Економіка агросектор

Молочні асоціації розкритикували держбюджет-2021

14:39 12 лис 2020.  168 Читайте на: УКР РУС

Українські виробники молока отримують підтримку від держави у 100 разів меншу, ніж в Євросоюзі.

Через відсутність належної державної підтримки, Україна заглиблюється в молочну кризу. Крім стрімкої втрати поголів'я корів і скорочення виробництва, країна скотилася до статусу нетто-імпортера «молочки», повідомила прес-служба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

Виходом з цієї ситуації є реалізація Національної стратегії розвитку молочної галузі 2021-2030 рр., розробленої Мінекономіки в діалозі з галузевими асоціаціями. Про це сьогодні йшлося під час прес конференції «Держбюджет 2021: загрози для молочної галузі?», Організатором якої виступила Асоціація виробників молока.

Як зазначила віце-президент Асоціації виробників молока Анна Лавренюк, якщо в 2018 році Україна заробляла на виробленій молочній продукції, то в 2019 році в молочному еквіваленті вже було імпортовано молочної продукції на 500 тис. т. У 2020 році тільки за 9 місяців імпорт склав 218 млн доларів, і до кінця року його загальний вал, за очікуваннями аналітиків і експертів ринку, в перерахунку на молочний еквівалент досягне 1 млн т молока-сировини.

«У 2017 році, скасовуючи спецрежим ПДВ для агровиробників, уряд зобов'язався виділяти до 2021 року не менше 1% «аграрного» ВВП на програми державної підтримки АПК - тобто близько 7 млрд грн. Ні в одному році загальна сума держпідтримки не досягала таких розмірів», - зауважує Анна Лавренюк.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, в державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили тільки на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики і очікували представники галузі.

Віце-президент АПМ підкреслює: «Якщо на тваринництво буде виділено 1 млрд гривень, це означає, що ми не використовуємо той потенціал, який маємо сьогодні. Фонди, передбачені на державну підтримку, вже показують, що їх недостатньо. На відшкодування вартості племінних ресурсів в бюджеті на 2020 рік закладено 300 млн грн, а заявок на сьогодні вже на 380 млн. Тобто, усі господарства, які розраховували на підтримку, отримають пропорційно низьку суму».

Голова ради директорів Союзу молочних підприємств Вадим Чагаровський зазначив, що кризова ситуація, яка присутня у молочній галузі, має головний фактор - відсутність бачення у державних чиновників важливості молочного сектора для розвитку економіки.

«Для підтримки молочного сектора необхідно інвестувати 90 млрд грн протягом 10 років. В Україні сьогодні реально виробляється 6 млн тонн молока, а не 9,6, як констатує ГССУ. Для того, щоб наша нація відчувала себе забезпеченою вітчизняними молочними продуктами, необхідно виробляти 10 млн тонн молока. Тільки в такому випадку будуть забезпечені потреби внутрішнього ринку і Україна знову набуде статусу експортно-орієнтованої країни», - говорить Вадим Чагаровський.

Заступник голови правління Української кооперативної федерації Зіновій Свереда підкреслив, що агросектор має стати пріоритетом державної політики України:

«Без якісного села немає якісного міста, екології, продуктів харчування, здоров'я. Коли ми будемо мати правильну реінвестиційні політику держави у власний розвиток, то зможемо вирішити багато побічних і прямих погроз для українського села, яке зникає. Ми звертаємося до керівників держави, сільське господарство - це ваша особиста безпека», - зазначив Зіновій Свереда.

Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов підкреслив, що агросектор і молочна галузь, зокрема, потребують більшої і фінансової, і законодавчої підтримки.

«Якщо ми подивимося на Європейський Союз, зокрема, на те, скільки виділяється дотацій на гектар, то, щоб зрівнятися з ними, нам потрібно було б виділяти близько 400 мільярдів на рік. А у нас все виділяється 4 мільярди і один мільярд на тваринництво. Це дуже маленька сума. Але якщо ми думаємо, що ситуація плачевна тільки по відношенню до Європейського Союзу, то це не так. Аналогічно в Російській Федерації, і в Білорусі аграрний сектор досить серйозно субсидується. Можливо, в два рази менше, ніж в Європейському Союзі, але це все одно в 50 разів більше, ніж у нас», - зазначає Михайло Соколов.

Разом з тим, зазначив експерт, є кроки, які не вимагають навіть грошей, а звичайної уваги до галузі. Наприклад, прийняття закону про посилення боротьби з фальсифікацією молочних продуктів. На жаль, Верховна Рада протягом останніх 5 років так і не змогла його розглянути. Так само протягом останніх кількох років ведеться мова про зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на готову продукцію тваринництва. Однак, все це час питання не вирішується. Хоча у всій Європі знижена ставка ПДВ діє на всі продукти харчування.

Асоціація виробників молока закликає Кабінет Міністрів, в руках якого зараз зміни в текст документа до другого читання, прийняти правильне остаточне рішення щодо фінансування сектора тваринництва в цілому, і молочного зокрема. Адже без належної підтримки неможливо вивести молочну галузь з кризи.

Національна Стратегія розвитку молочної галузі дозволить наростити обсяги виробництва молока від промислових ферм в 10 млн тонн. Крім того, це позитивно позначиться на тому, щоб присадибна сектор трансформувався в сімейні молочні ферми, фермерські господарства, став прозорим для контролю і забезпечення безпеки і якості молочної сировини.

Кожна додаткова тонна молока-сировини, вироблена в молочній галузі, це 15 000 нових робочих місць в молочному скотарстві та 135000 - в суміжних галузях, 10 млрд грн відрахувань із зарплат в бюджет, додаткових 160 000 корів, нові молочно-товарні ферми.

Підтримка молочного сектора - це не втрати і не витрати в економіку, а надзвичайно рентабельні інвестиції. Тому в усьому світі тваринництво активно підтримується на державному рівні.

Ирина Костюченко

Новини

Найпопулярніше