Клин клином вибивають: як коронавірус вилікує світовий культурний туризм

Приводом для цих нотаток, які хтось може вважати полемічними, послужила інформація про те, що 6-го липня відкриється паризький Лувр. Природно, з обмеженим доступом. При цьому директор знаменитого музею Жан-Люк Мартінес, даючи в червні інтерв'ю двом різним виданням, буквально за кілька тижнів навіть погіршив свій прогноз відвідуваності. Якщо на початку червня він говорив про те, що вона впаде на 70%, то в кінці червня назвав вже цифру 80%.

При цьому треба врахувати одну обставину - річний бюджет Лувру становить € 250 млн., з яких він повинен заробити сам 60%. Ще не так давно ця цифра становила 40%, але з кожним роком вона підвищується. З одного боку це, звичайно, змушує дирекцію ініціювати нові цікаві проекти - як, наприклад, виставка в Луврі картин, малюнків і рукописів Леонардо да Вінчі, про яку ми писали. Її з 24-го жовтня минулого року до 24-го лютого нинішнього відвідало 1071840 екскурсантів. Невелика частина з них - безкоштовно, а решта платили €17 за квиток в музей і ще €17 - за квиток на виставку Леонардо.

З іншого боку, звичайний візит до Лувру для іноземців (а це 70-80% його відвідувачів) інакше як профанацією не назвеш. Наведемо один лише приклад - «Джоконду», яка відгороджена канатом від першого ряду відвідувачів на такій відстані, що розглянути її по-справжньому неможливо. Але і в цей перший ряд ще треба пробитися в натовпі з декількох сотень людей. Звичайно, це практично автомат для заробляння грошей, але якщо говорити серйозно, то і профанація самої місії музею.

Адже звичайний діалог з таким туристом по поверненню того додому виглядає так. «У Луврі був?» - «Був» - «Джоконду» бачив? » - «Бачив» - «Ну і як?» - «Та нічого особливого. Не розумію, за що її так розпіарили». А що він міг зрозуміти, розглядаючи картину через десятки голів на відстані декількох метрів? І цей приклад можна поширити на сотні і тисячі знаменитих творів мистецтва. Не кажучи вже про те, що мільйони відвідувачів порушують в залах музею температурний режим, режим вологості і навіть (своїм тупотом), умовно кажучи, «сейсмічний».

І якщо ми, продовжуючи все той же приклад з «Джокондой», спробуємо прикинути, як ця ситуація буде виглядати зараз, то, швидше за все, так. Оскільки поки переважна більшість відвідувачів Лувру становитимуть парижани або жителі інших міст Франції, туристичні потоки по залах стануть уп'ятеро рідше (природно, всі повинні бути в масках плюс стандартні обмеження) - і «Джоконду», як і тисячі інших знаменитих експонатів Лувру, можна буде хоча б розглянути.

Таких прикладів можна навести у всьому світі десятки, якщо не сотні. Те ж саме можна сказати і про міста-музеї, такі, як Венеція, про проблеми якої ми теж не раз писали. У туристичних проспектах це, звичайно, «найромантичніше місце на світі». Насправді ж за рік Венеція приймає 20 млн. туристів на площі, яка лише вдвічі перевищує київський Труханів острів - і вони створюють на вулицях міста штовханину як в громадському транспорті. Додайте до цього літню спеку, задуху, високу вологість - ось і вся «романтика». Плюс, звичайно, ціни, розраховані на туристів.

І це ще не кажучи про те, що для жителів міста створюється нестерпна обстановка - як, наприклад, і у випадку з Барселоною, жителі якої після того, як вона стала туристичною Меккою, вимагають обмеження в'їзду туристів в неї. Але проблема тут в тому, що в звичайних обставинах такі обмеження неможливі: Венеція чи Барселона - це не знамените місто-пам'ятник культури інків Мачу-Пікчу, розташоване в горах Перу, де вже сотні років ніхто не живе. І тому ще до епідемії коронавируса відвідування мертвого міста, в яке раніше приїжджали в рік два мільйони туристів, було обмежено в межах 2500 відвідувачів в день.

За підрахунками експертів, відновлення колишнього потоку туристів по об'єктах світового культурного туризму займе кілька років (тут ми не беремо Китай, в якому дуже розвинений культурний туризм усередині країни). І тут варто поставити запитання - а чи потрібно це? Скажімо, в тій же Венеції завдяки карантину вода в каналах з брудно-зеленоїі смердючої стала прозорою, і в ній навіть з'явилися дельфіни.

А Лувр? Безглуздо припускати, що через зменшення кількості відвідувачів і, відповідно його заробітків, на 80%, один з головних музеїв світу почне занепадати. В останні роки, як вже було сказано, Лувр заробляв на себе €150 млн. І ще держава давала € 00 млн. Ну так тепер держава змушена буде давати на € 100 млн. більше - не такі вже це великі для неї гроші. Зате Лувр стане знову схожим на музей, а не на штовханину на базарній площі.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter