Кредит від Євросоюзу: рятівний круг чи згубний вантаж

В останній вівторок літа, 25 серпня, народні депутати, перервавши відпускні дні, зібралися в сесійній залі на позачергове засідання Верховної Ради. У пленарному порядку денному значилося всього кілька питань, одним з яких була ратифікація кредитного меморандуму з Європейським союзом (ЄС).

Документ, який включає зелене світло кредитно-фінансового траншу Україні від ЄС у розмірі 1,2 млрд євро, підтримали 248 парламентаріїв. Крім представників провладної «Слуги народу» також підтримали законопроект деякі представники «Європейської солідарності», фракції «Голос» і депутатської групи «Довіра». Відзначимо, що без підтримки ззовні, монобільшість не протягнула б через голосування настільки важливий для уряду і влади в цілому проект закону.

Читайте також: Зеленський повідомив, коли Україна увійде до Євросоюзу

Рішення Ради було необхідно, оскільки кредит від Євросоюзу дається під державні гарантії, які може дати тільки єдиний законодавчий орган країни - ВР. Причому, що цікаво, коригувати меморандум депутати не могли. Вибір був обмежений: або повністю узгодити, або ж відхилити, забувши про Єврокредиті.

Угода про виділення позики з української сторони підписали в липні глава Мінфіну Сергій Марченко та голова Нацбанку Кирило Шевченко, а до Верховної Ради ратифікаційний законопроект вніс персонально президент Зеленський.

Кредит видається на суму 1,2 мільярда євро під 0,125% річних на 15 років. Перший транш з 600 мільйонами євро має надійти вже найближчим часом, а для другої частини потрібно виконати певні умови. На них і зупинимося. Отже, серед умов Заходу - реформа управління державними підприємствами, а саме - створення незалежних наглядових рад на найбільших 15 держкомпаніях «з ринковим винагородою» для їх членів. Йдеться, серед іншого, і про «розморожування» буквально космічних виплат для членів наглядових рад, які до карантину отримували від 300 до 600 тис грн щомісяця, а в обмежувальний період змушені «перебиватися» 47-ма тисячами. Зняти обмеження нардепи повинні окремим голосуванням. Чи підтримають - велике питання. Нещодавно Володимир Зеленський вніс в Раду законопроект, яким передбачалося зняття обмежувального зарплатного порога для членів наглядових рад, однак після хвилі обурення в ЗМІ і соцмережах, глава держави відкликав документ.

Ратифікувавши на законодавчому рівні кредитний меморандум з ЄС, офіційний Київ також зобов'язався перевести всі держзакупівлі ліків і медичних виробів в державну компанію «Медичні закупівлі України». У ній буде створено «незалежну наглядову раду», який стане контролювати діяльність компанії. Деякі експерти в зв'язку з цим висловлюють побоювання, що в результаті на «жирний», тим більше в умовах корона-періоду, ринок зайдуть іноземні компанії, яким будуть надаватися всілякі преференції на шкоду вітчизняним виробникам. Втім, є й інша сторона медалі - поява іноземних компаній може знизити ціни на медикаменти, які через різні корупційні схеми імпортуються з просто безбожної націнкою.

Також в обмін на кредит від ЄС українська влада гарантували Євросоюзу, що нададуть споживачам можливість самим вибирати постачальника газу, а також введуть на ринок газу для населення тарифи, які «відображають витрати». Аналогічний пункт також є в меморандумі з МВФ і вже виконується - з 1 серпня в країні офіційно діє ринок газу для населення. Повністю по ринку з початку цього місяця будуть розраховуватися жителі приватних будинків, у яких встановлені газові котли. Власники житла в багатоповерхівках перевелися на ринкові ціни поки по кухонного газу. В обох випадках це вже призвело до зростання тарифів за серпень порівняно з липнем.

У кредитному меморандумі також зазначено зобов'язання України по створенню «деполітизованої комісії» з відбору нового прокурора САП (як повідомляла Lenta.UA, днями її керівник Назар Холодницький пішов у відставку).

Крім цього, в меморандумі прописано розширення використання касових апаратів українським бізнесом. Таким чином, підприємці навряд чи зможуть розраховувати на скасування обов'язкових РРО або, як мінімум, пом'якшення умов їх використання, незважаючи на те що такий законопроект і зареєстрований в Раді і багато представників малого бізнесу сподівалися на його прийняття. Меморандум з ЄС зводить фактично до нуля ймовірність будь-якого роду послаблень.

Серед умов кредитної угоди з Євросоюзом - ухвалення українським урядом рішення про поетапний демонтаж податкової міліції. Ця структура, як відомо, до цих пір діє в рамках вже розформованої Держфіскальной служби. Тепер же повинен бути розроблений законопроект про створення нового агентства з фінансових розслідувань.

Ну, і, нарешті, українська влада в рамках кредитного договору з Євросоюзом, взяла на себе зобов'язання створити нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) України з міжнародною участю. А також надати європейцям право формувати Комісію з питань етики, яка буде оцінювати так звану добропорядність суддів і суддівського начальства - ВККС та Вищої ради правосуддя.

Деякі експерти, аналізуючи вищенаведені умови отримання Україною єврокредиту, констатують, що країна, погодившись на ці умови, добровільно позбавляється частинки державного суверенітету і на законодавчому рівні фіксує факт знаходження під зовнішнім управлінням. Втім, далеко не всі профільні фахівці бачать картину виключно в чорних тонах.

«Дефіцит нашого бюджету становить 365 мільярдів гривень або $ 12-13 млрд, тому всі кредити підуть на, умовно кажучи, латання бюджетних дірок. Якщо структура витрат бюджету є продуктивною, кредит ЄС, безумовно, піде на користь, оскільки він, по-перше, дешевий, по-друге, не отримує капітал з банків, а також інших фінансових джерел всередині України», - зазначає в розмові з Lenta.UA екс-міністр економіки Володимир Лановий.

Говорячи про політичні умови, при яких ЄС готовий видати нашій країні кредитні кошти, колишній член Кабміну, підкреслює: «Всі вимоги абсолютно логічні. Якщо ви хочете самі розвивати свою країну, будь ласка, вперед і з піснею. Тільки тоді не просите додаткові кошти, вирішуйте свої проблеми самостійно - своїми доходами, накопиченнями, валютними надходженнями з-за кордону. Будуйте країну, не створюйте бюджетних дефіцитів, складайте такі фінансові плани, щоб не виникало потреби просити в борг. А ми робимо по-іншому: відкати, відкати і ще раз відкати. Весь світ про це знає, ось ніхто і не бажає просто так давати гроші корупціонерам. Словом, ми самі винні в тому, що нас сьогодні так принижують, виставляючи додаткові вимоги».

Те, що Європа видає Україні кредит, демонструючи тим самим свою довіру - безумовний плюс, однак уряд Шмигаль, роблячи ставку виключно на іноземні кредитні ресурси, робить помилку, каже в коментарі Lenta.UA колишній віце-прем'єр Павло Розенко.

«Гроші, які ми беремо в борг, в будь-якому випадку доведеться повертати. Разом з тим, ми не бачимо будь-яких рішень, які реально допомогли б знайти ресурси в надрах нашої економіки. Тому я вважаю, що влада в цілому і Кабмін зокрема, провалюють роботу, оскільки ми не бачимо нормальної економічної тактики, не кажучи вже про стратегію », - зазначає Розенко. При цьому, колишній високопоставлений чиновник підкреслює, що, ратифікувавши меморандум з ЄС, Україна всього лише закріпила на практиці досягнуті в ході переговорів пункти: «Умови кредитної угоди - це результат домовленостей. Тому абсолютно недоречно говорити про якийсь тиск Заходу, всі питання до нашого уряду, яке погодилося з умовами отримання кредиту».

Наталія Ромашова

Читайте також: Президентська фракція заблокувала парламентське розслідування ймовірної держзради в ОП