Людина розсіяна. Як креслення першої водневої бомби в туалеті забули

Історію, яка зберігалася в архівах ФБР, розкопав Алекс Веллерштейн з Технологічного інституту Стівенса в Нью-Джерсі. Як таке могло статися — ставить питання Мінді Вайсбергер на сайті LiveScience.

1 листопада 1952 американці підірвали першій у світі термоядерний пристрій на атолі Еніветок в районі Маршаллових островів. Як свідчать експерти, вибух був в тисячу разів сильніше, ніж атомний. Острівець Елугелаб, на якому змонтували установку, був повністю знищений: на його місці залишився кратер діаметром майже два кілометри і глибиною 50 м.

Не всі американські вчені прийшли від цього в захват і, щоб аргументувати необхідність подальших випробувань, Об'єднаний комітет з атомної енергії випустив 91-сторінковий документ з докладним аналізом програми.

Основний центр розробки водневої зброї знаходився в Південній Кароліні, але над окремими елементами працювали в Принстонському університеті, де Уілер був професором. Тому, шестисторінковий уривок зі звіту Об'єднаного комітету був відправлений і нашому герою, правда, ці документи носили статус «секретних», а не «надсекретних».

Веллерштейн відновив хронологію подорожі Уілера за розсекреченими нещодавно архівами ФБР. Отже, поклавши документи в білий конверт, фізик сів у потяг і о 10 вечора вже прямував до Вашингтона у спальному вагоні. Даючи пізніше свідчення агентам ФБР, він стверджував, що вийняв секретні документи з конверта і прочитав їх перед сном. Прокинувшись вранці, він поклав білий конверт в папку і пішов з нею до вбиральні.

Вийшовши з туалету, він зрозумів, що забув там конверт і кинувся назад. Папка була закрита, але коли Уілер перевірив її вміст, документів там не виявилося. У розпачі вчений звернувся до ФБР, агенти якого опитали безліч людей і розібрали спальний вагон по шматочках в пошуках паперів. Розглядалася навіть можливість залучити федеральних агентів до прочісування залізничних колій від Філадельфії до Вашингтона на випадок, якщо документи були викинуті.

Зрештою, в ФБР прийшли до висновку, що мова не йде про шпигунство. «Найімовірніше, що Уілер не поклав документи назад у конверт після того, як прочитав перед сном, і їх якимось чином сміли у відро для сміття», — пише Веллерштейн в дослідженні. І визнає, що перевірити це сьогодні абсолютно неможливо...

На ілюстрації: вибух термоядерного заряду на атолі Еніветок, 1 листопада 1952