ПолітикаВійна

Ленін та «нацики»: як Путін далі «підігріватиме» ситуацію на Донбасі

14:29 23 гру 2021.  1481Читайте на: УКРРУС

Напередодні новорічно-різдвяних свят раптово і досить відчутно рушив давно пробуксуючий переговорний віз мінської Тристоронньої контактної групи. У середу, 22 грудня, всі сторони ТКГ щодо Донбасу досягли домовленості про повернення до повноцінного дотримання режиму припинення вогню. Проте Кремль при цьому не відступає від агресивно-наступної риторики, що показала підсумкова прес-конференція Путіна. З якою метою у господаря Кремля згущують фарби над атмосферою в ОРДЛО — розбиралася Lenta.UA.

Про повернення до так званого перемир'я у зоні бойових дій на окупованому РФ Донбасі повідомив учора глава президентського Офісу Андрій Єрмак. «Наші багатомісячні зусилля заради повернення до повноцінного дотримання режиму припинення вогню нарешті дали плоди. На переговорах усі сторони підтвердили готовність повернутися до перемир'я – домовленостей, ухвалених влітку 2020 року. Це крок до деескалації на сході. Нехай на Донбасі нарешті запанує тиша!», - не приховуючи ноток пафосу, написав у себе в соцмережах високопоставлений клерк ОП.

Утім, з оптимізмом, який висловлює пан Єрмак, дещо дисонує позиція інших сторін ТКГ. Наприклад, глава російської делегації Борис Гризлов, який вже «милиться» стати послом РФ у Білорусі без особливого оптимізму заявив наступне: «Представники Донбасу закликали Україну повернутися до дотримання угоди про перемир'я від 22 липня 2020 року та публічно оголосити на рівні вищого командування ЗСУ, що Київ дотримується запропонованого домовленостями порядку відкриття вогню у відповідь. Чекатимемо практичних дій України».

Читайте також: Від Зеленського вимагають відновити історичну справедливість щодо Росії

Тобто своєю риторикою, Москва намагається всіляко перевести стрілки на Київ, повісивши саме на нього, серед іншого, не дотримання режиму тиші раніше. Хоча, як відомо, насправді українська сторона діяла відповідально і, більше того, Зе-владу часто піддавали жорстокій критиці за рішення не відповідати вогнем на вогонь. «Відповіді», звичайно, зрідка летіли, але точно не в такій кількості та потужностях, у яких явно слід їх включати, враховуючи відверту нахабність сепаратистів і російських найманців…

Відреагувало вчора на переговорну відлигу до ТКГ та українського Міноборони. У відомстві Олексія Резнікова особливо підкреслили, що «послідовно і неухильно дотримуватимуться режиму припинення вогню». У МОУ також окремо зазначили, що вогонь у відповідь відкривати не будуть. За інформацією наших джерел, близьких до ОП, відповідний указ «прилетів» до Міністерства оборони з Банкової, яка «після відповідних переговорів із західними партнерами пішла шляхом мінімізації будь-яких порушень перемир'я, щоб не давати ескалаційних приводів для РФ та її маріонеток на Донбасі».

Декларуючи прихильність до умов перемир'я, що, до речі, у неформальних бесідах схвалюють багато євро-дипломати, аргументуючи це тим, що Путін не матиме підстав зайвий раз нагнітати обстановку в ОРДЛО, вище українське керівництво має на меті вже до кінця березня створити нові формати переговорів і просунутися у питаннях врегулювання на Донбасі. Про це днями заявив під час підсумкової прес-конференції у Верховній Раді лідер «Слуги народу» Давид Арахамія. Київ пропонує вихід із переговорного глухого кута у вигляді якихось 10 кроків, про які у вівторок увечері обмовився президент Зеленський. Нинішній господар Банкової, зокрема, спілкуючись із журналістами після наради з українськими дипломатами в Івано-Франківській області, наголосив: «Ми написали чіткий, зрозумілий план із десяти кроків – як виконати Мінські угоди… Вже передали наші пропозиції президентові Байдену, російській стороні, а також Франції та Німеччини. Ми готуємо різні пропозиції, щоб нам не дорікали, що ми не хочемо просунутися у врегулюванні конфлікту». При цьому Зе не став перераховувати кроки, а ніхто з названих адресатів поки не повідомив про отримання такого документа.

Як кажуть у кулуарах, кейс «10 кроків» майже повністю повторює План спільних дій, представлений на початку листопада минулого року Леонідом Кравчуком, який на той момент керував українською делегацією на Мінських переговорах. «Перше, що пропонується зробити, – припинити збройний конфлікт та провести повну демілітаризацію окремих районів Донецької та Луганської областей, непідконтрольних Києву. Збройні формування, найманці, озброєння – все має бути виведено з цієї території, а незаконні збройні формування мають бути розформовані на початок 2021 року», – говорив тоді перший президент. У листопаді 2020 року пропонувалося надати співробітникам Міжнародного комітету Червоного Хреста доступ до всіх утримуваних осіб на території ДНР/ЛНР, а в грудні провести обмін за формулою «всіх на всіх».

Ще одним важливим пунктом так званого плану Кравчука стало збільшення чисельності спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та забезпечення їхнього допуску на всю територію до кордону з Росією. Ця пропозиція була особливо важливою з огляду на те, що українська сторона наполягала на тому, щоб одразу після відведення військ їй було передано контроль над лінією кордону з РФ, а в Мінських угодах цей кейс значиться останнім. Київ вказував, що без контролю за кордоном неможливо відновити юрисдикцію над непідконтрольними районами та забезпечити нормальну життєдіяльність регіону. Зокрема, йшлося про створення вільної економічної зони на Донбасі на період до 2050 року.

Крім цього, українська сторона не обіцяла надати особливого статусу «ЛДНР», а навпаки, домагалася ліквідації квазі-республік. Тому пропонувала виконати спочатку ті пункти Мінських угод, які присвячені безпековим питанням, а потім перейти до політичних питань. Наприклад, питання амністії мали б розглядати відновлені українські суди, а вибори місцевих органів влади, за словами Кравчука, відбувалися б відповідно до української Конституції та законодавства. Це означає, що у таких виборах мали б право брати участь українські партії, тоді як невизнані Києвом політсили залишалися б біля розбитого виборчого корита. Не виключалося, що такі вибори могли б відбутися вже у березні 2021 року.

Але згодом, як бачимо, нічого не сталося, оскільки в «республіках» (а за фактом – у Кремлі) сприйняли багнети План спільних дій, що передбачає ліквідацію «ЛДНР», і зажадали надати їм особливий статус.

Чому ж Банкова вирішила сьогодні «воскресити» напрацювання Кравчука? Тому що, як розповіло Lenta.UA джерело в ВП, за збереження підходів видозмінитися може безпосередньо формат. Зокрема, Зеленський, попутно зберігаючи мінську ТКГ і «нормандку», прагнуть вийти на переговорну формулу: «Київ-Вашингтон-Москва».

Як відомо, Зеленський, починаючи з весни, активно просував ідею українсько-російського діалогу, але зустріч так і не була організована, через позу, в яку встав незмінний господар Кремля.

Наразі щодо перспектив створення українсько-російсько-американського переговорного трикутника зберігається невизначеність. Тут ще важливо розуміти, чи підтримають США, Франція та Німеччина український план врегулювання, чи встануть на бік РФ у вимогі виконати Мінські угоди без редагування?

Експерт Центру Разумкова Олексій Мельник в одному з інтерв'ю зазначив, що нам, про всяк випадок, слід готуватися до гіршого сценарію розвитку подій, включаючи ескалацію на сході країни та бойові дії. Навіть без політичного вирішення ситуація може вибухнути через незапланований інцидент, непередбачений збіг обставин у зоні, де сконцентровані озброєні війська, зазначив він: «У разі збереження нинішньої вибухонебезпечної ситуації може виникнути якась іскра, яка все підірве незалежно від того, чи планувався відкритий конфлікт, чи не планувався».

Треба зазначити, що побоювання, про які говорять експерти, є небезпідставними, оскільки чи не щодня або «республіки», або безпосередньо Кремль, підкидають все нові дрова в донбаське «вогнище». Нещодавно, наприклад, в «ДНР» заявили, що американці таємно завезли в ОРДЛО хімічну зброю, яка викликає параліч. Спікер «воєнного командування «ДНР» Едуард Басурін зазначив: «Сполучені Штати Америки неодноразово завозили різні види зброї в Україну. У жовтні в одному з постачань був антидот, тип хімічної зброї Ботулоксин. Він викликає ботулізм, і якщо простіше – параліч. У листопаді був вже доставлений сам хімічний препарат. Він знаходиться у 40-міліметрових контейнерах, може застосовуватись гранатометами. Вага невелика. Його можна скидати з безпілотників». Крім того, він також додав, що до Маріуполя нещодавно було доставлено контейнер вагою 300 кг з бонус-отруєною речовиною, яка застосовується у вигляді аерозолю. «Оце все було звезено потім у Балаклію, Харківську область. Там є артилерійські склади. Це неподалік Слов'янська. Можна швидко доставити сюди до лінії зіткнення», - резюмував Басурін.

Цю ж «пісню» підхопив і міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який заявив, що «американські найманці» привезли на Донбас резервуари з невідомими хімікатами. За словами путінського партнера з полювання, «співробітники заокеанської ПВК дислокуються в Авдіївці та в районі Азовського моря».

У США на ці заяви відреагували вустами спікера Держдепу Неда Прайса: «Ми закликаємо Росію припинити використовувати фальшиву, підбурювальну риторику та вжити заходів для деескалації напруги, щоб створити позитивну атмосферу для дискусій. Попри заяви міністра оборони Росії, РФ та її представники відповідають за ескалацію напруги, а не Україна чи США».

У вітчизняному ж МЗС «хімічні» меседжі Шойгу та окремих представників «ДНР» назвали інформаційним прикриттям Росії для подальших провокацій її військ на території нашої країни: «Заяви міністра оборони РФ про нібито хімічні речовини, інструкторів американських приватних військових компаній, обстріли житлових кварталів на Донбасі - чергові приклади масованої російської дезінформації. Росія продовжує створювати інформаційне прикриття для подальших провокацій її військ на українській території».

Зазначимо, що заяви про використання Україною хімічної зброї з Росії та «республік» лунають далеко не вперше. Одне з перших подібних повідомлень прозвучало ще у 2015 році, коли підконтрольні Росії сепаратисти «ЛДНР» звинуватили ЗСУ в обстрілі Семенівки під Слов'янськом фосфорними бомбами. Як виявилося, провідні російські телеканали використали тоді відеозапис десятирічної давності з Іраку.

У 2016 році в «ДНР» повідомляли про нібито підготовку Україною потужної хімічної атаки. У угрупованні стверджували, що Київ завозить на підконтрольну частину Донецької області відомі ще з Першої світової війни отруйні гази зарин та іприт.

5 грудня 2018-го, незабаром після відомих подій у Керченській протоці, речник російського МЗС Марія Захарова заявила про підготовку Києвом «провокацій з використанням хімічної зброї». Після цього представники «республік» підхопили цю заяву та наповнили новими фактами. Йшлося тоді про те, що Україна начебто готує наступ на територію ОРДЛО і використовує як привід для наступу - «вибух і хімічне зараження Маріуполя і для відводу очей – підконтрольного Україні Бахмута». Щоправда, якщо три роки тому в РФ та «ЛДНР» в унісон твердили, що реалізувати хіматаку планували українські спецслужби, а зброю нібито привезли фахівці з Великої Британії, то зараз на вістря інформатаки — Сполучені Штати, у яких з Путіним, незважаючи на недавній контакт на найвищому рівні, якось не складаються переговорні пазли.

Звинувачення України у підготовці до застосування «хімічних компонентів», до використання найманців – свідчать, що Росія сама готується до подальшої ескалації, вважають експерти та пропонують президенту Зеленському зробити низку кроків, які можуть допомогти мінімізувати ризики. Перший захід – максимальний міжнародний розголос, оскільки без розкриття інформації про плани Кремля зірвати їх буде дуже складно. Ще один важливий механізм – синхронізація українських та західних досліджень. Наразі, як кажуть у кулуарах силових служб, Київ із неприпустимим запізненням отримує інформацію від західних партнерів про дії Росії біля своїх кордонів та на окупованих територіях.

Наступний крок – посилення територіальної та розвитку системи цивільної оборони. Ну і, нарешті, активізація «вибивання» в іноземних партнерів летальної зброї. Щоправда, цей процес останніми тижнями активізувався. Так, про постачання Україні зброї оголосила Литва, яка, як країна НАТО, має доступ до ринку озброєнь США та інших держав-членів Альянсу.

Учора державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що президент Джозеф Байден поки що не хоче зустрічатися з Володимиром Путіним і для того, щоб відбулося нове, вже не віртуальне, а реальне рандеву, має відбутися деескалація біля кордонів України. Тобто, ситуація між Вашингтоном і Москвою залишається напруженою. З огляду на це, вкрай складно спрогнозувати напевно, які ще методи, оприлюднюючи всілякі абсурдні «страшилки», задіює Кремль, щоб схилити США до прямого діалогу, ключова мета якого — перегляд світового порядку та перерозподіл сфер впливу в Європі.

Сьогодні під час підсумкової прес-конференції Володимир Путін у своєму «гебешному» стилі напівнатяків та погроз продемонстрував, що бажання обійняти ситуацію в нього немає. Його розповіді про те, що «Ленін створив Україну і засунув до неї Донбас», а «Зеленський потрапив під вплив нациків» свідчать про те, що у Кремлі після новорічних свят мають намір далі хитати ситуацію.

Читайте також: Кремль активізував вербування найманців для «визволення Новоросії»

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше