Краще пізно ніж ніколи. Фахівці навели порядок на найдавнішому єврейському кладовищі України

Попри сьогоднішній скромний статус, перша згадка про місто міститься в «Повісті временних літ», а в 1411 році Буськ одним з перших в Галичині отримав магдебурзьке право.

У 1564 році новий король дозволив євреям купувати і продавати будинки в будь-якій частині міста, займатися торгівлею і «користуватися всіма правами і пільгами нарівні з іншими городянами». До кінця XIX століття з 5300 жителів Буська євреї становили майже 30%.

На початку ХХ століття хвиля еміграції до Сполучених Штатів неабияк зменшила чисельність громади, а в серпні 1914-го багато євреїв Буська бігли від наступаючої російської армії — за рік російської окупації в місті було знищено близько третини будинків, частково пошкоджено знаменитий палац графа Бадені.

У листопаді 1918 року, коли Буськ увійшов до складу ЗУНР, під містом була створена авіабаза Української Галицької армії. У травні 1919-го сюди прийшли поляки, потім — кавалеристи Будьонного, тут навіть розташовувався штаб Першої кінної — до тих пір, поки війська Другої Речі Посполитої остаточно не вибили червоних з міста.

У 1939 році в Буську налічувалося 8000 жителів, з них 4000 поляків, 2500 євреїв і 1500 українців. Після поділу Польщі між Німеччиною та СРСР Червона армія створила в стайнях маєтку Бадені табір для польських військовополонених.

Німці зайняли місто в кінці червня 1941-го. Розпочатий було єврейський погром зупинив греко-католицький священик Калинович. На той момент в Буську проживало близько 1900 євреїв, але одиниці дожили до кінця війни — більшість розстріляли на єврейському кладовищі, деяких депортували в Белжець і в Янівський концтабір у Львові.

За радянських часів зведену в 1842 — 1843 роках синагогу повністю перебудували, тут знаходився спортзал, потім — склад, згодом деякі зали перетворили в житлові приміщення, а частину будівлі передали громаді християн-євангелістів.

Що стосується стародавнього цвинтаря, то значну частину надгробних плит за радянських часів використовували для мощення доріг і будівництва фундаментів. Проте, некрополь, що розкинувся на кількох пагорбах, становить величезний інтерес — на пам'ятках можна знайти все традиційні сюжети — левів, ведмедів, виноградні лози, білочок, що гризуть горішки у символічного Древа Життя і т.д. Надгробок 1520 року вважається найстарішим в Україні, не рахуючи окремих могил, знайдених в Криму.

Зараз, в рамках проекту по збереженню єврейських кладовищ в Європі (ESJF), на кошти, виділені урядом ФРН за участю Фонду Конрада Аденауера, проведені роботи по облаштуванню кам'яної огорожі. Євреїв в Буську давно немає. Живих євреїв. І все, що залишається — це пам'ять про тих, хто лежить під могильними плитами стародавнього некрополя.

Костянтин Мельман

На ілюстрації: єврейське кладовище в Буську. Фото: shtetlroutes.eu