Ліки від політичного склерозу: навіщо на Банковій просувають переговорну платформу по Криму

Учора під час засідання Генасамблеї ООН більшість делегатів з країн-учасниць підтримали резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, а також частин Чорного та Азовського морів». Ключова теза, що проходить червоною ниткою в документі - заклик до Росії вивести свої війська з «території АРК, що є невід'ємною частиною України».

Коментуючи ухвалення резолюції, глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба підкреслив, що документ - новий елемент зростаючого правового тиску на Росію. «Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Російською Федерацією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, яка розглядає перетворення Криму в величезну військову базу як пряму загрозу безпеці і стабільності в регіоні», - зазначив головний дипломат країни, попутно закликавши міжнародне співтовариство до консолідації зусиль з метою деокупацію АРК, в тому числі в рамках «Кримської платформи».

Читайте також: Росія назвала умови для проведення саміту «нормандської четвірки»: подробиці

До платформи, створеної з подачі Банкової, повернемося трохи пізніше. Зараз же зупинимося на вчорашньому голосуванні в ООН. Отже, за підсумками резолюційні волевиявлення, постпред України при ООН Сергій Кислиця заявив, що голосування продемонструвало позитивну для України динаміку, оскільки, незважаючи на субстантивне посилення тексту резолюції, офіційний Київ не втратив жодного голосу.

«За» проголосували всі 27 членів Європейського союзу, а також США і Канада. А ось Росія втрачає союзників, які традиційно голосують проти прийняття резолюції. У порівнянні з попередніми роками, вона (РФ-ред.) втратила більше 10%. При цьому, Росія не змогла нічого протиставити, тому, намагаючись запобігти, щоб ЗМІ говорили про втрату підтримки Російської Федерації, вони заповнили простір наративами, які не мають нічого спільного з предметом резолюції», - підкреслив пан Кислиця.

Наративи, про які говорить дипломат - спроба російської делегації в ООН влаштувати «шоу» навколо засідання Асамблеї, присвяченому 75-річчю закінчення Другої світової війни, яке відбулося 1 грудня, а також спроби РФ залучити на майданчик ООН так звані «ДНР/ДНР».

Відзначимо, що в новій резолюції по мілітаризації АРК, внесеної Україною у співавторстві з понад 40-ка іншими державами, міститься низка принципово нових елементів. Зокрема, мова йде про незаконне захоплення і встановлення контролю над колишніми об'єктами зберігання ядерної зброї, будівництві військових кораблів, а також дестабілізуючим вплив на міжнародні верифікаційні і контрольні режими. У документі також посилені сигнали про триваючу «мілітаризації освіти» та незаконного призову до лав російських збройних сил жителів півострова.

Як відомо, першу резолюцію ГА ООН по мілітаризації Криму взяли 17 грудня 2018 року. Тоді, крім визнання порушення Росією міжнародного права в результаті окупації і спроби анексії Криму, були включені і параграфи з осудом незаконного будівництва Керченського мосту, і перешкоджання свободі судноплавства, застосування Росією сили проти кораблів українських ВМС. Напад, нагадаємо, сталася 25 листопада 2018-го. Оновлену резолюцію Генасамблея прийняла через рік, 9 грудня 2019-го. Вона містила низку положень, які розширювали сферу її дії. Зокрема, до документа увійшов заклик до РФ припинити спроби поширювати свою юрисдикцію над ядерними об'єктами в АРК. Резолюція також засуджувала візити офіційних осіб Російської Федерації в Криму.

Сьогодні риторика звучить куди більш різка і конкретна: «РФ повинна негайно, повністю і без висунення будь-яких умов вивести свої збройні сили з Криму і невідкладно припинити тимчасову окупацію української території!», - підкреслюється в прийнятій вчора резолюції, яку підтримали 63 країни-учасниці. «Проти» виступили незмінні союзники Кремля з геополітики, а також диктаторські режими: Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Киргизстан, Лаос, М'янма, Нікарагуа, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве, а також Китай і сама Росія. «Тих, що утрималися» було набагато більше. Серед них - багато південноамериканські країни (Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Еквадор, Парагвай, Перу, Уругвай), а також Єгипет, Індія, Індонезія, Ірак, Казахстан, Мексика, Монголія, Оман, Пакистан, Філіппіни, Південна Корея, Саудівська Аравія та Таїланд.

Ще до ухвалення резолюції ООН офіційний Київ помітно посилив підготовку до запуску «Кримської платформи» (КП), покликаної підтримати міжнародну увагу до анексувати півострову. Саме на цей формат у Зе-влада робить сьогодні ключову ставку. «Кримська платформа» - це координація міжнародних зусиль щодо захисту прав кримчан і деокупацію півострова. Я вже предметно обговорив цю ініціативу з представниками Європейського Союзу, Великобританії, Канади, Туреччини та іншими партнерами. Багато з них готові приєднатися і брати в ній активну участь», - заявляє президент Володимир Зеленський. Навколо цієї ідеї він хоче зібрати якомога більше країн, щоб утримати міжнародну увагу на питанні АРК.

«Мета - сформувати коаліцію країн, які приєднаються до «Кримської платформи» і допомагатимуть Україні утримувати найвищий рівень політичного дискурсу щодо наслідків окупації півострова», - підкреслює перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова. У МЗС, який цілком логічно призначений локомотивом просування платформи, виділяють кілька пріоритетних напрямків її діяльності: безпека, включаючи зі свободою мореплавання, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти країни-агресора, захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, захист освітніх, культурних, релігійних прав і подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку, а також навколишнє середовище.

«Історія з поверненням Криму назад в Україну матиме навіть більш легкий варіант, тому що там не було бойових дій як на Донбасі», - вважає міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков. А ось директор Центру міжнародних і європейських досліджень Університету в Стамбулі Дімітріос Тріантафілу не поділяє оптимізму українських дипломатів і чиновників і порівнює Крим з Північним Кіпром. Як відомо, самопроголошений Північний Кіпр з 1975 року визнала тільки Туреччина, інші країни і ООН вважають цей регіон частиною Кіпру. Однак, реального возз'єднання Північного Кіпру з Кіпром не відбувається. «Кожні півроку туди приїжджає ЮНІСЕФ і миротворча місія, моніторять зелену лінію (умовна лінія розмежування Північного Кіпру та Кіпру - ред.), намагаються організувати переговори. І що відбувається? Нічого. Що насправді відбувається, так це те, що північ Кіпру все більше заселяють переселенці з Туреччини. І зараз всіх підштовхують до виборів. Схоже, все йде до прийняття рішення про реальний розподіл Кіпру, якого весь світ довгий час намагався уникнути», - зазначає у себе в Twitter Тріантафілу.

Знають про створення міжнародного майданчика для переговорів по Криму і чиновники на окупованому півострові, підконтрольні Кремлю. «Зеленський недавно виступив з ініціативою створення дискусійної платформи по деокупацію Криму. Ну це маячня, взагалі повний... Йому б створити майданчик зі збитків, які він завдав Криму, майданчик з розгляду тих злочинів, скоєних проти нашої республіки, проти громадян Криму, проти вбивства наших громадян!», - журиться в соцмережах «голова» державної Ради Криму, призначений РФ, Володимир Константинов.

Росію, до речі, теж будуть запрошувати для участі в «Кримській платформі». «Ми вважаємо, що це (РФ) - країна номер один, яка повинна брати участь в подібних форматах, тому що це держава, яка окупувала Крим і яке несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, в тому числі щодо захисту населення, а це 2, 5 мільйона громадян України», - аргументує перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппарова.

На даний момент готовність брати участь в КП висловили США, Канада, Великобританія, Туреччина, Словаччина і Молдова. «На першому етапі це буде консультативно-координаційну формат, проте в майбутньому ми не виключаємо, точніше, навіть плануємо його перетворення в повноцінний переговорний, причому на найвищому рівні за участю глав держав і урядів», - зазначає off records наш джерело в МЗС.

«Мілітаризація Криму впливає на безпеку Південно-Східної Європи, зокрема регіону Чорного, Азовського і Середземного морів. Крім того, існує потреба в поліпшенні координації та підвищення ефективності санкцій політики, як і міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму в цілому, так що у платформи - досить велика і глибока форма», - підкреслює наш співрозмовник, додаючи при цьому, що на фінішній прямій ключовими учасниками КП Київ хоче бачити держави-гаранти української безпеки за Будапештським меморандумом, «щоб підтягнути до кримського питання також Донбас».

Синхронно з активізацією виконавчої влади в проблематиці АРК, заворушилася і законодавча гілка. Буквально на днях у Верховній Раді було заявлено про створення міжфракційного депутатського об'єднання (МФО) "Кримська платформа». Співголовами цього об'єднання обрано народних депутатів Рустем Умеров («Голос»), Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз («Європейська солідарність»), Єлизавета Ясько і Вадим Галайчук з «Слуги народу». У найближчих планах МФО - проведення комітетських слухань з питань зовнішньої аспектам деокупацію Криму і залучення до дискусії власників мандатів з інших держав. Парламентські учасники новоствореної «Кримської платформи» не приховують, що доповнюють однойменний майданчик, що запускається при Офісі президента і МЗС.

В експертних колах тим часом вельми скептично оцінюють ініціативи влади: мовляв, Москва не раз говорила, що питання Криму для неї повністю закритий. «Російська Федерація прагне не до відновлення територіальної цілісності сусідніх країн, а до збереження присутності в них російських контингентів. І якщо навіть погоджується наче на відновлення цілісності, то збереження військ - це обов'язкова умова, як це було колись в тій же Республіці Молдова з горезвісним «планом Козака». Тому що в Кремлі чудово розуміють, що без військ нічого не буде. У Кремлі вірять не в симпатії колишніх співвітчизників, не в «Росію - щедру душу», не в російську мову і «русскій мір». У Кремлі вірять в солдатський чобіт», - зазначає відомий журналіст Віталій Портников, недвозначно натякаючи, що, незважаючи на резолюцію ООН, своїх «зелених чоловічків» РФ з Криму не забере.

Тим часом в МЗС все ж розраховують на ефективність «Кримської платформи», перший саміт якої, причому в живому, а не онлайн режимі, запланований на травень 2021-го. При цьому, вже сьогодні в російських ЗМІ саму ідею платформи щедро поливають цебрами бруду, що може свідчити лише про одне: РФ не тільки не братиме участі в КП, а й докладе максимум зусиль для того, щоб звести її роботу нанівець. Це, втім, зовсім не означає, що Київ повинен відмовитися від ідеї, яка може, як мінімум, неабияк помотати нерви Кремлю, зіпсувавши то, що ще залишилося від його репутації...

Наталія Ромашова

Читайте також: На Донбасі російські найманці стягують артилерію і танки до передової