 1992 року працював генеральним директором колективу франківців. 

Сьогодні в репертуарі театру понад 50 назв, які репрезентують національну спадщину, світову класику, сучасну драматургію. На Основній сцені з успіхом йдуть вистави: «Перехресні стежки» І. Франка, «Річард ІІІ», «Коріолан» В. Шекспіра, «Поминальна молитва» Г. Горіна, «Швейк» Я. Гашека, «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицького, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Наталка Полтавка» І. Котляревського, ««Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, «Весілля Фігаро» Бомарше, «Грек Зорба» Н. Казандзакіса та ін.

Національний театр імені Івана Франка неодноразово представляв українське сценічне мистецтво на численних міжнародних фестивалях, театральних форумах, гастрольних турне.

Для франківців однією з постійних ланок діяльності є участь у різного роду благодійних проектах. Театр зіграв чимало вистав на підтримку нашої армії, воїнів та ветеранів АТО, дітей сиріт, переселенців та митців, які потребують моральної та матеріальної підтримки. Починаючи з перших днів АТО концертні бригади франківців провели численні творчі зустрічі та концерти в шпиталях, військових частинах.

Театр імені Івана Франка завжди був і залишається в авангарді передових ідей у справі розвитку високої духовності, національної гідності нашого народу.