НАТО Путіну «не по зубах»: про що домовилися США та Росія під час двостороннього діалогу

На Женевському саміті, що відбувся вчора, американську сторону представляла перший заступник держсекретаря США Уенді Шерман і заступник держсекретаря з контролю над озброєннями Бонні Дженкінс. Російську делегацію очолили заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков та заступник міністра оборони Олександр Фомін.

Дуже цікаво, що напередодні зустрічі з американською делегацією Рябков зробив досить інтригуючу заяву, охарактеризувавши як «приголомшливу» свою двогодинну бесіду з Уенді Шерман під час спільної недільної вечері. Що конкретно потрясло високопоставленого російського дипломата — невідомо, проте вже вчора, за фактом офіційних переговорів з американцями, він назвав діалог «складним, довгим, професійним, глибоким, без спроб щось прикрасити».

Читайте також: Нова технологія Кремля: окупація через миротворення

Акредитовані на цей захід американські колеги-журналісти звернули увагу на те, що перед стартом переговорів, які пройшли без відкритої для преси частини, Шерман і Рябков не обмінялися протокольними рукостисканнями, що було сприйнято як прихований сигнал про, м'яко кажучи, непросту тональність розмови США та Росії, нотки якої були задані його учасниками завчасно.

Так, наприклад, представники російського дипломатичного «десанта» у своїх публічних заявах всіляко давали зрозуміти, що їхня позиція є чіткою і непохитною: або прийняття всіх умов, або припинення діалогу. «До компромісів має готуватися американська сторона. Російська сторона приїхала сюди з чіткою позицією, яка містить низку елементів, на мою думку, цілком зрозумілих і сформульованих настільки чітко, у тому числі на найвищому рівні, що відхилень від цих наших підходів просто не може бути», – зазначав Рябков.

А високопоставлений представник Білого дому, який дав off records досить великий коментар виданню The New York Times, у свою чергу закликав не вірити всьому, що скажуть російські офіційні особи про результати зустрічі, оскільки деякі з їхніх заяв «не відображатимуть справжнього характеру дискусій».

Переговори американської та російської делегацій у Женеві тривали майже вісім годин. Про їхні підсумки журналістам розповіли вищезгадані заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков та перша заступник держсекретаря США Уенді Шерман. Вони виступили у двох брифінгах, що проходили паралельно, окремо один від одного.

Кремль, нагадаємо, під завісу минулого року передав до Білого дому проект двостороннього договору про гарантії безпеки, включивши до нього три ключові вимоги: про нерозширення НАТО (насамперед за рахунок України та Грузії), про відведення з території країн, що увійшли до Північноатлантичного альянсу після 1997 року, американських сил і озброєнь та про відмову від розміщення в Європі ударних систем, нібито здатних загрожувати Росії. Саме навколо обговорення цим питанням і крутилася тривала переговорна платівка.

Як випливає із заяв Уенді Шерман, перші два пункти США не готові обговорювати взагалі. За її словами, Вашингтон та його союзники не сприймають того, що якась третя сторона висуває вимоги до Північноатлантичного Альянсу. «Ми не дозволимо нікому суперечити політиці відчинених дверей НАТО, яка завжди була центральною для альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які хочуть співпрацювати зі США», - заявила вона.

Що ж до другого пункту путінських «хотелок» - про відведення сил і озброєнь США на позиції 1997 року - то, за словами Уенді Шерман, питання чисельності американських військ у Східній Європі «на порядку денному не стоїть».

А ось Сергій Рябков у ході свого брифінгу кілька разів наголосив: Росія вважає пункт про нерозширення НАТО ключовим. За його словами, Москва наполягає на тому, щоб Альянс офіційно відмовився від зафіксованої у заяві Бухарестського саміту 2008 року формули, яка свідчить, що «Україна та Грузія стануть членами НАТО». «На саміті НАТО в Мадриді, що відбудеться в червні, має бути оголошено, що ці дві країни ніколи, ніколи, не увійдуть до Альянсу», - заявив він.

При цьому отримання таких гарантій від Альянсу глава російської делегації назвав «абсолютним імперативом». «Нам потрібні залізні, юридичні зобов'язання, не обіцянки, а саме гарантії. Ті країни, про які я говорив, не повинні стати членами НАТО, це питання національної безпеки Росії», - наголосив заступник глави російського МЗС.

Вимога про відмову НАТО від «освоєння територій держав, що вступили до Альянсу за період після 1997 року», Рябков також назвав «невід'ємним, невідмінним, необхідним». Як відомо, після 1997 року до НАТО вступили 14 держав зі Східної Європи та Балканського регіону. Представники переважної більшості їх більш ніж критично коментують висунуті Кремлем ультиматуми. Наприклад, рекордно велику кількість лайків у соцмережах отримав пост депутата Європейського парламенту та колишнього міністра закордонних справ Польщі Радека Сікорського на заяву російського МЗС про те, що НАТО намагається захопити ті території, які «осиротіли після розпаду СРСР»: «Одного разу дозволю собі звернутися до вас мовою, яку ви добре розумієте. Ми не сироти, а ви не наш батько. Ви, скоріше – серійний ґвалтівник. Ніхто за вами не скучить. А якщо спробуєте повторити, то отримаєте яйця».

Поки що Росія отримала лише однозначну відмову у реалізації своїх антинатівських забаганок.

При цьому на третю російську вимогу - про нерозміщення в Європі ударних систем, здатних загрожувати РФ, - США, зважаючи на все, на компроміс згодні. Зокрема, із коментарів американських офіційних осіб випливає, що Вашингтон готовий розглянути пропозицію Москви про відмову від розгортання в Європі озброєнь, раніше заборонених у рамках Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, і загалом готовий обговорювати обмеження на розміщення в деяких країнах (у в тому числі, в Україні) низки інших ударних систем. На додаток до цього американці заявили про готовність піти на взаємне обмеження масштабу та частоти військових навчань та маневрів у Європі, узгодження заходів більшої транспарентності та передбачуваності військової діяльності, створення нових каналів комунікації.

Однак це все на нинішньому етапі — не більше, ніж переговорний ґрунт. За підсумками вчорашніх багатогодинних переговорів делегацій на чолі з Шерманом з одного боку та Рябковим, з іншого боку лише зафіксували існуючі позиції: Вашингтон закликав відмовитися від подальшого нарощування російських військ біля українських кордонів, а Москва вимагає надати гарантії відмови від подальшого розширення НАТО. При цьому дуже показово, що Рябков кілька разів повторив, що РФ не планує широкомасштабного наступу на нашу країну: «Росія не збирається вторгатися в Україну і, таким чином, у цьому немає предмета торгів. Але, так, ми вкрай стурбовані можливими навмисними провокаціями з боку окремо України або спільних із країнами Заходу».

Заступник держсекретаря США Уенді Шерман на ці висловлювання Рябкова відповіла йому заочно наступним чином: «У них є можливість довести, що вони не збираються вторгатися, деескалувавши ситуацію та повернувши свої війська до казарм».

До речі, представники росЗМІ вчора кілька разів запитували заступника міністра закордонних справ РФ про те, якою буде відповідь Москви на можливу відмову Вашингтона і його союзників надати гарантії, які вона запитує. Сергій Рябков не дав чіткої відповіді на це запитання.

Вчорашня зустріч у Женеві - перший із трьох самітів з питань безпеки, запланованих найближчим часом між Росією та країнами Заходу. Вже завтра у Брюсселі відбудеться засідання ради Росія-НАТО, а 13 січня у Відні відбудуться переговори щодо лінії ОБСЄ.

У понеділок, 10 січня, у Financial Times вийшло інтерв'ю генсека НАТО Єнс Столтенберг. У ньому він заявив, що з Росією можна знайти політичне вирішення суперечностей. При цьому Столтенбрег закликав «надіятися на краще, але готуватися до гіршого» – до того, що відносини РФ та НАТО набудуть стадії конфлікту. Розвивати цю думку генсек не став, тому який саме конфлікт із Росією він не виключає – питання. Тим часом лондонська Times пише про те, що їй зі своїх джерел стали відомі деякі подробиці плану можливих дій проти Росії, розробленого напередодні переговорів у Женеві. Як пише видання, якщо Кремль, незважаючи на все «ні», таки вторгнеться на українську територію, США готові негайно відповісти «жорсткими фінансовими, технологічними та військовими санкціями, у тому числі відключенням Росії від системи банківських платежів SWIFT, що миттєво «покладе» економіку РФ на лопатки».

До речі, незважаючи на серію переговорів Росії із Заходом, що стартувала, досі не ясно, до якого саме терміну Москва розраховує отримати остаточну відповідь на висунуті нею вимоги. Якщо врахувати, що у 2009 році американсько-російський Договір про стратегічні наступальні озброєння розроблявся майже дев'ять місяців, то очевидно, що предметно-документального переговорного підсумку в найближчому майбутньому чекати не доводиться. Тим більше, що і у Брюсселі, і у Вашингтоні вже чітко дали зрозуміти, що фактичний відкат на 25 років Захід не влаштує.

Читайте також: Низка країн НАТО анонсувала допомогу Україні у зв'язку з агресією Росії – що пообіцяли