Політика Влада

Намалюємо - будемо жити: навіщо Кабмін змінив ключові бюджетні показники

14:53 27 лис.  778 Читайте на: УКР РУС

Під завісу тижня злободенні коронавірусні проблеми в пріоритетному шорт-листі влади зрушили по низхідній, а на перший план вийшов бюджет-2021. Уряд буквально в авральному режимі внесло істотні корективи до головного фінансового кошторису країни. З якою метою у Шмигаля «перекроїли» проект держбюджету, розбиралася Lenta.UA.

У четвер, 26 листопада, прем'єр-міністр Денис Шмигаль скликав позачергове засідання уряду. Багато хто чекав, що раптова терміновість обумовлена новими Коронавірусние викликами, проте, як виявилося, ключовим питанням позапланового зборів членів Кабміну став бюджет на рік прийдешній. Втім, незважаючи на суперспішку КМУ, вже очевидно, що вписується в окреслені законодавчі рамки влади не вдасться, як не крути. Відповідно до закону, бюджет повинен бути затверджений Верховною Радою до 1 грудня, а нардепи зберуться в сесійній залі тільки другого і далеко не факт, що в перший же пленарний день поставлять фінальну крапку в бюджетному процесі.

Таким чином, в плані фінансової готовності в завтрашньому дню, добре апробований Зе-владою турборежим на цей раз дав збій. Чому? Ключовий фінансовий документ країни, який являє собою сукупність кошторисів усіх державних органів і установ, програм, а також інших передбачуваних витрат, на увазі цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів залежить від зовнішніх запозичень. Головним кредитором України, як відомо, є Міжнародний валютний фонд (МВФ), з вимогами якого українські урядовці змушені рахуватися при формуванні бюджету. Саме за наполяганням МВФ, Кабмін в остаточно затвердженому вчора варіанті держбюджету збільшив дохідну частину і знизив видаткову.

Фінальна картина виглядає наступним чином: надходження до державної скарбниці в 2021-м повинні скласти 1 трильйон 92 мільярди гривень, тоді як витрати - 1 трлн. 328 млрд. Таким чином, доходи проекту державного бюджету збільшилися на 21 млрд грн - в попередньому проекті вони становили 1,071 трлн. У первинному проекті бюджету витрати були визначені на рівні 1,331 трлн грн. Скорочення по загальному фонду витрат склало 12,8 млрд гривень. Це дозволило зменшити дефіцит бюджету на 24 млрд грн - до 246,35 млрд грн. Закладених в фінансовий кошторис коштів, запевняє міністр фінансів Сергій Марченко, досить для фінансування всіх потреб держави: охорони здоров'я, науки, культури, спорту і оборони. В оновленому проекті також знижений дефіцит бюджету з 6% до 5,5% ВВП. Зниження дефіциту бюджету також було однією з вимог МВФ.

Відзначимо, що єдиним членом Кабміну, який не підтримав остаточний проект держбюджету став міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Буквально на днях він, апелюючи саме до бюджету-2021, обіцяв медикам підвищення зарплат до 25 тисяч гривень, в разі, якщо Кабмін врахує побажання МОЗ і виділить на його потреби 296 млрд 600 млн гривень в прийдешньому році. Судячи з усього, загальний фінансовий знаменник Степанов з колегами по урядовому цеху так і не знайшов. Втім, це й не дивно, констатують експерти, оскільки значущим фактором в бюджеті України на наступний рік є погашення зовнішніх боргів, тому внутрішні, хоч і такі необхідні субвенції, залишилися на задвірках урядових пріоритетів.

«Чим швидше влада усвідомлює, що ключем до оздоровлення економіки і підвищення капіталізації соціального капіталу є реструктуризація зовнішніх і внутрішніх боргів, тим швидше ми вийдемо з кризового лабіринту. В українській системі є внутрішні мобілізаційні ресурси - близько 200-300 млрд грн, які можна знайти шляхом оптимізації фінансових потоків. Вибір дуже простий - витрачати ці гроші на обслуговування боргу або економічне стимулювання і підтримку пріоритетних сфер», - зазначає в коментарі Lenta.UA експерт з економічних питань Олексій Кущ.

Однак в уряді дотримуються іншої точки зору. Вчора у вечірньому ефірі одного з політичних ток-шоу, глава Мінфіну Сергій Марченко відверто заявив, що офіційний Київ навіть не буде піднімати питання реструктуризації і, тим більше, списання зовнішніх боргів, оскільки це істотно зіпсує кредитну історію і більше Україні ніхто не дасть в позики. Саме від зовнішніх запозичень, не приховують в високих владних кабінетах, багато в чому залежить економічна погода в державі в 2021 році. Відзначимо, що в червні наша країна отримала більше $ 2 млрд (з п'яти затверджених) доларів першого траншу МВФ за програмою stand-by. Очікувалося, що до кінця цього року Київ зможе отримати ще дві порції позики, але це вже нереально, виходячи хоча б з тимчасових рамок.

Разом з тим, на сьогодні залишається шанс на приїзд місії Фонду та staff agreement (уточнення всіх деталей - Ред), а в поточній ситуації навіть це нам критично необхідно, переконані експерти. «Програма stand-by повинна стати якорем для зусиль уряду в подоланні наслідків кризи, з одночасним забезпеченням макроекономічної стабільності та збереження попередніх досягнень», - підкреслює глава МВФ Крістін Лагард. У Міжнародному валютному фонді визнають, що Київ на старті виконав всі попередні домовленості, включаючи прийняття змін до банківського законодавства (так званий антиколомойський закон), закон про ринок землі, а також - повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

На останньому пункті варто зупинитися окремо. Як відомо, нещодавно Конституційний суд (КСУ) прийняв рішення, скасовує кримінальне покарання за незаконне збагачення і помилкові дані в деклараціях. Це, як вважають в Зе-команді, диверсія з боку Феміди, нібито влаштована на замовлення проросійських політсил. «Питання виділення чергового траншу МВФ ще до кінця поточного року був практично закритий, але тут, як чорт із табакерки вискочив Конституційний суд зі своїм явно замовленим «п'ятою колоною»рішенням, що стосуються антикорупційного кейса. І все, з тим пір, все полетіло шкереберть... Не дивлячись на публічні запевнення президента про те, що парламент обов'язково поверне все в антикорупційному законодавстві в адекватне русло, у Фонді непохитні - спочатку зробіть, тоді приходьте», - зазначає в розмові з Lenta. UA, нардеп від провладної «Слуги народу».

Втім, дійсно викликає чимало запитань вердикт КСУ - далеко не єдина причина, яка призвела до пробуксовки відносин по лінії Київ-МВФ. Серед свідомо чи вимушено загублених «маяків» на шляху до чергових траншів - не прийняття змін до закону про Вищу раду юстиції, забезпечення публічного доступу до моніторингової системи, яка з'єднає дані земельного кадастру, реєстрів і даних податкової, чи не виставлення Фондом держмайна до грудня-2020 на продаж принаймні двох великих державних підприємств. А в цілому, до літа 2021-го з молотка має піти п'ять об'єктів: Одеський припортовий завод, Об'єднана Гірничо-хімічна компанія, Центренерго, Електроважмаш, ДП Вугільна компанія «Краснолиманська», і Президент Готель. Повинно - але не факт, що буде реалізовано.

Так що, мабуть, одним з головних вимог МВФ, які нинішня влада виконала «на відмінно» є збереження і продовження так званої реформи Супрун, ефект якої наочно можна споглядати, аналізуючи щоденні зведення з коронавірусних полів...

Наталія Ромашова

Найпопулярніше