Кравчук запропонував відмовитися від переговорної платформи в Мінську через інцидент з Протасевичем

Мінськ не може бути майданчиком для переговорів по Донбасу після інциденту з перехопленням літака Ryanair і затриманням засновника опозиційного Telegram-каналу Романа Протасевича. Про це в ефірі "Україна 24" заявив глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук.

За словами першого президента (1991-1994) незалежної України, Білорусь стає сателітом Росії.

Читайте також: Кравчук кличе Росію на екстрене засідання ТКГ

"Така ситуація в Білорусі може негативно вплинути на процеси, які відбуваються всередині України і на ситуацію на Донбасі. Ми уважно стежитимемо за ситуацією на кордонах не тільки з Росією, але і з Білоруссю", - зазначив глава української делегації в ТКГ.

Кравчук також додав, що відтепер в Мінськ фізично потрапити неможливо.

"У нас не буде вже рейсів в Білорусь, ми не зможемо навіть туди потрапити. Таким чином, з огляду на ситуацію, що склалася, диктаторську поведінку, яку демонструє самопроголошений президент Білорусії Лукашенко, зрозуміло, що ми не можемо навіть розглядати питання про точку обговорення - мінську майданчик. ми обов'язково будемо шукати новий майданчик ", - додав він.

Кравчук зазначив, що Україна буде звертатися до всіх сторін переговорів з питанням про пошук нового місця, особливо - до ОБСЄ.

Читайте також: Кулеба розповів, в якому випадку війна з Росією буде неминучою

Передісторія

• З 26 травня 2021 Україна за рішенням Кабміну припинила авіасполучення з Білоруссю. Уряд прийняв таке рішення у зв'язку з примусовою посадкою літака ірландської авіакомпанії Ryanair, що здійснювала рейс Афіни-Вільнюс, і затриманням білоруського опозиціонера Романа Протасевича.
• 23 травня 2021 винищувач білоруських ВВС за дорученням Олександра Лукашенка було піднято "для супроводу" літака Ryanair, який слідував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджували, що причиною посадки стало повідомлення про мінування судна (згодом вибухових речовин на борту не знайшли).
• 6 квітня 2021 Леонід Кравчук виступив із заявою про необхідність перенести переговори з Мінська "на нейтральну територію, тому що Білорусь - недемократична країна".
• 13 серпня 2020 року Кравчук назвав альтернативу ТКГ в Мінську в разі перенесення через протести, що почалися в Білорусі проти режиму Лукашенка. За його словами, на початку в якості місця переговорів фігурувала Женева, Швейцарія. Також він припустив, що переговори можна перенести в разі згоди приймаючої сторони до Швеції.
• 17 квітня 2014 року в Женеві пройшли переговори держсекретаря США Джона Керрі, єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їх підсумками було зроблено підсумкову заяву. У ньому сторони домовилися провести «деескалацію» конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НВФ, амністію учасникам протестів, крім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який буде враховувати інтереси всіх регіонів і політичних сил України.
• 7 квітня 2014 року - за десять днів до зустрічі в Женеві - Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого, прийняв рішення про початок АТО в східних областях. Для цих цілей він заявив про притягнення армії.
• 6 червня 2014 по нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) в Шато-де-Бенувіль в Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч в «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав - України, Німеччини, Франції та Росії - Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд і Володимир Путін.
• 5 вересня 2014 року за сприянням тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія в Мінську в будівлі «Президент-готелю» були підписані перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма, який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні, з боку "ЛНР" і "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький і Олександр Захарченко.
• 19 вересня 2014 був підписаний меморандум, що передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відвід важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін за станом на дату підписання меморандуму і формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації і БПЛА і на установку мінно-вибухових загороджень в цій зоні безпеки.
• 12 лютого 2015 року було підписано другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.
• 9 грудня 2019 року в Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, в якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», і держави-учасники якого прихильні до їх повної імплементації.

Читайте також: Женева як шанс: чого чекати Україні від зустрічі Байдена і Путіна

Фото: Рубрика

Автор: Ірина Костюченко