Китай представив прямого конкурента біткоіни, а Україна пасе задніх у тренді

12 років з моменту запуску біткоіна – і Китай нарешті презентує прямого конкурента. Chia (XCH) позаочі прозвали зеленим біткоіном. Його вже можна видобувати, але ним ще неможливо торгувати. Утім, китайське походження – суто географічне. Саме там зареєстрований стартап Chia Network Inc. з амбітними планами. Його засновник – Брем Коен, той самий, що створив BitTorrent.

Заявлені масштаби – транскордонні платежі й випуск фінансових активів та стейблкоінів. Згодом планують продавати програмні послуги та софт урядам, фінансовим установам, корпораціям, власникам та покупцям сховищ.

Як це працює

Головною відмінністю Chia називають нову модель консенсусу – Proof of Space and Time. Це стандартний Proof of Space із додаванням перемінної часу. Від інших консенсусних моделей відрізняється меншим споживанням електроенергії, можливістю працювати без спеціального устаткування для перевірки транзакцій. Тобто, не залежить від процесора, відеокарти і технологій ASIC. Мовляв, можна буде використовувати “зайві ексабайти дискового простору, які вже є у світі”

Заради Chia майнери виділяють безкоштовне місце на своїх пристроях для зберігання даних. Таким чином Коен знову намагається реалізувати ідею майнінга у домашніх умовах.

При цьому, у технічному супроводі підкреслюється, що нова криптовалюта не боротиметься з регуляторами, а визнає їхню важливість у кіберпросторі. Що вже дещо суперечить утопії 2009 року створити економіку, відмінну від планової чи капіталістичної моделі.

Тим часом, поява Chia спровокувала попит на жорсткі й SSD диск з боку майнерів. Адже цього разу цифрові гроші можна вирощувати просто на вільному дисковому просторі – жорстких дисках чи твердотільних накопичувачах. Як звітують продавці, найбільшою популярністю нині користуються саме жорсткі диски 4-18 терабайт. SSD-ки їм програють за числом операцій читання й запису. Нині вже заговорили про дефіцит накопичувачів, а відтак – зростання їхньої вартості.

Не оминув кіберажіотаж і найвищі китайські чини. Отак, у керівництві Народного банку країни вперше визнали біткоін та інші криптовалюти “інвестиційним документом”. Щоправда, з власною метою. Мовляв, тепер стейблкоіни приватних компаній потрібно жорсткіше констролювати. “Це не валюта сама по собі, а альтернативний інвестиційний продукт” – дослівно прозвучало на черговому фінансовому форумі.

І тут пригадуються слова керівництва українського Нацбанку, коли криптовалюту визнали “грошовим сурогатом”, а потім, злякавшись, швидесенько відкотили до “не гроші”, “не товар”. В результаті нині український ринок крипти – напівлегальний, і доходить о смішного – закону, який би бодай якось її легалізував, немає, а доходи, зареєстровані депутатами – є. Ба більше – обранці задекларували біткоінів на 75 млрд гривень. Цьому здивувалися навіть експерти ринку.

Що маємо

Утім, не так цікаво, чи брешуть політики, як коли вони нарешті визнають існування цифрових грошей в Україні. Нині країна серед світових лідерів за числом криптовалютних операцій. А серед місцевих документів, які бодай якось визнають таку діяльність – тільки два. Це личинка закону №2461 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів, що стосуються оподаткування операцій з криптоактивами”, проект якого поки “не на часі”. І закон №361 “Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Тут йдеться про боротьбу з відмиванням грошей, але настільки розпливчасто, що боротьба не жорстка, не жорстка.

У результаті, в Україні не визначено ані поняття “криптовалюта”, ані права власників активів. Натомість, в першу чергу хочуть запровадити обов’язки (№2461), тобто податки.

Єдине, що чітко зрозуміло – фізичні особи можуть і продовжують працювати з криптою, а юридичні – ні. Не надто гнучкі законодавчі ініціативи, враховуючи, що нині біткоіну вже 12 років.